Филологические
науки/7.Язык, речь, речевая коммуникация
К.ф.н. Суродейкіна Т. В.,
Піцул Ю. П.
Чернівецький національний університет, Україна
Структура
семантичного поля «Дипломатія і зовнішня політика» у сучасній англійській мові
Огляд літератури останніх десятиріч, присвяченої розробці
теоретичних питань лексичної семантики, зокрема лексико-семантичного поля,
свідчить про наукову зацікавленість дослідників принципами об’єднання лексем у
різні лексико-семантичні структури. Одним із найважливіших проявів системності лексики є
можливість послідовно описати словниковий склад мови шляхом перерозподілу його
одиниць за семантичними полями, класами слів зі спільним значенням [3, с. 4-5].
Метою нашої статті є виявлення структури семантичного
поля «Дипломатія
і зовнішня політика» у сучасній англійській мові. Дослідження проведено на
матеріалі лексикографічних джерел.
Традиційно дослідження лексики в аспекті польової
організації здійснюється у двох напрямах: ономасіологічному та семасіологічному.
За спостереженнями В. П. Абрамовова, поле – це ієрархічна структура, що включає
значну кількість лексичних одиниць, які відображають у мові окрему понятійну
сферу та об’єднані загальним значенням [1, с. 25]. С. П. Денисова
визначає лексико-семантичне поле як «семантико-парадигматичне утворення, що має
певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну
частину у тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного
переходу» [2, с. 78]. Лексико-семантичне поле, за визначенням І. М. Шеїної, це
сукупність або конгломерат значень, кожне з яких втілюється у мові на рівні
лексико-семантичного варіанту лексеми [6, с. 70]. В. В. Левицький
наголошує, що елементи семантичного поля об’єднані спільністю позамовних
зв’язків та відношень [5, с. 212].
О. В. Кардащук вводить поняття «лексико-граматичного
семантичного поля», або «макрополя», як вищої одиниці системної організації
лексики. У «лексико-граматичному семантичному полі», на думку дослідниці,
структурно й семантично об’єднуються семантичні поля. У свою чергу, «мікрополе в
структурі лексико-граматичного семантичного макрополя являє собою змістовий,
логічний підклас лексико-семантичного поля» [4, с. 36].
Погоджуючись з О. В. Кардащук, вважатимемо, що до
складу лексико-граматичного семантичного поля «Дипломатія і зовнішня політика» входять мікрополя іменників, прикметників та дієслів англійської
мови зі значенням «Дипломатія і зовнішня політика».
Ядро лексико-граматичного семантичного поля «Дипломатія і зовнішня
політика» складають такі лексеми: Diplomacy (the art and practice of conducting negotiations and maintaining relations between nations; skill in handling affairs without arousing hostility); Foreign Policy (the
plan or strategy that the President and senior policymakers define and
establish to achieve national objectives and interests).
За
результатами аналізу лексикографічних джерел, семантичне поле «Дипломатія і зовнішня політика» поділяємо на такі
мікрополя:
1) дипломатичні
/ зовнішньополітичні процедури / процеси: accession, ex gracia, exchange of notes, ratification, extradition, extraterritoriality, delegation;
2) дипломатичні
/ зовнішньополітичні угоди / типи угод: accords, ad referendum, agrément, communiqué, treaty, unilateral, bilateral, multilateral;
3) дипломатичні
/ зовнішньополітичні документи: aide mémoire, alternat, bout de papier, clearances, credentials, letters of credence, letters of recall;
4) дипломатичні
посади / ранги: Ambassador, Consul, Vice
Consul, Chief of Mission, Consular Agent, Attaché, Army, Naval and Air
Attachés, Civilian Attachés;
5) дипломатичні
зібрання:
conference, ad hoc conference, congress,
ministerial, summit;
6) дипломатичні
/ зовнішньополітичні гарантії: asylum, diplomatic immunity, diplomatic privileges and immunities, persona non grata,;
7) дипломатичні
/ зовнішньополітичні стани: belligerency, breaking relations, casus belli, conciliation, détente, entente, rapprochment, recognition;
8) дипломатичні/зовнішньополітичні
принципи:
neutrality, non-retroactivity, prohibition of
the use of force, disarmament, embargo, foreign aid;
9) дипломатичні
/ зовнішньополітичні служби: mission, embassy,
consulate, diplomatic corps, high commission, legation, chancelleries, the
State Department;
10) дипломатичні
/ зовнішньополітичні тактики: diplomatic illness, diplomatic deafness, defection, espionage, expulsion, formal diplomacy;
11) дипломатичні
/ зовнішньополітичні дії: abrogate, acknowledge, adhere, annex, betray, boycott, confront, conquer, declare, deflect, forestall, implement.
Отже, семантичне поле «Дипломатія і зовнішня політика» поділяємо на такі 11 мікрополів: процедури / процеси; угоди / типи
угод; документи; посади / ранги; зібрання; гарантії; стани; принципи; служби; тактики;
дії.
Перспективою
подальших досліджень вважаємо можливість виявлення особливостей функціонування
семантичного поля «Дипломатія і зовнішня політика» у дискурсі.
Література:
1.
Абрамов В. П. Семантические поля русского языка / В. П. Абрамов. – М., Краснодар: Академия пед. и соц. наук РФ, Кубанский гос. ун-т, 2003. – 338 с.
2. Денисова С. П. Типологія категорій лексичної семантики / С. П. Денисова. –
К. : Вид-во КДЛУ, 1996. – 294 с.
3.
Іщенко Н. Системність у лексиці / Н. Іщенко // Наукові записки. – Вип. 89
(3). Серія : Філологічні науки. – Кіровоград : КДПУ, 2010. – С. 3-6.
4.
Кардащук О. В. Семантичне полу простору як фрагмент мовної картини світу /
О. В. Кардащук // Наукові праці: Науково-методичний
журнал. – Т. 98. Вип. 85. Філологія. Мовознавство. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ
ім. Петра Могили, 2009. – С. 35-38.
5.
Левицький В. В. Семасиология / В. В. Левицький. – Винница : Нова книга, 2006. – 512 с.
6.
Шеина И. М. Лексико-семантическое поле как универсальный способ
организации языкового опыта / И. М. Шеина // Вестник МГОУ. – 2010. – № 2. – С. 69-72.