Тарасюк Я.В., Бахмат Ю.О., Гуцалюк Я.В., Гуцалюк М.Ю.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ БІОСТИМУЛЯТОРА РОСТУ «ЕПІН» НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН КВАСОЛІ

Використання регуляторів росту є загально відомим прийомом стимуляції проростання насіння та пришвидшення росту саджанців.

В Україні синтезується та вводиться в виробництво багато нових регуляторів росту рослин, які здебільшого використовуються в сільському господарстві [4, 7] та квітникарстві [2], а також в лісівництві [1, 3, 5], це стосується і препарату природного походження – «Епін».

Біостимулятор «Епін» – регулятор і адаптоген широкого спектра дії, зі сильною антистресовою дією [6]. Діюча речовина 24-епібрасинолід (природний фітогормон, що відповідає за природний розвиток рослин). Так, встановлено, що при обробці рослин озимої пшениці препаратом епін-екстра знижується ступінь ураження листків цієї культури септоріозом, підвищується її врожайність [7].

Літературні дані про вплив «Епіну» на насіннєву продуктивність рослин квасолі практично не вивчені. В зв’язку з цим, метою нашої роботи було оцінити посівні якості насіння квасолі залежно від передпосівної обробки стимулятором росту «Епін».

Дослідження проводилися на рослинах квасолі звичайної сорту Галактика. Насіння квасолі замочували у водному розчині «Епін» (0,2 мл/г). Для намочування насіння контрольних зразків використовували водопровідну воду. Схожість і енергію проростання насіння квасолі визначали у 4 пробах із чистої фракції насіння по 50 штук (для великонасінних культур). Насіння квасолі пророщували при постійній температурі 20°С у термостаті в чашках Петрі. Як субстрат використовували фільтрувальний папір.

Схожість насіння характеризується кількістю нормально пророслого насіння за певний строк за оптимальних умовах пророщування.

Проведені нами дослідження впливу препарату «Епін» на енергію проростання та схожість насіння квасолі сорту Галактика свідчать, що насіння оброблене препаратом відрізнялося інтенсивністю проростання і схожістю (рис. 1).

Рис. 2. Вплив біостимулятора «Епін» на інтенсивність проростання насіння квасолі сорту Галактика

Встановлено, що за дії регулятора росту енергія проростання насіння квасолі (4-та доба пророщування) була більшою за контроль Застосування «Епіну» призводило до підвищення схожості насіння у порівняні з контролем.

Таким чином, за дії регулятора росту підвищувалася енергія проростання насіння квасолі сорту Галактика.

Список використаних джерел

1. Баранов В.І. Вплив регуляторів росту і капсульованих добрив на морфо фізіологічні показники саджанців сосни, які ростуть на породних відвалах вугільних шахт / В. І. Баранов, М. М. Гузь, М. Я. Гавриляк; С. В. Бешлей, С. П. Ващук // Науковий вісник НЛТУ України : збірник наук. праць. – 2010. – Вип. 20(2). – С. 8-15.

2. Ловинська В. Вплив стимулятора росту «Епін» на деякі фізіологічні показники проростків Salvia splendens L. в умовах модельного досліду / В. Ловинська, О. Вербицька // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2011. – Вип. 56. – С. 255-259.

3. Острошенко Л. Ю. Влияние стимуляторов роста на рост сеянцев, выращенных в питомнике / Л. Ю. Острошенко // Труды Международного форума по проблемам науки, техники и образования, 1-5 дек. – 2003. – Т. 2. – С. 138.

4. Пономаренко С. П. Українські регулятори росту рослин / С. П. Пономаренко // Елементи регуляції в рослинництві : збірник наукових праць НАН України. – К. : ВВП «Компас», 1998. – С. 10-16.

5. Попивщий И.И. Отзывчивость саженцев сосны и ели на действие регуляторов роста и микроэлементов / И. И. Попивщий, О.М. Шапкин // Лесноехозяйство. – М., 1996. – № 12. – С. 31-33.

6. Хрипач В. А. Перспективы практического применения брассиностероидов – нового класса фитогормонов : обзор / В. А. Хрипач, В. Н. Жабинский, Ф. А. Лахвич // Сельскохозяйственная биология. Сер. Биология растений. 1995. № 1. С. 3-11.

7. Яворська В. К. Індукція захисних реакцій у рослин озимої пшениці регулятором росту Біовітекс-екстра / В. К. Яворська, І. В. Драговоз, Л. О. Крючкова, Г. О. Гладун [та ін.] // Физиология и биохимия культ. растений. – 2010. – Т. 42. – № 6. – С. 504-512.