к.фарм.н. Куліш С.М.

Запорізький державний медичний університет

Синтез естерів 2-(5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетатних кислот

З метою встановлення закономірностей між хімічною будовою і біологічною дією нами синтезовані естери 2-(5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетатних кислот які є досить реакційно здатними і можуть бути використані в подальшому як напівпродукти для синтезу гідразидів, амідів, іліденгідразидів, та біциклічних структур – похідних 1,2,4-тріазолу.

Естери 2-[5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]ацетатних кислот одержано нами двома методами. Перший метод передбачає взаємодію 5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-тіону з етиловим естером бромацетатної кислоти з додаванням еквімолекулярної кількості натрій гідроксиду. Другий метод передбачає етерифікацію вказаних вище кислот спиртами в присутності каталітичної кількості концентрованої сульфатної кислоти.

Нами при взаємодії кислот з метиловим, етиловим, пропіловим, ізопропіловим, бутиловим, ізобутиловим, аміловим та ізоаміловим спиртами в присутності каталітичної кількості концентрованої сульфатної кислоти отримані естери. Реакційну суміш кип’ятять чотири години, після чого надлишок спирту випаровують, залишок нейтралізують розчином натрій гідрокарбонату, осади відфільтровують, ретельно промивають водою і висушують.

Отримані сполуки білі кристалічні речовини мало розчинні в розчинах лугів і карбонатів лужних металів, важко розчинні у воді, розчинні в органічних розчинниках. Для аналізу очищені перекристалізацією із суміші етанол:вода, 3:1.

R=Н, феніл; R₁=Alk

Схема синтезу естерів 2-[5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-іл-тіо]ацетатних кислот

Індивідуальність синтезованих сполук підтверджена нами методом тонкошарової хроматографії в різних системах розчинників.

В ІЧ-спектрах сполук наявні смуги поглинань СN-груп у межах 1660 – 1480 см-1, смуги піридинового циклу 1510–1480 см-1 , СS-груп у межах 600 – 520 см-1, NН-груп у межах 3250-3050 см-1, смуг поглинань фенільного радикалу 1465 - 1440 см-1, СО-груп – 1750-1700 см-1, С-О-С-груп в інтервалі 1270 – 1220 см-1.

ПМР-спектр етилового естеру 2-[5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]ацетатної кислоти характеризується наявністю сигналів протонів метильної групи (1.5 м.ч.), метиленової групи (3.90 м.ч.), ароматичних протонів (7.3 м.ч.), метиленової групи пов’язаної з атомом сірки (4.16 м.ч.), а також протонів піридинового радикалу (7.36, 7.85, 8.38, 8.59 м.ч .).

Список використаної літератури:

1. Вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей серед похідних 5-R-4-R1-1,2,4-тріазол-3-тіонів / Куліш С. М., Панасенко О. І., Книш Є. Г. [та ін.] // Хист : Всеукр. мед. журн. молодих вчених. – 2007. – Вип. 9. – С. 157.

2. Куліш С. М. Синтез, хімічні перетворення, фізико-хімічні та біологічні властивості серед похідних 5-R-1,2,4-тріазол-3-тіону та 4-феніл-5-R-1,2,4-тріазол-3-тіону / Куліш С. М., Маковік Ю. В., Парченко В. В. // Матеріали до міжвуз. наук. конф. студентів та молодих вчених Івано-Франків. держ. мед. ун-т : тези доп. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 24.

3. Панасенко О. І. Синтез, перетворення, фізико-хімічні та біологічні властивості аміно- і тіопохідних 1,2,4-тріазолу : дис. … д-ра фармац. наук / Панасенко О. І. – К., 2005. – 396 с.

4. Казицына Л. А. Применение УФ-, ИК-, ЯМР- и МАСС-спектроскопии в органической химии / Л. А. Казицына. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во. Моск. ун-та, 1979. – 236 с.

5. Пошук фармакологічних активних речовин серед похідних 1,2,4-тріазол-3-тіону / Куліш С. М., Каплаушенко А. Г., Панасенко Т. О. [та ін.] // Матеріали IV Міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених «Молодь та перспективи сучасної медичної науки». – Вінниця, 2007. – С 156.

6. Куліш С. М. 2-(5-(Піридин-2-іл)-4-R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)-ацетатні кислоти та їх естери як біологічно активні сполуки / Куліш С. М., Книш Є. Г., Панасенко О. І. // Запорож. мед. журн. – 2006. – № 1 (34). – С. 150–152.