Педагогические науки/1. Современные методы преподавания

Викл. Гелецька А.І.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Метод проектів як ефективний засіб вивчення

української мови як іноземної

У статті розглядається метод проектів як науково-методичний напрямок вдосконалення викладання української мови як іноземної. Розкривається суть методу проектів, етапи його здійснення, переваги.

Ключові слова: метод, проект, метод проектів, проектна діяльність, навчальний проект.

В статье рассматривается метод проектов как научно-методическое направление совершенствования преподавания украинского языка как иностранного. Раскрывается суть метода проектов, этапы его выполнения, преимущества.

Ключевые слова: метод, проект, метод проектов, проектная деятельность, учебный проект.

The article is devoted to the project-based learning as research and methodological direction of improvement in teaching Ukrainian as a foreign language. The essence of project-based learning, stages of implementation, advantages are exposed.

Keywords: method, project, project-based learning, project activity, learning project.

У сучасній педагагіці існує багато різноманітних форм і методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх розумової діяльності, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому розвитку самоосвіти та самореалізації. Цього можна досягти завдяки впровадженню інтерактивних методик, серед яких: комунікативний метод – реалізується через спілкування (усне чи письмове). Викладач майже не розмовляє, щоб дати змогу студентам попрактикуватися. Близько 70% часу заняття говорять студенти і тільки 30% – викладач; перекладні методи – вивчення іноземної мови шляхом перекладу текстів на рідну мову; усний метод Гарольда Пальмера – заучування напам'ять як основний принцип навчання іноземної мови; аудіо-лінгвальний метод – найбільше реалізується стосовно граматичного матеріалу, полягає в роботі зі структурою мови; аудіо-візуальний метод – весь новий матеріал сприймається студентом протягом тривалого часу лише на слух, а його значення розкривається за допомогою зорової невербальної наочності — кінофільмів.

Особливого значення серед новітніх технологій навчання набуває метод проектів. Проектний метод передбачає використання навколишнього світу як лабораторії, в якій і відбувається процес пізнання. Його початкове гасло – «Все з життя, все для життя».

Він вимагає від студентів застосування нових знань, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, формує бажання і здатність самостійно вчитися. Він знайшов широке застосування в багатьох країнах світу тому, що він дозволяє органічно інтегрувати знання студентів з різних галузей в рішенні однієї проблеми, дає можливість застосовувати отримані знання на практиці, генеруючи при цьому нові ідеї [3, c.44].

При організації занять можуть застосовуватися такі види проектів:

Інформаційні – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

Дослідницькі – вимагають чіткого визначення загальної проблеми дослідження, його головної мети, конкретних задач та методів їх розв'язання.

Ігрові – учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються іх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учасників проекту дуже висока, але домінуючим видом діяльності є гра.

Творчі – не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності студентів, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – рукописний журнал, колективний колаж, публікацію, сайт, блог, відеофільм, вечір, свято тощо.

Практичні – кінцевим продуктом таких проектів може бути газета, Web-сторінка, оформлений стенд тощо [2, c.42].

Проекти виконуються поетапно і проходять чотири основні етапи:

1 етап – планування роботи в аудиторії. Обговорюються зміст і рамки проекту, а також прогнозуються конкретні мовленнєві потреби. Приймаються рішення щодо способів збору необхідного матеріалу. Усвідомлюються студентами етапи проекту і критерії оцінювання.

2 етап – виконання проекту. Зазвичай, на цьому етапі діяльність виходить за межі аудиторії. Головна задача – збір інформації, обробка та аналіз даних. Відбувається ознайомлення з методикою роботи над проектом. Викладач слідкує за роботою проектних груп, обговорює, допомагає в плануванні.

3 етап – презентація проекту. Спосіб презентації буде в значній мірі залежати від кінцевого продукту: чи це буде схема, буклет, постери, соціологічні опитування, комп'ютерні презентації.

4 етап – оцінка проекту, аналіз та моніторинг роботи. Цей етап передбачає дискусії, аналіз роботи в групах, обговорення результатів, підведення підсумків [4, c.148-149].

Обов’язковими вимогами проектування є: наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам та віковим особливостям учасників проекту; практична, теоретична, пізнавальна значущість прогнозованих результатів; дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання проблеми; структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування; створення умов для виявлення та розв’язання психолого-педагогічної проблеми; самодіяльний характер творчої активності; використання активних та інтерактивних форм і методів; «продуктивність» проекту; педагогічна цінність діяльності.

Основне завдання викладача української мови як іноземної при проектуванні полягає в тому, щоб перенести акцент з різних видів вправ на творчу смислову діяльність студентів, яка полягає у володіння певними мовними засобами. Метод проектів може дозволити розв’язати це дидактичне завдання і відповідно перетворити заняття української мови в дискусіний, дослідницький клуб, в якому вирішуються дійсно цікаві, практично значимі для студентів проблеми [5, c. 116].

