Ананьєва А.С.
студентка групи 3591-2
кафедри обліку і аудиту,
Наук.
керівник: к.е.н, доцент кафедри обліку і аудиту Урусова З.П.
Запорізький національний університет
ОБЛІК
СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ
В
УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
Розвиток кредитування фізичних осіб
банками відіграє важливу роль у розвитку сучасних цивілізованих ринкових
відносин на ринку фінансового забезпечення і споживання та виконує головну свою
роль - підвищення купівельної спроможності населення та їх життєвого рівня.
Споживчий кредит набрав найбільшого
розвитку в умовах загальної кризи капіталізму (головним чином після 2-ї
світової війни 1939 - 1945) в зв’язку з різким посиленням невідповідності між
ростом виробництва та обмеженістю платоспроможного попиту населення [1].
В економічній літературі на даний час
немає єдиного підходу до визначення сутності споживчого кредиту і різні
науковці трактують його по різному.
Споживчими кредитами прийнято називати
позики, надані населенню на певних договірних засадах, які регулюються
відповідними нормативно – правовими актами.
У банківській практиці західних країн споживчими називають позики,
надані приватним позичальникам для придбання споживчих товарів і оплати
відповідних послуг.
Існує думка, що споживчий кредит виникає
від бідності. Якщо слідувати логіці цього переконання, то, найбільшого
поширення споживче кредитування повинне було б набути в країнах, що
розвиваються. Але насправді найбільший об'єм споживчого кредитування доводиться
на США, Німеччину, Великобританію і інші індустріальні держави з високим рівнем
економічного розвитку, більшість населення яких «живуть в кредит».
Кредитування споживчих потреб населення
здійснюється відповідно до чинного законодавства банком при дотриманні
принципів терміновості, повернення, цільової спрямованості, платності,
забезпеченості. Державне регулювання споживчого кредитування полягає в
регулюванні процентних ставок, строків, додержання принципів соціальної
справедливості, доступності кредитів та захисту прав споживачів.
Нормативно-правовими актами, що регулюють порядок
надання споживчих кредитів в Україні на сьогоднішній день є:
-
Цивільний
Кодекс України № 435 - IV від 16.01.2003;
-
Закон
України «Про кредитні спілки» № 2908-ІІІ; від 20.12.2001;
-
Закон
України «Про заставу» № 2654-XII
від 02.10.1992;
-
Закон
України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових
послуг» № 2664-III від
12.07.2001;
-
Закон
України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-III вiд 07.12.2000;
-
Закон
України «Про національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV;
-
Закон
України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
від 14.05.1992 р. № 2343-XII;
-
Закону
України «Про захист прав споживачів» вiд
12.05.1991 р. № 1023-XII.
Видання кредиту здійснюється на підставі
укладеної кредитної угоди, яка визначає умови кредитування. Фінансовий облік
конкретного кредиту ведеться відповідно до умов, визначених кредитною угодою. [2]
Бухгалтерський облік операцій з
кредитування здійснюється відповідно до:
-
плану
рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджена Постанова Правління НБУ від 17.06.2004 р. №280;
-
інструкції з бухгалтерського обліку кредитних,
вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під
кредитні ризики в банках України, затв. Постановою Правління Національного банку України
27.12.2007 р. № 481.
Бухгалтерський облік операцій,
пов`язаних з наданням громадянам короткострокових кредитів на споживчі цілі та
їх погашенням ведеться на балансових рахунках (табл. 1)
Таблиця 1
Балансові рахунки за якими
ведеться облік споживчих кредитів
|
№ рахунку |
Назва рахунку |
|
2202 |
"Інші короткострокові
кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби" |
|
2206 |
"Пролангована заборгованість
за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби" |
|
2207 |
"Прострочена заборгованість
за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби" |
|
2208 |
"Нараховані доходи за
кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби |
Продовження таблиці 1
|
2209 |
"Прострочені нараховані
доходи за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби" |
|
2290 |
"Сумнівна заборгованість за
кредитами на поточні потреби, які надані фізичним особам" |
|
1001 |
"Банкноти та монети в касі
банку" |
|
2622 |
"Кошти в розрахунках фізичних
осіб" |
|
2620 |
"Поточні рахунки фізичних осіб" |
|
1200 |
"Кореспондентські рахунки в
Національному банку України" |
|
3900 |
"Рахунки, відкриті в
установах банків, що розташовані в Україні" |
|
9900 |
Контррахунок |
|
9031 |
"Прості
гарантії, що отримані від клієнтів, крім Уряду України" |
|
9500 |
"Застава, за якої предмет застави
залишається у заставника" |
|
9501 |
"Застава, за якої предмет
застави передається банку" |
|
9819 |
"Інші цінності та
документи" |
|
9910 |
Контррахунок |
|
6042 |
"Процентні доходи за
кредитами фізичним особам на поточні потреби" |
|
9601 |
"Несплачені процентні
доходи" |
|
2909 |
"Інша кредиторська заборгованість
за операціями з клієнтами" |
Кредитні
операції відносяться до найприбутковіших і водночас найризикованіших видів
діяльності банку, які пов'язані не лише з ризиком від проведення власних
операцій, але й залежать від можливої зміни фінансового стану клієнтів.
