Право/ 3. Охрана авторських прав

К.ю.н., доцент Романюк О.І., Крутікова М.Г.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Особливості самозахисту авторських прав у мережі Інтернет

Незаперечним фактом сьогодні є те, що виявляється масовий інтерес до Інтернету. Значущість суспільних відносин, що виникають у зв'язку з його використанням, не викликає сумніву. Тому природно, що і юристи не залишають без уваги глобальну мережу. З'являється об'єктивна потреба в правовому регулюванні нової галузі. В Україні ще не повністю сформувався перехід до інформаційного суспільства, а тому правове регулювання захисту інтелектуальної власності в Інтернеті не розвинене.

Дослідженням проблем в цій сфері займалися багато вчених, таких як, В. Семіноженка, М. Денисюка, О. Харченко та ін. Вчені аналізують проблемні аспекти розвитку механізмів державного регулювання інтелектуальної власності.

В Україні зроблені деякі кроки щодо законодавчого врегулювання використання об’єктів інтелектуальної власності в Інтернеті, прийняті та існують такі Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про авторське право і суміжні права», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» [2]. Але, незважаючи на досить розширену законодавчу базу проблема не вирішується, тому щоб виявити кожного правопорушника неможливо.

Існують такі проблеми у сфері захисту авторських прав в Україні:

- великий рівень поширення злочинності щодо порушення авторського права. Порушенням прав автора твору вважаються: дії, що порушують немайнові і майнові права автора, піратство, плагіат та інші протиправні дії, що створюють загрозу порушення авторських прав. Найбільш небезпечними видами злочинів у цій сфері визнано піратство щодо комп’ютерних програм, аудіовізуальних творів, баз даних, книг.

- правова невизначеність багатьох ключових понять або недостатнє їх відпрацювання.

- відсутність контролю щодо збору, розподілу та виплати авторської винагороди з боку державних органів, своєчасних змін до законодавства призвели до негативних наслідків стосовно збору, розподілу та виплати авторської винагороди. Закон не передбачає здійснення контролю за діяльністю організацій колективного управління, порядок створення та ліквідації, критерії постановки організацій на облік, організаційно-правові форми їх утворення.

- дієві механізми захисту авторського права є відсутніми [2].

З метою самозахисту прав і свобод людини та подальшого розвитку світового інформаційного простору О. М. Пастухов пропонує наступні способи вирішення існуючих проблем у сфері захисту авторських прав, викликаних мережею Інтернет:

1. Використання цифрового підпису. Суть цифрового підпису полягає в тому, що він дозволяє ідентифікувати справжнього автора того чи іншого твору, тим самим знімаючи в контрагента будь-які сумніви про те, з ким він має справу.

2. Використання цифрових марок. Найпоширенішою є система так званих „цифрових водяних знаків”, впроваджуваних у твори (тексти, графічні зображення і т.д.) у мережі. Їх перевага полягає в тому, що при звичайному візуальному розгляді зображення користувач не бачить яких-небудь закодованих позначень - значка копірайта ©, імені автора, року видання. Але потім при застосуванні певного програмного засобу можна довести, що файли містять додаткову інформацію, що вказує на особу, яка її записала.

3. Обмеження доступу до матеріалів, що розміщені в мережі Інтернет. Наприклад, бази даних комерційних сайтів і деяких електронних бібліотек та архівів доступні тільки за попередню плату.

4. Методи криптографічного перетворення матеріалів, такі як шифрування, використання якого дозволяє обмежити або повністю виключити можливість копіювання творів.

5. Створення веб-депозитаріїв, що дозволяють фіксувати об’єкти інтелектуальної власності у мережі Інтернет і закріплювати їх правовий статус.

6. Обмежена функціональність. За такого підходу, власник авторського права надає користувачеві примірник твору, який має функціональні обмеження.

7. “Годинникова бомба”. Аналогічно до прийому з функціональними обмеженнями, за цього підходу власник авторських прав розповсюджує 4 функціонально повноцінний об’єкт інтелектуальної власності, але встановлює дату, після якої доступ до нього буде неможливим. Один з варіантів такого підходу передбачає закриття продавцем доступу до твору після певної кількості користувань.

8. Контракти. За правильного оформлення контракти можуть надати власникам авторського права ширше повноваження щодо контролю за використанням їхніх творів, ніж ті, що надаються їм відповідно до законодавства.

9. Клірингові центри. За такого підходу власники авторського права і суміжних прав на розміщені в Інтернеті твори надають кліринговим центрам повноваження з ліцензування своїх прав на твори. Користувач сплачує збір за видачу ліцензії такому кліринговому центру, а той в свою чергу розподіляє отримані кошти серед власників авторських прав [3].

Зазначимо, що Державна служба інтелектуальної власності України винесла на обговорення Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет". Законопроект зобов’язує Інтернет-провайдерів, які розміщують веб-сайти, блокувати доступ до сторінок веб-сайтів у відповідь на скарги суб’єктів авторського права, якщо власник сайту протягом 2 днів з моменту направлення йому такої заяви провайдером, не надасть документи, що підтверджують законність використання об’єктів авторського права або суміжних прав в мережі Інтернет. При цьому, відповідь на скаргу має бути оформлена за скріпленим печаткою підписом посадової особи від імені юридичної особи, а у випадку, якщо власником сайту є фізична особа, підпис цієї особи має бути посвідчений нотаріально.

Одже, одним із найефективніших засобів захисту авторського права у мережі Інтернет є використання комплексного підходу, який включає поєднання правових та технічних засобів захисту. Тільки коли автор буде впевнений у захищеності свого авторського права він зможе спокійно творити і цим самим буде служити суспільству.

Література:

1. Рудник Т.В. Деякі проблемні питання захисту авторського права в Україні/ Т.В. Рудник//Юридичний вісник. - №1(10) – 2009 – с.74 – 77.

2. Романюк О. І. Інтелектуальна власність: навч. посіб. для студ. екон. спец. / О. І. Романюк – Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. – c.269.

3. Пастухов О. М. Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет: автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» // Пастухов О. М. Нац. ун-т імені М. П. Драгоманова. – К., 2002.