Физическая культура и спорт: 3.Спортивная медицина и реабилитация.

Федак О. Г., Максим'як Я. О., Зазуляк И.Б., Туваков А.М., Іващенко П.М.

Львівський національний університет Імені Івана Франка

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

ВПЛИВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ НА РОЗУМОВУ ТА ФІЗИЧНУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

Вступ. Студентська молодь це майбутнє нашої країни, її соціального та економічного розвитку. І від того у якому фізичному, психічному та моральному стані буде перебувати майбутній фахівець, залежить його кваліфікована повноцінна праця. Безупинний ріст інтенсификації навчального процесу у вищих навчальних закладах ставить підвищені вимоги до нервово-психологічної сфери студентів, одночасно зменшуючи їхню м'язову активність [2]. Тижневі затрати часу на заняття всіма видами фізичних вправ у значної частини студентів коливаються від двох до чотирьох годин. Ці затрати є далекими від необхідних, які дозволяють студентам опанувати нормативні вимоги державних тестів, забезпечити високий рівень їхньої працездатності. Еволюція людини проходила таким чином, що інтенсивна м'язова діяльність і постійні фізичні навантаження стали складовою частиною нормальної життєдіяльності. Прогрес порушив еволюційно сформовані механізми функціонування організму – м'язова діяльність і фізичні навантаження поступово заміняються відповідною технікою, в той час, як оздоровче значення праці та фізичних вправ для людини повністю збереглися. Виявились протиріччя між умовами життя і біологічними потребами, які багато в чому визначили розвиток та характер масових неінфекційних захворювань [3]. Формування спортивної культури, підвищення фізичної підготовленості студентів, систематичні фізичні навантаження являються важливими складниками конкурентоздатності молоді в умовах соціуму і виступають головними критеріями на всіх вагомих щаблях розвитку. Найбільш гострого та необхідного розв'язання проблеми є низький фізичний розвиток і фізична підготовленність студентів. Реальний обсяг рухової активності студентів не забезпечує повноцінний розвиток і зміцнення здоров'я. Збільшується кількість студентів, які за станом здоров'я відносять до спеціального медичного відділення. Погіршення стану здоров'я та рівня фізичної підготовленості студентської молоді в умовах, соціальних, екологічних та економічних проблем свідчать про необхідність корекції традиційного підходу до фізичного виховання студентів у вузах. Відсутність у більшості студентів необхідної мотивації до занять з фізичного виховання ще більше погіршує цей стан. За останні роки проведено багато досліджень, які свідчать про те, що розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема, ішемічної хвороби серця, сприяє малорухливий спосіб життя. Статистичні данні переконливо свідчать, що студенти, які систематично займаються фізичними вправами, хворіють на 20% менше ніж ті, що ними нехтує . Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший орган, а й на весь організм загалом. Ось чому навіть при невеликих фізичних навантаженнях (ходіння, присідання тощо) ми одразу ж об'єктивно відмічаємо зміни функцій майже всіх органів та систем організму людини. Поглиблюється і прискорюється дихання, змінюється артеріальний тиск, прискорюється пульс, активізуються функції шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок [6]. Причин негативного впливу на показники фізичної підготовленості студентської молоді багато. Це зниження рівня життя, стану навколишнього середовища, погіршення умов праці та відпочинку, якості та структури харчування. В сучасних умовах розумова діяльність студентської молоді значно інтенсивна. І дуже важливо, що розумова працездатність студентів відбувається в умовах яскраво вираженої гіпокінезії.

Мета роботи: Дослідити вплив фізичних вправ на фізичну працездатність та здоров'я студентів. В роботі поставлено завдання проаналізувати вплив на організм обмеження м'язевої роботи – гіпокінезії (гіподинамії).

