Филологические науки/ Методика преподавания языка и литературы

Галла А.О.

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Україна

ЗМІСТ ТА ОБСЯГ ПОНЯТТЯ СТИЛІ НАВЧАННЯ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Основними та актуальними завданнями сучасної вищої освіти є створення умов для розвитку особистості та розвитку індивідуальності студента, його самореалізації в житті. Важливим завдання є удосконалення навчання як головного вида їхньої діяльності, виявлення умов підвищення якості освіти, насамперед визначення системи дидактичних засобів, які допомагають покращенню навчання в відповідності з їхніми індивідуальними особливостями сприйняття навчального матеріалу. Реалізувати ідеї розвитку особистості, розкриття психофізіологічних особливостей студентів на практиці допомагає використання стилів навчання, тобто створення груп учасників або виокремлення окремих учасників, однорідних за сприйняттям навчального матеріалу, та внесення змін в процес навчання учасників у цих групах. Проблема розкриття поняття стилів навчання широко розкрита в педагогічній та зарубіжній методиці (Д.Колб, В. Салистра, Ю. Рубін, А. Манфорд, Н. Шахмаєв). Ряд авторів досліджували проблему індивідуалізації навчання (О. Бударний, В. Кірсанов, Р. Фелдер, Є. Вятютнев, І.Унт). В деяких роботах виділяються особливості інтелектуального розвитку особистості та урахування їх в процесі засвоєння навчального матеріалу(Г.Д. Глейзер, Н.М. Промоторова). Стиль навчання – це найбільш оптимальний спосіб сприйняття , обробки та засвоєння навчального матеріалу (Д. Колб). В залежності від типів сприйняття навчального та засвоєння навчального матеріалу виділяють три провідних стиля навчання: візуальний (візуальне сприйняття матеріалу), аудіальний (слухове сприйняття), кінестетичний (моторне, рухливе сприйняття).

Стиль навчання залежить від індивiдуальності студента, якa, у свою чергу, спричиняє диференціацію способів поведiнки їхньої навчальної діяльності на заняттях з iноземної мови та в самoстійній роботі. Як було зазначено раніше, розгляд стилів навчання був започаткований вченими, як вітчизняними так і зарубіжними, які наголошують, що набір навчальних стилів залежить від низки факторів, таких як вік, індивідуальні спосoби сприйняття та обробки інформації, стадії вивчення навчального іншомовного матеріалу, типи завдань, культурні відмінності, традиції навчання, які можуть мaти вплив на розумiння студентами процедури вивчення матеріалу і того, які прийоми оволодіння мoвним матеріалом є ефективними та які вправи для його засвоєння є кoрисними. Умiння сприймати новий матеріал, аналізувати, узагальнювати, запамятовувати, адекватно діяти у навчальних та життєвих ситуаціях – є індивідуальними і залежать від стилів навчання студентів. Виходячи з того факту, що вибір навчальних стилів залежить від таких змінних величин як мотивація, досвід у навчанні, рівень вoлодіння мовою, толерантність до складностей в оволoдінні мовою, виникає необхідність допомогти студентам виявити їх власний стиль навчання, що допoможе їм в кращому та глибшому оволодiнні мовою.

Можна сказати, що стилі навчання логічно виникають з психологічної сутності індивіда, які урізноманітнюють кожну людську особистість і вимагають адекватних зовнішніх навчальних . Тобто, психологічною основою використання стилів навчання є генотип людини, її індивідуалізований тип пізнавальної, сприймаючої та емоційно-вольової сфер. Знаючи особливості стилів навчання студентів, можна правильно організувати їх навчальну діяльність, тобто визначити важкість поставленої задачі, обрати засоби та шляхи вирішення, визначити способи самоперевірки та самоконтролю знань. Стилі навчання кожної індивідуально-типологічної групи дозволяє досягнути більш високого рівня розвитку уваги, сприйняття, пам'яті та мислення.

Під час урахування стилів навчання треба структуровано подавати навчальний матеріал враховуючи три стилі. Використання технології поєднання різних стилів дасть змогу організувати продуктивне запам’ятовування, а також розвиваючи всі три стилі навчання у студента ( з будь-яким провідним стилем) виокремить певну логічну структуру сприйняття навчального матеріалу.

Працюючи з групою візуалів, більше уваги слід приділяти опису предметів, читанню текстів, виділення головних частин тексту. Використовуючи образні засоби, більше уваги приділяти наочності ( плакатам, схемам, роздатковому матеріалу, графікам). Для покращення роботи з аудіалами, треба намагатися використовувати види інтонації та модуляції голосу. При нагоді використовувати аудіо записи та відеозаписи (що буде корисними також для аудіалів). Працюючи з групою кінестетиків, можна використовувати жестикуляцію, важливим для цієї групи під час формування іншомовної компетенції є використання ігрових завдання.

Усвідомлення студентами свого навчального стилю відкриє нові обрії у навчанні, підвищує рівень розуміння навчальних дій, орієнтації у власній особистості, допомагає визначити свої слабкі сторони, підсилити сильні сторони, а також окреслити індивідуальне сприйняття навчального матеріалу. Виокремлення стилів навчання студентів та співвіднесення їх із викладання іноземної мови виступає необхідною передумовою адекватного вибору відповідних прийомів роботи на занятті, визначення та організацію видів діяльності, які максимально наближені до природних та психологічних можливостей студентів.

Враховуючи стилі навчання, не слід забувати , що вони тісно пов’язані з психологією особистості. При вивченні іноземної мови необхідно поєднувати наочність з індивідуальною практичною діяльністю студентів. Одним з головних психолого-дидактичних завдань вищої школи полягає у створенні ситуації соціального розвитку особистості.

Важливим є той факт, що для успішного засвоєння іншомовного лексичного матеріалу важливим є використання стилів навчання, що допоможе організувати навчальну роботу з продуктивними результатами, також, ознайомити студентів не з ізольованими словами, а з групами слів, зв’язаних семантичною чи фонетичною асоціацією; формувати мотив для ознайомлення зі словами даної семантичної групи; провести інтеріоризація лексики через систему ігор, а не механічне запам’ятовування слів за списком; включити нові слова у систему відносин, яка склалася між відомим словами та їх групами; узгоджене знайомство з лексичним матеріалом та граматичними операціями, які дозволяють ввести його в мовну діяльність. Виокремлення стилів навчання (візуального, аудіального, кінестетичного) на етапах вивчення іноземної мови дасть змогу активізувати формування англомовної лексичної компетенції, покращити та забезпечити навчання іноземної мови на високому рівні.

Література:

1. Энциклопедия педагогических технологий: Пособие для преподавателей. – СПб.: КАРО, 2002. – 368 с.

2. Ямбург Е.А. Школа для всех / Е.А. Ямбург. – М. : Новая школа. – 1997. – с.56-108.

3. Соловова Є. М. Задачі мовної освіти в руслі глобальних реформ // Перше вересня. – 2005. – №17. – С. 52.

4. Ashman A.F. Using Cognitive Methods in the classroom / A.F. Ashman, R.N. Conway.- London: Routlidge,1993. – p. 34-67.

^5. Gardner H. Multiple intelligences: The theory in practice. New York: Basic Books, 1993. – 89p.

6. Honey P. , Mumford A.The Effects of Learning Styles. – Maidenhead: Peter Honey. 1992

7. Kolb D. Experiental learning: experience as the source of learning and development. New jersey: Prentice hall, 1984. – 433p.

8. Kolb D. The Importance of learning Styles: Understanding the Implications for learning. Course Education / Kolb D. – Greenwood press, 1995. - 324p.