Для недопущення ситуації, коли
конкретний кредит стає проблемним, банк повинен наглядати за виконанням умов
кредитної угоди, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням
кредиту, підтримуючи тісний зв'язок з позичальником та гарантом повернення
кредиту протягом всього періоду користування кредитом.
Для цього щоквартально (за
необхідності щомісячно) на основі звітних даних позичальника його
кредитоспроможність аналізується. Одночасно перевіряється, зазвичай на місцях,
наявність забезпечення та цільового використання кредитованих цінностей.
При цьому використовуються всі види
бухгалтерської звітності та іншої інформації, що надходить як від позичальника,
так і з інших джерел. Дані звітності позичальника можуть не відповідати дійсному його фінансовому
стану, переважно банк не має засобів для перевірки достовірності отриманої
інформації.
Велике значення у наданні кредиту
має кредитна історія позичальника, яка досить тривалий час формувалася банками
самостійно без наявності законодавчої бази.
Крім того, сучасні тенденції
розвитку економіки, поступова ліквідація заборгованості з виплати зарплат,
пенсій, а також виплата соціальних дотацій призвели до збільшення попиту
населення на товари тривалого користування, а зниження банківських процентних
ставок-попиту на споживчі кредити.
Тому пріоритетним для багатьох банків стало
кредитування фізичних осіб із більшою диверсифікацією та меншим ризиком
неповернення кредитів. Але, як свідчить практика, впроваджуючи цей вид
кредитування, банки стикаються з багатьма проблемами, вирішити які може
допомогти лише добре налагоджений контроль та своєчасний облік.
Серед таких проблем:
- недостатній досвід роботи кредитних
працівників з населенням;
- невідпрацьована методика нормування
праці та оцінки чисельності працівників банку, які повинні займатися роздрібним
споживчим кредитуванням;
- недостатня стандартизація операцій
роздрібного кредитування, а відтак, трудомістке оформлення та супроводження
окремого кредиту, непродуктивні витрати часу працівників;
- відсутність адаптованої методики оцінки
праці та мотивації кредитних працівників у роботі з незначними за обсягом
кредитами [5].
Тому банк, який намагається зайняти
найперспективнішу в сучасному кредитуванні нішу, має удосконалювати методи
відповідного і своєчасного обліку операцій з надання кредитів та
адміністративного і внутрішнього контролю, а саме:
- залучення до банку сучасного
програмного забезпечення, яке б дозволило своєчасно та правильно відображати
операції з кредитування;
- складання розширенної та зручної у
викорисанні бази клієнтів банку;
- перевіряти ефективність обраної
системи заохочення кредитних працівників, правильність критеріїв оцінки їх
роботи при кредитуванні;
- проводити періодичні суцільні
перевірки діяльності працівників роздрібного кредитування з метою виявлення
порушень, недоліків і прорахунків банку;
- впровадити специфічну
внутрішньобанківську звітність для кредитування, яка б дала змогу оцінювати
пов'язані з ним ризики банку [3].
Таким чином, можна зробити висновок, що
очікувати пожвавлення ринку споживчого кредитування у короткостроковій
перспективі не варто. Це пояснюється тим, що для банків споживчі кредити
продовжують залишатися найризикованішим напрямом розміщення банківських
ресурсів. До чинників, що стримують розвиток споживчого кредитування в Україні
можна віднести падіння довіри до банків та зниження платоспроможного попиту з
боку населення (за даними експертів кожен п’ятий клієнт вже має споживчий
кредит, при чому для кожного третього це негативний досвід), високу відсоткову
ставку за споживчими кредитами через наявність прихованих комісій, що
збільшують вартість кредиту для позичальника, зростання інфляційних та
девальваційних очікувань, відсутність дієвих правових механізмів захисту прав
кредитора та позичальника. Найбільшою популярністю серед фізичних осіб у посткризовий
період користуються без заставні кредити готівкою та кредитні картки.
Незважаючи на те, що експерти прогнозують зростання попиту на споживчі кредити
на 5-10% до кінця року, пік споживчого кредитування вже минув, а банки почали
переорієнтовуватися у бік реального сектора економіки. [6]
Перелік використаної літератури
1. С.
В. Башлай. Теоретичні аспекти та особливості банківського кредитування фізичних
осіб в Україні / С. В. Башлай, Н. О. Лобода // Проблеми і перспективи розвитку
банківської системи України. – Т. 12: Збірник наукових праць: Наукове видання. -
Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2005.
2. В. І. Міщенко, Н. Г. Слав'янська,
О. Г. Коренева. Банківські операції: підручник / за ред. В. І.
Міщенка, Н. Г. Слав'янської. – К.: Знання, 2006. – 727 с.
3. Торубка Л. В. Споживче кредитування в Україні: сучасний стан і напрями
розвитку / Л. В. Торубка // Вісник Університету банківської справи НБУ. – 2011.
– № 3 (12). – С. 227 - 230.
4. Зубок М. І. Безпека банківської діяльності: навч. посіб. / М. І. Зубок. - К.:
КНЕУ, 2003. - 423 с.
5. Кігель В. Про визначення оптимального кредитного портфеля
банку в умовах ризику неповернення коштів позичальниками / В. Кігель // Вісник
НБУ. - 2007. - №1. - С. 15-17.
6. В. Я. Вовк. Ринок споживчого кредитування: проблеми та
перспективи розвитку у посткризовий період / В. Я. Вовк // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики.
- 2013. - Вип. 1. - С. 45-53.