Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

К.п.н., доц. Романишин І. М., студентка Гладич Т.В.,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

ВЕРБАЛІЗЦІЯ КОНЦЕПТУ «ДОЩ»

В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на опис вербалізованих фрагментів картин світу, а також важливістю та недостатнім дослідженням концепту «дощ» в англійському дискурсі, оскільки розуміння даного поняття, зокрема у Великобританії, є своєрідним, враховуючи специфічне географічне розміщення британських островів. Сучасний напрям розвитку лінгвістичної науки характеризується особливою увагою до такої галузі лінгвістичних досліджень як когнітивна лінгвістика, яка, знаходячись на перетині таких дисциплін як лінгвістика, психологія, та філософія, сьогодні становить особливий інтерес для мовознавців. Категорією цієї галузі є концепт, який розглядався та досліджувався М. Болдирєвим, В. Карасиком, Є. Кубряковою, Н. Арутюновою, Є. Степановим та ін. Посилений інтерес науковців до цієї мовної універсалії, осмислення її природи, структурно-змістової організації як мовно-ментальної, когнітивної та лінгвокультурної одиниці, вербальних та невербальних форм її вираження, специфічних властивостей, статусних характеристик та типологічних різновидів в різних картинах світу став результатом цілої низки монографій, словників та статей.

У зв’язку з тим, що сучасна наукова думка не виробила єдиної дефініції феномена «концепт», слід навести різні підходи до його тлумачення. У філософії та логіці він ототожнюється з «поняттям» на основі їхньої ідентичної ментальної природи. Проте найчастіше «концепт» і «поняття» розглядають як загальне і часткове. Іноді поняття трактується як синтез логічних і гносеологічних уявлень про об’єкт [4, с. 80]. Щодо опозиції концепт vs поняття принагідно зауважимо, що останнє виступає одиницею, яка дає інформацію про фрагмент знання, а концепт, крім того – і про сферу його вживання. Тому концепт у змістовому плані ширший від поняття, оскільки він відображає будь-які ознаки об’єкта, у той час як поняття завжди пов’язане лише з представленням набору необхідних і достатніх логічних ознак для його ідентифікації. У загальному плані концепти розглядають як одиниці ментальних і психічних ресурсів нашої свідомості та тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини.

Розмежування концепту і поняття, а також зв'язок концепту та значення належать до головних дискусійних проблем сучасної лінгвоконцептології. Вдалим є розрізнення цих понять Ю. Степановим, який зазначає, що концепт і поняття є термінами різних наук: перший з них є терміном логіки та культурології, а другий вживається головним чином в логіці та філософії [6, с. 42]. Доволі влучна спроба розмежування понять належить М. Болдирєву. Приєднуючись до його наукових переконань, можемо стверджувати, що в понятті розрізняють його об’єм (сукупність речей, охоплених цим поняттям) та зміст (сукупність об’єднаних в ньому ознак одного чи декількох предметів); концепт, у свою чергу, передбачає зміст поняття, понятійну частину значення, смисл слова [1, с. 17]. Як бачимо, не викликає сумніву, що концепт є не тотожним із значенням слова.

Багато сучасних лінгвістів, які займаються дослідженнями в царині когнітивної концептології, погоджуються, що концепт належить свідомості людини і є оперативною одиницею пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи, всієї картини світу, відображеної в людській психіці [3, с. 89]. Тобто він є результатом взаємодії значення слова у процесі пізнання світу, у призмі особистого та колективного досвіду, який і лежить в основі розмежування лінгвокогнітивного та лінгвокультурного концептів.

Структура та значення концептів виявляються через значення мовних одиниць, що репрезентують даний концепт та їх словникових тлумачень [1, с. 26]. Першочергово аналіз концепту означає визначення його репрезентантів у мові, для кожного з яких наводяться словникові дефініції.

