Вилка Л.Я.

Кафедра суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету

Методичні засади вивчення української мови як іноземної

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти та державною Національною програмою «Освіта» («Україна ХХI століття») виведення України на рівень розвинутих країн світу є можливим лише за умови відходу від авторитарної педагогіки і шляхом упровадження сучасних педагогічних технологій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність і ефективність освіти.

Враховуючи, що педагогічні технології – це цілеспрямований набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес від визначення мети до одержання результатів, необхідно зосередити увагу видозміні уроку. Важливо поєднувати традиційні і нетрадиційні форми проведення занять. Діяльність викладача повинна бути спрямована на те, щоб зацікавити студентів у глибокому пізнанні навчального предмету, реалізації їхніх інтересів і здібностей, повної адаптації у новому мовному середовищі.

Перед викладачем української мови вищих навчальних закладів постає завдання навчити іноземного студента користуватися українською мовою у процесі формування загальнолюдських і фахових знань, створити такі умови вивчення української мови, щоб студенти могли активно послуговуватись нею в усіх сферах громадського життя, оскільки іноземні студенти використовують мову і як інструмент набуття професійних знань, і як засіб повсякденного спілкування. На нашу думку, застосування на практиці нетрадиційних методів навчання української як іноземної надають можливість викладачам впровадити та удосконалити нові методи роботи, підвищити ефективність навчального процесу і рівень знань студентів. «Вивчення іноземної мови у ВНЗ саме по собі не може бути самоціллю. Воно повинно озброїти майбутнього фахівця широкими можливостями одержання з джерел такої інформації, яку можна було б використати в інтересах його професії [2, с.6]

У теорії та практиці склалося чимало методик з навчання української мови як іноземної. Кожний досвідчений вчитель розробляє для себе зручні та ефективні методи, що використовуються у типових педагогічних ситуаціях. Однак, нетипові ситуації, в яких виникають нові завдання, зумовлюють необхідність творчих підходів до їх розв’язання. Зробимо акцент на тому, що «методика складається залежно від обраної системи навчання, в якій розрізняють дві моделі: великоблочне (традиційна система навчання) та дрібне програмування процесу засвоєння знань та набуття вмінь» [4, с.15].

Щоб зробити традиційні уроки цікавими, підвищити ефективність навчального процесу і рівень знань студентів, використовуємо на уроках викладання української мови як іноземної нові методи навчання на відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, такі уроки найбільш повно враховують інтереси, нахили, здібності кожного студента. На такому уроці поєднуємо досвід традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення, але у незвичайних формах.

Вдосконалення навчального процесу немислиме без широкого використання технічних засобів навчання, які застосовуються в процесі навчання з метою підвищення ефективності засвоєння студентами знань, умінь, навичок.

Використання технічних засобів на у роках української як іноземної уже давно є значним явищем у практиці викладачів. Адже аудіовізуальний метод взагалі неможливий без використання технічних засобів. Навчання за допомогою цього методу відбувається на основі слухового сприймання, а певна частина – завдяки зоровому сприйманні. З психології відомо, що зорові аналізатори володіють значно більш високою пропускною здатністю, ніж слухові. Інформація, сприйнята візуально, за даними психологічних досліджень, більш осмислена, краще зберігається в пам’яті. А ТЗН якраз дозволяють більш повно використати можливості зорових і слухових аналізаторів студентів. Це впливає, перш за все, на засвоєння знань – відчуття і сприйняття. Велику роль ТЗН відіграють в запам’ятовуванні, створюючи яскраві опорні моменти, допомагають закарбувати та систематизувати вивчений матеріал. Технічні засоби дозволяють подавати інформацію в потрібній послідовності й у потрібних пропорціях. Зараз розширюється діапазон використання технічних засобів, які полегшують та урізноманітнюють процес навчання, це – комп’ютер, телевізор, магнітофон, діапроектор. Завдання викладача – використати технічні засоби навчання з максимальним ефектом. Звісно, в сукупності навчального процесу, але не на одному уроці, а відповідно до теми, мети та завдань уроку української мови як іноземної. Адже урок із застосуванням ТЗН – це якісний тип уроку. Звичайно, слід пам’ятати, що дуже важливим є застосування ТЗН тільки тоді, коли це необхідно. Використання технічних засобів навчання не має бути тривалим, бо обривається контакт між студентом та викладачем, що знижує ефективність роботи.

Використання сучасних технологій під час занять дозволяє варіювати форми роботи, діяльність студентів, активізувати увагу,підвищує творчий потенціал особи. Схеми, таблиці, кольорові малюнки, фотографії, презентації, текстова інформація, яка презентується у різній формі (сторінки книги, газетна стаття, календарна сторінка, динамічні зображення – мультиплікація, відео фрагменти) дозволять зекономити час. Завдання з подальшою перевіркою активізують увагу. Використання кросвордів, ілюстрацій, малюнків, різних цікавих завдань, тестів робить заняття української мови як іноземної змістовнішим і цікавішим. Причому матеріал іноді студенти знаходять самостійно в Інтернеті, складають презентації, таким чином, розвивають самостійність, уміння знаходити, відбирати і оформляти матеріал.

Оволодівши програмою створення презентацій Power Point, викладач стає сам режисером свого заняття. Ця програма дозволяє створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео – і аудіо фрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе студентам-іноземцям легко засвоїти новий лексичний чи граматичний матеріал. Під час вивчення нової лексики з тем: «Навчання», «Вулиця», «Місто», «Транспорт», «Магазин», «Відпочинок», «Університет» можна використати презентації.

