Економічні науки

Гоцелюк А.Ю.

Аспірант Миколаївського національного аграрного університету, Україна

ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕРІВ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Нині, одним із способів підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі є створення туристичного кластера як прогресивної форми територіально-виробничого об'єднання. Відповідно, туристичний кластер можна визначити як територіальне об'єднання підприємств туристичного сектора економіки, які взаємодоповнюють одне одного, зберігаючи право самостійного здійснення своєї поточної і стратегічної господарської політики. до нього належать, але і неможливість їх функціонування без туризму. 

Кластерна форма організації підприємств є досить прогресивною і має значні переваги для економіки села. Так, створення туристичного кластера дозволить охопити важливі зв'язки між підприємствами, які його формуватимуть, робота кожного учасника кластера буде взаємодоповнюватись іншим учасником. Працівники таких інтегрованих територіально-галузевих об'єднань мають змогу краще розповсюджувати технології, інформацію, що сприяє узгодженості дій між замовником та постачальником. З допомогою туристичного кластера можна підвищити продуктивність праці, скоротити витрати на маркетингові дослідження у разі визначення напрямків та місць організації нових видів туризму, а також сприяти впровадженню інновацій. Більшість учасників кластера не конкурують між собою, мають спільні інтереси та можливості. Інвестиції, спрямовані у розвиток кластера, принесуть користь одразу кільком підприємствам, так як від розвитку туризму залежить не лише розширення діяльності багатьох суміжних сфер діяльності, але і саме їх існування. Так, вдало налагоджена робота однієї складової туристичного кластера сприятиме покращенню діяльності іншої.

Вперше в Україні кластерна технологія регіонального економічного розвитку була запроваджена на Хмельниччині у 2002 році. Метою створення кластеру сільського туризму «Оберіг» було формування передумов для відродження сільської громади, яка б за рахунок ефективного використання власних ресурсів призвела б до відчутного зростання соціально-економічних показників та сприяла розвитку села [2]. Основні напрями, за якими працює кластер сільського туризму «Оберіг», включають: заходи з реалізації програм відпочинку; освітній, лікувальний, інформаційний, організаційний напрями; заходи із захисту оточуючого середовища, створення природних парків, відтворення флори та фауни.

Сьогодні в Україні також функціонують такі кластери: “Славутич” (Київська область), “Вознесенськ” (Миколаївська область), туристично-рекреаційний кластер “Гоголівські місця Полтавщини” (Полтавська область), туристичний кластер єврорегіону “Слобожанщина” (Харківська область), транспортно-туристичний кластер “Південні ворота України” (Херсонська область).

Для Миколаївської області створення туристичного кластеру матиме ряд переваг, а саме: 

- зниження витрат виробництва кожного учасника об'єднання за рахунок ефекту масштабу; 

- підвищення спеціалізації підприємств-учасників кластера, що дозволить покращити якість продукції та послуг; 

- покращення використання наявних ресурсів, розширення масштабів інновацій; 

- взаємодоповнюваність продукції, яку виготовляють підприємства-учасники кластера; 

- можливість об'єднання фінансових можливостей підприємств для забезпечення гарантій банкам з метою отримання кредитних ресурсів; 

- можливість раціонально здійснювати транспортні перевезення; 

- зменшення затрат коштів на інформаційне забезпечення; 

- підвищення продуктивності праці та зайнятості сільських мешканців; 

- розвиток інфраструктури села;

- оптимальне використання трудового потенціалу; 

- краща мотивація керівників для отримання поваги колег; 

- зростання конкурентних переваг фірм-учасників кластера та усього регіону, де розташований кластер; 

- можливість централізовано провадити деяку управлінську діяльність з допомогою органу управління, спільного для усіх учасників кластера; 

- скорочення ризиків та витрат щодо виходу продукції на новий ринок; 

- можливість швидко впроваджувати нову техніку та технологію за рахунок їх гнучкості; 

- поліпшення зв'язків між державними та громадськими організаціями; 

- можливість розв'язання соціально-економічних проблем на селі; 

- підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності сільських територій [2].

Отже, кластери як інноваційна форма розвитку економіки сільських територій є досить перспективними для Миколаївської області. Враховуючи передовий досвід функціонування кластерів сільського туризму в Україні, зокрема в Хмельницькій області, ми вважаємо за доцільним розглянути пропозицію щодо створення туристичного кластеру на Миколаївщині, який сприятиме забезпеченню соціально-економічного розвитку економіки села за рахунок розвитку туристичного бізнесу в регіоні.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Куйбіда В.С., Ткачук А.Ф., Толкованов В.В. та інші «Туристчне співробітництво та розвиток туристичних кластерів». Київ, «Крамар», 2009, 242 с.

2. Шрьодер Ж. Кластерний підхід у стратегії регіонального розвитку// Зб. матер. міжн. конф. "Місцевий та регіональний розвиток в Україні: виклики та можливості". - Київ, травень 2005. С.30-4