Результати досліджень: Під час дослідження було проаналізовано динаміку змін фізичної підготовленості студентів при обмеженні фізичного навантаження. В дослідженні приймали участь група здорових чоловіків (студентів) основної групи навчального відділення, віком 18-20 років. Студенти перебували місяць на малорухливому режимі. Через певні проміжки часу у випробуваних досліджували різні функції організму. В досліджуваних на другу – третю добу експерименту з'явився тупий ниючий біль в попереку і в нижній частині живота, з'явилося почуття слабкості. Протягом 20 діб у всіх зберігався гарний настрій, нормальний сон. З другої половини місяця (16-20доба) самопочуття різко погіршало, при повертанні голови з'явилося запоморочення, виник головний біль, який супроводжувався почуттям важкості, мучило нав'язливе бажання рухатися. Обстежуваним активізували руховий режим, але ще декілька діб зберігалися ознаки, характерні для виснаженої, ослабленої нервової системи. На 30 добу експеримент дослідження впливу на людину обмеження рухів припинили. Негативні наслідки не достатнього фізичного навантаження не обмежуються послабленням тільки м'язів, а поширюються на всі функції організму. Одна з головних причин – це відсутність нервових імпульсів, які при рухах людини прямують від м'язів і суглобів до головного мозку і тим самим стимулюють його роботу. Коли стимуляція відсутня, то в мозку розвиваються гальмівні процеси і знижується його працездатність. А оскільки всі органи меншою чи більшою мірою підконтрольні головному мозку, то при відсутності такого контролю їх чітка взаємопов'язана робота рано чи пізно розбалансовується. Відсутність достатньої м’язової активності є однією з головних причин ряду тяжких хронічних захворювань серцево-судинної системи, обміну речовин. У людини, яка веде малорухливий спосіб життя настільки послаблюється м'язово-зв'язковий апарат, серце, що будь які незначні напруження – стрибок чи коротка пробіжка можуть призвести до травмування (розтягання або розриву м'язів, зв'язок) чи серйозного порушення діяльності серця [3,4]. Під впливом систематичних занять фізичними вправами виникають помітні зміни в обміні речовин. Підвищується здатність організму розщеплювати і синтезувати глікоген, активізується функція залоз внутрішньої секреції. У людини покращується апетит, усі функції шлунково-кишкового тракту: моторна, секреторна та хімічна – нормалізуються. Для більшості спеціальностей, які випускаються в вузах, найважливішими являються такі фізичні якості, як витривалість, сила, швидкість. Соціально-гігієнічне значення фізичних вправ, як фактору неспецифічної профілактики, переконливо проявляються на прикладі серцево-судинних захворюваннях. Так, доведено, що у службовців, порівняно з людьми фізичної праці коронарний артеріосклероз трапляється у три рази частіше, а інфаркт міокарда – у два. Витривалість має пряму залежність від стану серцево-судинної та дихальної систем. Таким чином, є всі підстави вважати, що роль фізичних вправ (особливо вправ на витривалість) розцінюють як неспецифічне попередження захворювань серцево-судинної системи. З витривалістю тісно пов'язана розумова та фізична працездатність. Сила м'язів пов'язана з функціями органів та систем організму людини, з його енергетичним та емоційним станом. М'язи тісно пов'язані з центральною та периферичною системами, а також і з залозами внутрішньої секреції. Треновані м'язи мають більше можливостей для опору всього організму від негативного впливу учбової та виробничої діяльності. Швидкість пов'язана з професійною підготовкою, так, як рівень її розвитку впливає на рухливість нервових процесів, оперативність мислення, розумову працездатність [5]. Слід підкреслити, що при використанні фізичних вправ необхідно враховувати стан здоров'я, фізичні та психічні можливості, фізичний розвиток, рівень тренованості серцево-судинної системи. Відповідно до тих показників в університеті всі студенти поділяються на підготовче, основне і спеціальне медичне відділення. Заняття в цих групах проводяться окремо. Відповідно, рекомендації що до проведення занять у цих відділеннях є різні. Окрім фізичних вправ повинні застосовуватися і інші чинники зміцнення здоров'я та підвищення працездатності – психо-регулююче тренування, загартовування, правильне харчування, приймання вітамінів, мінеральних вод тощо. Але особливу цінність мають фізичні вправи. І пояснюється це тим, що вдосконалюючи фізичні якості людини і збільшуючи її " руховий інтелект", вони створюють його загальний фізичний статус, життєвий потенціал, задовольняють біологічну потребу організму людини, являють собою незмінний еквівалент рухової активності і антипод емоційної напруги [1].