Для розгляду концепту «дощ» було проведено його компонентний аналіз, метою якого є експлікація значення слова. Структуру концепту зручно визначати за допомогою виявлення концептуальних ознак як його елементарних складників. Так, для виділення концептуальних компонентів при аналізі семантичної проекції, тобто семантичної структури слова, застосовується метод словникових дефініцій усього синонімічного ряду даного концепту в англійській мові. Синонімами концепту «rain» є 33 одиниці: rainfall, fall, fallout, rainwash, pour, rainstorm, shower, downpour, cloudburst, outpouring, downfall, the wet, the rains, raindrops, squall, thunderstorm, thundershower, spate, torrent, flood, deluge, sprinkle, drizzle, mizzle, Scotch mist, sleet, flashflood, runoff, rainfall excess, hail, hailstorm, soft hail, stream [8].

За допомогою словникових дефініцій синонімів можна визначити їх спільні одиниці з ключовими одиницями концепту «rain». Розбиваючи семантичну структуру слова на семи, слід провести дослідження у співвідношенні спільних та субкатегоріальних сем з ключовими одиницями концепту. За допомогою цього методу можна чітко виявити експлікацію концепту «rain». У тлумачному словнику англійської мови The Free Dictionary: Thesaurus by FARLEX значення слова «rain» трактується так: Rain is drops of fresh water that fall to the ground as precipitation from clouds [7]. Rain : ‘drops’, ‘fresh’, ‘water’, ‘fall’, ‘ground’, ‘precipitation’, ‘clouds’. Підкреслені слова є ключовими одиницями концепту «rain». Провівши такий самий аналіз усього синонімічного ряду концепту, було визначено кількість спільних сем з ядерними семами концепту «rain»: серед 246 сем, які утворюють абсолютні та неабсолютні синоніми до ядерної лексеми «rain», існує 77 спільних сем (31.3 %). Тобто, майже 1/3 сем є спільними з ядерними семами цього концепту і утворюють його абсолютні синоніми. Решта сем є субкатегоріальними, які, у свою чергу, утворюють такі лексичні одиниці, що не є абсолютними синонімами до ядерної лексеми «rain».

Дослідивши концепт «дощ» в англійській мові, потрібно провести паралель на вживання цього концепту і в українській мові. Для визначення засобів вербалізації даного концепту в українській мовній картині у порівнянні з англійською також застосовуємо компонентний аналіз. Дане дослідження зможе показати чи концепт «дощ» в українській мові має таку ж кількість спільних сем як і в англійській мові, чи вони суттєво відрізняються.

В академічному тлумачному словнику української мови слово «дощ» визначається так: Дощ – атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води [2, с. 246]. Дощ: ‘атмосферні’, ‘опади’, ‘випадають’, ‘хмар’, ‘вигляді’, ‘краплин’, ‘води’. Синонімами концепту «дощ» є 16 одиниць: дощовиця, мряка, мжичка, мжа, мигичка, сльота, плюта, злива, ливень, проливень, плова, залива, хляпавка, хлющ, хвища, гроза [5, с. 465]. Аналіз усіх вербалізаторів концепту «дощ» української мовної картини світу виявив, що серед 99 сем існує 35 спільних (35.4 %) сем з ядерними семами концепту «дощ». Це приблизно 1/3 сем, які є спільними з ядерними семами концепту «дощ» і утворюють лексичні одиниці, що є його абсолютними синонімами в українській мові.

Отже, за допомогою дослідження вдалось виявити експлікацію концептів «rain» в англійській та «дощ» в українській мовах. Відповідно ядерною лексемою в англійській мові є «rain», а в українській – «дощ». У семантичних структурах цих одиниць визначено кількість спільних сем, які утворюють абсолютні синоніми даних концептів у досліджуваних мовах. Ті лексичні одиниці, які мають найбільшу кількість сем, спільних з ядерними семами «rain» та «дощ», утворюють навколоядерну зону концепту. В англійській мові такими одиницями концепту «rain» є : fallout, downpour, cloudburst, drizzle, sleet, flashflood, rainfall excess, hail, soft hail. З усіх 33 синонімів є 9 лексем, які утворюють навколоядерну зону концепту «rain», тобто це майже 1/3 від усієї кількості, оскільки у їхніх визначеннях є 3-4 активні семи, які співпадають з визначенням ядерної лексеми «rain». В українській мові такими лексичними одиницями є : дощовиця, мжичка, мжа, мигичка, мряка. Навколоядерну зону концепту «дощ» утворюють 5 лексем з усіх 16, тобто це також приблизно 1/3.

