Филологические науки/7.Язык, речь, речевая коммуникация

К.ф.н. Суродейкіна Т. В., Піцул Ю. П.

Чернівецький національний університет, Україна

Структура семантичного поля «Дипломатія і зовнішня політика» у сучасній англійській мові

Огляд літератури останніх десятиріч, присвяченої розробці теоретичних питань лексичної семантики, зокрема лексико-семантичного поля, свідчить про наукову зацікавленість дослідників принципами об’єднання лексем у різні лексико-семантичні структури. Одним із найважливіших проявів системності лексики є можливість послідовно описати словниковий склад мови шляхом перерозподілу його одиниць за семантичними полями, класами слів зі спільним значенням [3, с. 4-5].

Метою нашої статті є виявлення структури семантичного поля «Дипломатія і зовнішня політика» у сучасній англійській мові. Дослідження проведено на матеріалі лексикографічних джерел.

Традиційно дослідження лексики в аспекті польової організації здійснюється у двох напрямах: ономасіологічному та семасіологічному. За спостереженнями В. П. Абрамовова, поле – це ієрархічна структура, що включає значну кількість лексичних одиниць, які відображають у мові окрему понятійну сферу та об’єднані загальним значенням [1, с. 25]. С. П. Денисова визначає лексико-семантичне поле як «семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу» [2, с. 78]. Лексико-семантичне поле, за визначенням І. М. Шеїної, це сукупність або конгломерат значень, кожне з яких втілюється у мові на рівні лексико-семантичного варіанту лексеми [6, с. 70]. В. В. Левицький наголошує, що елементи семантичного поля об’єднані спільністю позамовних зв’язків та відношень [5, с. 212].

О. В. Кардащук вводить поняття «лексико-граматичного семантичного поля», або «макрополя», як вищої одиниці системної організації лексики. У «лексико-граматичному семантичному полі», на думку дослідниці, структурно й семантично об’єднуються семантичні поля. У свою чергу, «мікрополе в структурі лексико-граматичного семантичного макрополя являє собою змістовий, логічний підклас лексико-семантичного поля» [4, с. 36].

Погоджуючись з О. В. Кардащук, вважатимемо, що до складу лексико-граматичного семантичного поля «Дипломатія і зовнішня політика» входять мікрополя іменників, прикметників та дієслів англійської мови зі значенням «Дипломатія і зовнішня політика».

Ядро лексико-граматичного семантичного поля «Дипломатія і зовнішня політика» складають такі лексеми: Diplomacy (the art and practice of conducting negotiations and maintaining relations between nations; skill in handling affairs without arousing hostility); Foreign Policy (the plan or strategy that the President and senior policymakers define and establish to achieve national objectives and interests).

За результатами аналізу лексикографічних джерел, семантичне поле «Дипломатія і зовнішня політика» поділяємо на такі мікрополя:

1) дипломатичні / зовнішньополітичні процедури / процеси: accession, ex gracia, exchange of notes, ratification, extradition, extraterritoriality, delegation;

2) дипломатичні / зовнішньополітичні угоди / типи угод: accords, ad referendum, agrément, communiqué, treaty, unilateral, bilateral, multilateral;

3) дипломатичні / зовнішньополітичні документи: aide mémoire, alternat, bout de papier, clearances, credentials, letters of credence, letters of recall;

4) дипломатичні посади / ранги: Ambassador, Consul, Vice Consul, Chief of Mission, Consular Agent, Attaché, Army, Naval and Air Attachés, Civilian Attachés;

5) дипломатичні зібрання: conference, ad hoc conference, congress, ministerial, summit;

6) дипломатичні / зовнішньополітичні гарантії: asylum, diplomatic immunity, diplomatic privileges and immunities, persona non grata,;

7) дипломатичні / зовнішньополітичні стани: belligerency, breaking relations, casus belli, conciliation, détente, entente, rapprochment, recognition;

8) дипломатичні/зовнішньополітичні принципи: neutrality, non-retroactivity, prohibition of the use of force, disarmament, embargo, foreign aid;

9) дипломатичні / зовнішньополітичні служби: mission, embassy, consulate, diplomatic corps, high commission, legation, chancelleries, the State Department;

10) дипломатичні / зовнішньополітичні тактики: diplomatic illness, diplomatic deafness, defection, espionage, expulsion, formal diplomacy;

11) дипломатичні / зовнішньополітичні дії: abrogate, acknowledge, adhere, annex, betray, boycott, confront, conquer, declare, deflect, forestall, implement.

Отже, семантичне поле «Дипломатія і зовнішня політика» поділяємо на такі 11 мікрополів: процедури / процеси; угоди / типи угод; документи; посади / ранги; зібрання; гарантії; стани; принципи; служби; тактики; дії.

Перспективою подальших досліджень вважаємо можливість виявлення особливостей функціонування семантичного поля «Дипломатія і зовнішня політика» у дискурсі.

Література:

1. Абрамов В. П. Семантические поля русского языка / В. П. Абрамов. – М., Краснодар: Академия пед. и соц. наук РФ, Кубанский гос. ун-т, 2003. – 338 с.

2. Денисова С. П. Типологія категорій лексичної семантики / С. П. Денисова. – К. : Вид-во КДЛУ, 1996. – 294 с.

3. Іщенко Н. Системність у лексиці / Н. Іщенко // Наукові записки. – Вип. 89 (3). Серія : Філологічні науки. – Кіровоград : КДПУ, 2010. – С. 3-6.

4. Кардащук О. В. Семантичне полу простору як фрагмент мовної картини світу / О. В. Кардащук // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т. 98. Вип. 85. Філологія. Мовознавство. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 35-38.

5. Левицький В. В. Семасиология / В. В. Левицький. – Винница : Нова книга, 2006. – 512 с.

6. Шеина И. М. Лексико-семантическое поле как универсальный способ организации языкового опыта / И. М. Шеина // Вестник МГОУ. – 2010. – № 2. – С. 69-72.