Метод проектів вимагає від студентів застосування нових знань, спираючись на засвоєний раніше матеріал. При вивченні української мови іноземними студентами, використовувати метод проектів найдоцільніше на 2, 3 та 4 курсах. Оскільки на 1 курсі студенти лише починають вивчати мову, лексичний та граматичний матеріал. Їх словниковий запас ще не є настільки досконалим, щоб вони могли зібрати необхідну інформацію та проаналізувати її. Студенти повинні не лише знати мову, а й володіти великим об’ємом різноманітних предметних знань, необхідних і достатніх для вирішення даної проблеми. Крім того студенти повинні володіти певними інтелектуальними, творчими і комунікативними уміннями. До основних можна віднести уміння працювати з інформацією, різноманітним довідковим матеріалом, уміння генерувати ідеї, уміння знаходити не одне рішення, а кілька варіантів, уміння прогнозувати наслідки того чи іншого рішення.

Наприклад, однією з тем, які вивчають іноземні студенти-медики 3 курсу, є «Медична документація». При вивченні даної теми, спираючись на засвоєний раніше матеріал (медична лексика), студенти отримують від викладача перелік медичної докуметнації, повну інформацію про неї, нові слова. Завдання полягає в тому, щоб студенти самостійно відшукали та заповнили ті чи інші зразки медичних документів, ознайомилися із методикою роботи з даними документами. Після чого, відбувається обговорення, дискусія, аналіз та моніторинг роботи над проектом.

На всіх етапах роботи над проектом викладач повинен ініціювати самостійну пошукову, творчу роботу студентів, спрямовувати її на вирішення проблеми, що лежить в основі проекту. Важливо підкреслити, що роль викладача залежить від етапу роботи над проектом, але на всіх стадіях викладач виступає в ролі консультанта, помічника, координатора, тому акцент робиться не на викладання, а на навчання.

Характеризуючи проектну технологію, слід вказати на те, що це технологія навчання, реалізація якої розширює можливості традиційного опрацювання студентами певної теми (розділу), оскільки спрямована на створення під час виконання ними навчального проекту певного матеріального або інтелектуального продукту, що безпосередньо стосується теми (розділу). Передбачені навчальним проектом види діяльності школярі здійснюють індивідуально або групою, при цьому вони спілкуються між собою та консультуються з дорослими (учителем, батьками, спеціалістами різних галузей виробництва) і в такий спосіб пригадують необхідні знання і набувають нових. Механізм реалізації проектної технології завжди орієнтований на самостійну індивідуальну, парну або групову діяльність учнів, котра відбувається у певний проміжок часу [1, c.74].

Виходячи з того, що проектна технологія розробляється під конкретний педагогічний задум і має чітко окреслений результат, здійснення процесу навчання на основі її реалізації можна розглядати як фактор впливу на формування «знаннєвої» сфери свідомості учнів, оскільки «оброблена» навчально-пізнавальна інформація набуває форми конкретного об’єкту, що за своєю сутністю характеризується як інтелектуальний чи матеріальний продукт, створений самими учнями.

Слід акцентувати увагу на тому, що зазначена технологія не є замінником класно-урочної системи навчання, а розглядається як компонент процесу навчання в системі компетентнісно спрямованої освіти. Процес створення проектної технології являє собою цілеспрямовану, соціально значущу, педагогічно доцільну, практично реалізовану інноваційну діяльність педагога щодо проектування та забезпечення функціонування освітньо-розвивального середовища, в якому здійснюватиметься проектна діяльність вихованців.

У контексті вивчення української мови як іноземної, проект – це діяльність студентів, під час якої розвиваються різні аспекти володіння мовою, тобто, аудіювання, читання, писемне мовлення, діалогічне та монологічне мовлення інтегровано.

Отже, завдяки методу проектів студенти набувають вміння планувати свою роботу, використовувати різні джерела інформації, самостійно відбирати і накопичувати матеріал, аргументувати думку. У процесі роботи студенти усвідомлюють практичну значущість вивчення української мови як іноземної, можуть на практиці перевірити свій рівень володіння нею. Цей факт є суттєвим стимулом для подальшого поглиблення та вдосконалення своїх знань.

Література:

1. Нісімчук A.C., Падалка О.С, Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. - К., 2000.

2. Пахомова Н.Ю. Проектне навчання – що це//Методист, №1, 2004.-с.42.

3. Педагогічні технології у безперервній професійній освіті / За заг. ред. Сисоєвої С.О.- К., 2001. -c. 44.

4. Пехота О.М. Проектна технологія // Освітні технології / За ред. О.М.Пєхоти. - К., 2004. - c. 148-162.

5. Сергеев И.С. Как организовать проектную деятельность учащихся. М.: Арктик, 2006.