Ті лексичні одиниці, які мають меншу кількість спільних сем, утворюють периферію концепту. В англійській мові їх є 24: rainfall, fall, rainwash, pour, rainstorm, shower, outpouring, downfall, the wet, the rains, raindrops, squall, thunderstorm, thundershower, spate, torrent, flood, deluge, sprinkle, mizzle, Scotch mist, runoff, hailstorm, stream. Ці лексеми утворюють периферію концепту «rain». В українській мові є 11 таких лексичних одиниць: сльота, плюта, злива, ливень, проливень, плова, залива, хляпавка, хлющ, хвища, гроза; всі вони утворюють периферію концепту «дощ». Лексичні одиниці периферій відрізняються від лексичних одиниць навколоядерної зони великою кількістю субкатегоріальних сем. Чим більше спільних сем містять лексичні одиниці, тим ближче вони є до ядерної одиниці і є її абсолютними синонімами. Якщо в лексемах існує багато субкатегоріальних сем, які відрізняють одну лексему від іншої, наприклад, місце утворення – ‘earth’, ‘air’; сила – ‘strong’, ‘violent’; період тривалості – ‘short’; кількість опадів – ‘drops’, ‘shower’, то такі лексичні одиниці знаходяться в периферії концепту і утворюють його часткові синоніми. Не всі ці лексичні одиниці є зрозумілими та легкими для перекладу, якщо не знати їхні визначення. Чим більше лексичних одиниць в мові, тим різноманітнішою вона є, і тим більше синонімів з’являються в такій мові.

У результаті дослідження можна зробити висновок, що в англійській мові існує більше синонімів концепту «rain», ніж синонімів концепту «дощ» в українській мові. Це зумовлено певним сприйняттям британців такого явища природи як дощ через специфічне географічне розміщення британських островів, що й відрізняє глибоке розуміння та сприйняття погодних умов британцями. Вони сприймають дощ як звичне явище, яке є характерним для їхньої території. Таке острівне положення впливає на менталітет, а також формує певне сприйняття погодних умов та його відображення у британській мовній картині світу.

Література:

1. Болдырев Н. Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур / Н. Н. Болдырев // Филология и культура: Материалы III-ей Междунар. научной конференции. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. – Ч.1. – С. 15-20.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред.

В. Т. Бусел. – К.; Iрпінь : ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с.

3. Кубрякова Е. С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова “память” / Е. С. Кубрякова // Логический анализ языка: Культурные концепты: Сб. науч. ст. / Отв. Ред. Н. Д. Арутюнова. – М.: Наука, 1991.– С. 85-91.

4. Кузнєцов В. I. Поняття та його моделі / В. I. Кузнєцов // Філософська думка. – 1998. – № 1. – С. 61-80.

5. Словник синонімів української мови : В 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та інші. – К.: Наук. думка, 1999–2000. – Т. 1. – 1040 с.

6. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры / Изд. 3-е, испр. и дополн. / Ю. С. Степанов. – М.: Академический Проект, 2004. – 991 с.

7. The Free Dictionary: Theasaurus by FARFLEX [Електронний ресурс]. –Режим доступу http://www.thefreedictionary.com – Назва з екрану.

8. Dictionary.com: Thesaurus.com / Find Synonyms and Antonyms of Words [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://thesaurus.com/browse/rain?s=t – Назва з екрану.