Васильєва С.І.
к.е.н., доцент
кафедри обліку та менеджменту
Криворізький
факультет Запорізького національного університету
м. Кривий Ріг
ВПЛИВ ІННОВАЦІЇ НА СУСПІЛЬСТВО
На сучасному етапі розвитку
суспільства стає більш значущім підвищення ролі нововведень, і це викликано
підвищенням та більш жорсткою конкуренцією.
Вагомий
внесок у дослідження особливостей інновації, інноваційного процесу та
інноваційної діяльності зробили відомі українські вчені Макаренко В.А., Б. Санто, Гринёв В.Ф., Покропівний С.Ф., Платонов С.В., Третьяк В.И., Черкасов В.В., Новак
А.П., Андросова О.Ф., Череп А.В, Микитюк П.П.,
Сенів Б.Г. та інші.
Економічна ефективність інновації означає, що результат,
отриманий в ході вкладення інвестицій і всіх ресурсів (грошових, матеріальних,
інформаційних, робочої сили) в новий продукт або операцію (технологію), володіє
певним корисним ефектом (вигодою) [1].
Для
розвитку суспільства необхідна зміна системи освіти і професійної підготовки
спеціалістів, створення нових наукомістких галузей виробництва, формування
національної інноваційної системи. Отже, інноваційні процеси охоплюють усі
зміни, що відбуваються на планеті внаслідок людської діяльності. Інновації - це
інструмент впливу на соціально-економічний процес розвитку суспільства. [3]
Інноваційна
діяльність має вплив на всі сфери життєдіяльності суспільства. Вана охоплює
весь процес розвитку інновації від її створення до впровадження та реалізації
(поширення). У вітчизняній та закордонній літературі ми можемо зустріти різне
трактування терміну “інновація”. У словнику сучасних понять та термінів під редакцією
В. А. Макаренка наведено таке визначення: “інновація” (англ.
іnnovation – нововведення від лат. іnnovatio – оновлення) – 1) вкладення засобів в економіку, яка забезпечує зміну
поколінь техніки та технології; 2) нова техніка, технологія, яка є результатом
досягнень НТП”. [2]
Україна продовжує розвиватися як країна з високою
часткою сировинних галузей промисловості, де переважає сфера низького
наукоємного матеріального виробництва. Рівень розвитку залежить від розвитку
інноваційної діяльності, тому впровадження інновацій є головним чинником успіху
підприємств, який
впливає і на рівень розвитку країни загалом.
На
даний час в умовах жорсткої конкуренції на ринку національні підприємства
втрачають свої позиції на ринку оскільки не мають змоги завойовувати нові ринки
збуту продукції. Несприятлива ринкова кон’юнктура, застаріле обладнання,
відсутність фінансування все це змушує багато підприємств скорочувати своє
виробництво.
В деяких
колективах на стримання розвитку інноваційної діяльності впливає
соціально-психологічний клімат в колективі (порушення вже існуючих стереотипів,
страх невизначеності або страх покарань за невдачу) тому при ефективному
керівництві організацією необхідно морально стимулювати учасників інноваційного
процесу, давати можливість вивільнити творчий потенціал, і всі ці заохочення
принесуть швидкий результат та прибуток підприємству.
При жорсткій
орієнтації на вже сформовані ринки та на швидку окупність розробки, при
усталеній організаційній структурі організації виникає стримання розвитку
інноваційного процесу на підприємстві. Тому для ефективного розвитку
інноваційного процесу необхідно впроваджувати гнучкість організаційної
структури допущення корегувань та формувати цільові робочі групи. [1]
Можливо дійти висновку, що інновація як
економічна категорія трактується по різному розуміння якої залежить від цілей
виміру, аналізу системи виробничих відносин у сфері нововведень. Таким чином
інновація – це розробка докорінно нового, інноваційний процес це, в свою чергу,
це весь комплекс заходів від розробки до практичної реалізації інновації.
Список використаних джерел