Кравець О. О., Кур’ята В. Г.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ ЕСФОНУ НА ФОРМУВАННЯ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ ТА АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ ЛИСТКА ТОМАТІВ

За сучасними уявленнями етиленпродуценти є однією з груп ретардантів, які уповільнюють ростові процеси внаслідок інгібування дії гіберелінів [3].

В практиці рослинництва широко використовують препарат етрел, кампозан та інші для регулювання ростових процесів сільськогосподарських рослин. Разом з тим, у літературі відсутні роботи, в яких вивчався вплив нового етиленпродуценту есфону для регуляції росту і розвитку рослин. В практиці сільського господарства даний препарат використовують для прискорення швидкость дозрівання соковитих плодів і ягід [1].

Рослини томатів сорту Соляріс обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 0,05 %-им есфоном одноразово 03.07.2014 в фазу бутонізації до повного змочування листків. Контрольні рослини обробили водопровідною водою.

Мезоструктурну організацію вивчали на кінець вегетації на фіксованому матеріалі за загальноприйнятою методикою [2]. Для консервації застосовували суміш однакових частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1 %-го формаліну. Мацеруючим агентом було обрано 5 %-ий розчин оцтової кислоти в соляній кислоті 2 моль/л. Для аналізу відбирали листки середнього ярусі, які повністю закінчили ріст, через 30 діб після обробки рослин препаратами. Визначення розмірів клітин здійснювали за допомогою мікроскопома «Микмед-1» та окулярного мікрометра МОВ-1-15^х. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “Statistica”.

Аналіз отримaних даних свідчить, про збільшення площі листків оброблених препаратом рослин. Так, під впливом етиленпродуценту есфону площа листкової поверхні становила 4932,7±253,11 см², тоді як в контролі даний показник становив 3302,1±214, 17 см². Маса сухої речовини листків дослідного варіанту збільшилась: під впливом 0,05 %-ого есфону даний показник становив 3,6±0,13 г, проти контролю – 2,1±0,08 г.

Вивчення мезоструктурних характеристик листка свідчить, що у оброблених 0,05 %-им есфоном рослин томатів достовірно зменшувалась товщина листка. За дії препарату відмічалося зменшення лінійних розмірів та об'єму клітин стовпчастої і губчастої паренхіми (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив есфону на мезоструктурну організація листків томатів сорту Соляріс

Показники/ Варіант	Контроль	0,05 %-ий есфон
Товщина листка, мкм	240,5 ± 3,02	*193,7 ± 5,78
Товщина верхнього епідермісу, мкм	18,9 ± 0,82	18,1 ±0,77
Товщина хлоренхіми, мкм	205,2 ± 3,14	*159,2 ±4,87
Товщина нижнього епідермісу, мкм	16,5 ± 1,21	16,5 ± 1,91
Кількість клітин епідермісу на 1 мм^2 абаксіальної поверхні листка, шт	231,2 ± 5,25	*246,1 ± 3,71
Кількість продихів на 1 мм^2 абаксіальної поверхні листка, шт	44,5 ± 1,35	45,5 ± 2,15
Площа одного продиха, мкм^2	332, 9 ± 11,78	*514,3 ±22,22
Відсоток поверхні листка вкритої продихами на 1 мм^2, %	1,48	2,34
Об'єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм^3	47461,1 ± 2583,62	*33196,8 ± 429,91
Довжина губчастих клітин, мкм	24,3± 0,73	*19,9 ± 0,63
Ширина губчастих клітин, мкм	17,6 ± 0,56	*14,9 ± 0,72

Примітки: 1. Рослини обробляли 03.07.2014 р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

За результати наших досліджень встановлено, що обробка ретардантом позначилась на особливостях формування продихового апарату листків томатів. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що під впливом есфону зростала кількість клітин епідермісу, кількість продихів та їх площа у порівнянні з контролем. На нашу думку, це важлива анатомічна складова функціонування фотосинтетичного апарату, оскільки збільшення числа продихів та їх розмірів сприяє посиленню газообміну листка.

Таким чином, обробка рослин 0,05 %-им есфоном призводила до збільшення площі листків, збільшення маси сухої речовини та змін в анатомічній будові листка, що є передумовою покращення продуктивності культури.

Список використаної літератури:

1. Кур'ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин / В. Г. Кур'ята // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. – К: Логос, 2009. – Т. 1. – С. 565 – 589.

2. Мокроносов А. Т. Методика количественной оценки структуры и фукциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Мокроносов, Н. А. Борзенкова // Пр. по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. - № 3. – С. 119–131.

3. Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків: дис. … канд. біол. наук: 03.00.12 / Шевчук Оксана Анатоліївна. – К., 2005. –156 с.