Педагогічні науки / Соціальна педагогіка
Баюрко Н.В.
Вінницький державний педагогічний
університет ім. М. Коцюбинськго, Україна
ФОРМУВАННЯ
СИСТЕМНИХ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ ПРО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТА ЗАЛЕЖНІСТЬ НЕЖИВОЇ І ЖИВОЇ ПРИРОДИ
ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЙ.
Наслідком сучасної реформи є суттєві зміни змісту освіти
загалом і змісту освітньої галузі «Природознавство» зокрема. Нові державні
стандарти, сформульовані на засадах компетентнісного,
особистісно-зорієнтованого та діяльнісного підходів, передбачають опанування
способів пізнання об’єктів і явищ природи, складних екологічних законів і
закономірностей, наукове і водночас доступне пояснення яких передбачає
використання ефективних інформаційно-комунікативних технологій навчання,
урізноманітнення форм і видів позаурочної і позакласної діяльності учнів [1,
2].
Проблеми вивчення сутнісних особливостей категорії
уявлення знайшли віддзеркалення в дослідженнях сучасних вітчизняних і
зарубіжних науковців: Б. Ананьєва, А. Гостєва, Ю. Забродіна, Н. Завалова, A.
Коршунова, Н. Леонтьева, Б. Ломова, І. Михайлова, С. Рубінштейна, М. Руткевича
та інших. Екологічні уявлення розглядаються в дослідженнях А. Льовочкіної, О.
Мамешиної, О. Паламарчук, В. Панова, В. Рубцової, В. Скребця, В. Ясвіна та
інших вчених.
Дуже важливо, щоб у процесі вивчення природознавства
чіткі уявлення в свідомості учнів формувалися на основі чуттєво-наочного
пізнання. Це забезпечує усвідомлення ними стійкого зв’язку між образом і
словом. Потрібне систематичне керівництво з боку вчителя процесом сприймання
учнями предметів та явищ природи, процесом формування системного мислення.
Однак спостереження за практикою роботи
вчителів природознавства свідчать, що багато з них не приділяють належної уваги
формуванню системних уявлень учнів про взаємозв’язки та залежність неживої і живої природи,
відповідно, в учнів по завершенні вивчення курсу природознавства недостатньо
розвинений понятійний апарат. На нашу думку, для вирішення проблеми важливе
значення мають такі форми, методи і засоби організації пізнавальної діяльності
школярів, які забезпечують безпосередній контакт із живою природою.
У кожної людини є мрія – побачити і відкрити нове,
невідоме. Мандри постійно кличуть людину, але не треба думати, що дивовижні
відкриття, цікаві знахідки чекають на нас десь далеко. Вони – поряд! Пізнати
рідний край, вивчити його багатства, зрозуміти красу рідної природи нам
допоможе екологічна стежина, нещодавно
упорядкована в парку Дружби народів (м. Вінниця).
Екологічна стежка - це своєрідна лабораторія в природі,
«навчання у природи». Організація екологічних стежин сприяє вивченню об’єктів
та явищ у самій природі, визначенню видів живих організмів, допомагає
з’ясуванню шляхів впливу людини на довкілля, оволодінню навичками екологічно
грамотної поведінки в природі, розширенню наукового світогляду щодо сучасних
природоохоронних проблем.
Так, під час проведення екскурсії з теми «Природні і
штучні системи. Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем» мета роботи
полягала у наступному: 1) продовжити формування в учнів поняття про
«біогеоценоз», «екосистему»; «цілісність», «саморегуляцію», «самовідтворення»
та стійкість природної системи; 2) розвивати уміння наводити приклади штучних
та природних систем, а також встановлювати їхні зовнішні та внутрішні зв’язки;
3) виховувати емоційно-ціннісне ставлення до природи.
Маршрут, призначений для екскурсії, включає 10 об’єктів
(точок), де передбачені зупинки для показу
цікавих об'єктів і розповіді про них: «Дамба на річці Вишня», «Річка Дьогтянець», «Листопадний ліс», «Птахи парку», «Озеро «Поділля» (Вишенське озеро)», «Водне середовище», «Дуб
червоний», «Оцтова алея», «Ялинники», «Символічний
парковий камінь». Інформаційна ємкість їх значно
висока, що уможливлює перспективність розвитку екостежини та розширює тематику екскурсій. Початок
маршруту розпочинається із південно-східної околиці парку. Тут проводиться вступна бесіда. Зокрема оголошується мета
та уточнюються завдання екскурсії, даються інструкції з техніки безпеки та правил поведінки на стежці, в декількох словах описується майбутній
маршрут. В ході екскурсії організовується групова робота учнів. Приклади
дидактичних завдань і запитань: 1. Чим відрізняються умови життя рослин, які
живуть на узліссі, в густому лісі, на галявині? (Для обґрунтування відповіді
учням пропонуємо виміряти температуру повітря при вході в парк і в глибині
парку; проаналізувати умови освітлення; визначити вологість ґрунту, стискаючи
його в грудку рукою; простежити за силою вітру). 2. Чи однакові рослини за
висотою в парку? Пристосуванням до якого фактору природного середовища є
ярусніть рослин? Які рослини утворюють верхній, середній і нижній яруси рослин?
3. Знайдіть на стовбурах дерев плодові тіла трутовиків. Поясніть відносини між
деревом і грибом-трутовиком: для кого вони корисні, а для кого – шкідливі? Яка
роль грибів у природі і житті людини? 4. На стовбурах дерев знайдіть мохи і
лишайники. Чи рівномірно вони розподілені? До якої сторони горизонту
здебільшого зорієнтовані ці рослини? У яких відносинах вони перебувають з
деревами, на яких ростуть?
Таким чином, відвідуючи екологічну стежину, учні мають
змогу на відносно невеликій території ознайомитися з різноманітними
біоценозами, видовим складом живих організмів, зв’язками між ними і навколишнім
середовищем, вивчати найбільш типові екологічні об’єкти, пов’язані з
антропогенним впливом на природу.
Література:
1. Олійник В.М. Новітні технології в організації
навчальної практики та екскурсій з біології / В.М.Олійник – Х.: Вид.група
«Основа», 2004.- 144с. – (Серія: Бібліотека журналу «Біологія»; Вип.2 (14)).
2. Ярошенко О. Пятикласники вчаться бути природодослідниками / О. Ярошенко // Хімія. Шкільний світ. – 2006. – Березень.- №9 (477). – С.3-6.