Для якісного контролю знань студентів-іноземців можна використати комп’ютерні та мультимедійні мережі Internet [3, с.10]

Використання ТЗН на занятті з української мови дозволяє добитися високої ефективності по трьох напрямах: педагогічної, методичної й економічної в порівнянні з традиційними формами виховно-освітньої роботи.

Одним із нетрадиційних методів «активного навчання» на уроках української мови як іноземної є використання ігор та ігрових моментів. Ігри розвивають пізнавальний інтерес, активізують розумову діяльність. Гра розвиває спостережливість, вчить робити висновки, зіставляти окремі факти. Під час гри студенти краще засвоюють матеріал, вчаться застосовувати набуті знання у нових ситуаціях. Рольова гра вимагає від студентів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. За традицією рольові ігри поділяють на мікроетюди (у них беруть участь до 4 студентів) та макроетюди (від 5 студентів). Рольові ігри складаються з певної кількості завдань, в якій основна мета – прийти до згоди або знайти взаємодію з партнером. У рольових іграх обов’язково формуються соціально - рольові відносини учасників. Від студентів вимагається не тільки вирішити поставлене завдання, але й правильно програти свою соціальну роль [1, с 45-47].

Саме за допомогою рольової гри відбувається формування та розвиток мовленнєвих навичок та вмінь, що значною мірою зумовлено зацікавленістю студентів. Це підтверджується досвідом проведення нами рольових ігор, під час яких іноземні студенти-медики демонструють не лише знання лексико-граматичного матеріалу та навички спонтанного мовлення, але й творчі здібності. При цьому кожний студент має можливість відчути себе актором, який прагне виконати свою роль якомога краще, адже від успіху кожного залежить успіх усієї гри взагалі. Таким чином, кожний студент зацікавлений в результатах не лише своєї роботи, але й роботи своїх одногрупників. У процесі такого творчого співробітництва формується вміння працювати колективно, згуртованою командою над вирішенням спільної задачі, що дуже важливо не тільки для лікаря, але й для будь-якого фахівця. З цього приводу особливий інтерес у студентів – медиків викликає рольова гра «Лікар – пацієнт», якій властиві риси не тільки навчальної, але й професійної діяльності. У цій грі використовуються комунікативні ситуації для вирішення конкретних питань, які виникають під час практичної роботи лікаря. З метою максимального наближення до реальних умов майбутньої професійної діяльності медиків у цій рольовій грі передбачені ситуації, з якими вони можуть зіткнутися у своїй майбутній роботі («Огляд пацієнта», «Опитування пацієнта», «Встановлення діагнозу», «Призначення лікування», «Консиліум» та ін.)

Рольова гра створює на занятті позитивну емоційну атмосферу, яка сприяє усуненню в іноземних студентів психологічного бар’єру, створює таку комунікативну ситуацію, коли іноземні студенти можуть невимушено спілкуватися українською мовою. Крім того, студенти одержують від гри велике моральне задоволення. Практика показує, що використання рольових ігор у навчальному процесі значно підвищує мотивацію, а отже й ефективність навчання української мови як іноземної.

Результативною формою організації навчального процесу є групова робота, яку можна використати під час закріплення нового матеріалу, поєднуючи її з різними методами навчання. Ось деякі з них:

Диспут – вивчення групами протилежних позицій з певної проблеми.

Навчальна група поділяється на дві робочі підгрупи та групу експертів. Вивчаючи тему «Лікарські препарати», одна підгрупа дає позитивну оцінку популярним медичним препаратам, а інша – негативну, і тільки експерти, аргументуючи, підтримують першу підгрупу.

Конференція – підгрупи розглядають одну проблему, але під різними кутами зору.

Наприклад, на занятті з української мови як іноземної кожна підгрупа студентів репрезентує певний погляд на шкідливі звички людини.

Контрольне опитування – кожна підгрупа (4-5 студентів) отримує п’ять простих і два складних завдань на картці, з яких кожен студент вибирає по 2 простих та 1 складне. Консультант кидає гральний кубик. Чий номер випадає, той відповідає на запитання. По закінченню гри визначається кращий студент.

У груповій навчальній діяльності студенти показують непогані результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що слабкі студенти в цій роботі виконують вправи за обсягом на 20 – 30 % більше, ніж у фронтальній.

Таким чином, вивчення та застосування на практиці нетрадиційних методів навчання надають можливість викладачеві української мови як іноземної активізувати процес особистісно-зорієнтованого навчання, підвищувати ефективність навчального процесу та рівень знань студентів, створювати умови більш тісної співпраці між викладачем та іноземною аудиторією.

Література:

1. Карпов П.В. Технічні засоби навчання / П.В.Карпов, В.А. Романин - Навч. посібник для студентів пед. ін–тів та учнів пед. училищ. – М.: Просвещение, 1979. – 271 с.

2. Кашлев С.С. Технология интерактивного обучения. /С.С.Кашлев – Минск, «Белорусский верасень», 2005. – 165 с.

3. Кульневич С.В. Совсем необычный урок / С.В.Кульневич, Т.П.Лакоценина. – Ростов-на-Дону: Творческий центр «Учитель», 2001. – 176 с.

4. Строганова Г. Концептуальні підходи до засвоєння української мови іноземними студентами / Г.Строганова // Теорія і практика викладання української мови як іноземної: збірник наукових праць. – Л., 2008. – Вип. 3. – С.173-179.