Висновки: Процес навчання студентів стає все більш насиченим. Активізація навчальної роботи студента не проходить без наслідків для його організму, так як кожна форма трудової діяльності складає в собі окрім соціальної і фізіологічну складові. В таких умовах потрібен постійний контроль психофізіологічних можливостей організму студента в адекватному сприйнятті значного об'єму навчальної інформації для ефективної трансформації її в теоретичні знання, практичні вміння та навички. Це потребує забезпечення відповідних умов і режиму навчальної діяльності, побуту, відпочинку студентів з ціллю зміцнення їх здоров'я і збереження високої працездатності, під час навчання і для майбутньої професійної діяльності. Одним з найважливіших факторів, котрі сприяють досягненню цієї мети, являється оптимальне використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання студентів в університеті, вміле чергування розумової праці, оптимального навантаження та активного відпочинку. Студенти, котрі регулярно займаються і не переривають фізичні навантаження навіть під час екзаменаційної сесії, більш благополучно для свого здоров'я проходять період студентського життя. Серед студентської молоді, котра займається фізичними вправами спостерігається більш раціональне використання часу в режимі дня на відміну від студентів котрі ведуть пасивний спосіб життя. Це дозволяє рекомендувати організацію процесу фізичного виховання в вузах з врахуванням інтересів і потреб студентської молоді в трудовій діяльності, підвищує мотивацію та покращує динаміку рухової підготовленості студентів [5]. Отримані результати дозволяють стверджувати чітку залежність розумової та фізичної працездатності від рівня фізичної підготовленості.

Література

1. Астапова Е.Г. О некоторых тенденциях в развитии физической активности студентов педагогического вуза / Е. В. Астапова// Здоровый образ жизни и физическая культура Астапова Е. В. О некоторых тенденциях в развитии физической активности студентов: Социологические аспекты. – Москва-Харьков, 1990. – Вып. 1 – ст. 45-51.

2 .Булич О. Вплив занять спортом на здоров'я й адаптацію організму студентів до фізичних навантажень / О. Булич М. Кобза // Олімпійський спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреакції, спортивної медицини та реабілітації: тези доповідей IV Міжнародного наукового конгресу – К., 2000. – С. 344.

3. Волков В.Л. Основы профессионально прикладной физической подготовки студенческой молодежи. – К.: Знание Украины, 2004. – С. 82.

4.Канишевский С.М. Научно-методические и организационные основы физического самоусовершенствования студенчества. – К.: ИЗМН, 1999. – С. 270.

5. Круцевич Т. Ю. Теория и методика физического воспитания: в 2. т., Т. 1. Общие основы теории и методики физического воспитания: учебник для вузов физкультуры // Олимпийская литература. 2003. С. 424.

6. Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи/ За заг. ред. М. Лук'янченко, Ю. Шкребтія, Е. Болеха, А. Матвєєва – Дрогобич: Коло, 2005. – С. 124 .

Анотація: Федак О. Г., Максим'як Я. О., Зазуляк И.Б., Туваков А.М., Іващенко П.М. Вплив фізичного розвитку студентів на розумову та фізичну працездатність.

У статті розглянуті питання актуальності занять фізичною культурою і спортом студентів вищих навчальних закладів, вплив цих занять на підвищення розумової та фізичної працездатності, зміцнення здоров'я, та на подальшу життєдіяльність.

Ключові слова: фізична культура, спорт, гіподинамія, фізичне навантаження, розумова працездатність, витривалість, швидкість, сила.

Аннотация: Федак О. Г., Максимяк Я. О., Зазуляк И.Б., Туваков А.Н., Иващенко П.Н. Влияние физического развития студентов на умственную и физическую работоспособность.

В статье рассмотрены вопросы актуальности занятий физической культурой и спортом студентов высших учебных заведений, влияние этих занятий на повышение умственной и физической работоспособности, укрепление здоровья, на дальнейшую жизнедеятельность.

Ключевые слова: физическая культура, спорт, гиподинамия, физическая нагрузка, умственная работоспособность, выносливость, быстрота, сила.

Annotation. Fedak O.G., Maksumjak J.O., Zazyljak I.B., Tuvakov A.M., Ivachenko P.M. The impact of physical students development on mental and physical performance.

The article discusses the relevance of physical and sports education of higher education students, the impact of these activities on increasing of mental and physical performance, health strengthening and further life activities.

Key words: physical culture, sport, hypodynamia, physical activity, mental capacity, endurance, quickess, forse.