Современные информационные технологии/3. Программное обеспечение

К.п.н. Алєксєєва Г.М.

Бердянський державний педагогічний університет, Україна

РОЗРОБКА ПРОСТИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

Актуальність. В умовах сучасного глобального суспільства інформація стає стратегічним продуктом, який за своєю значимістю відноситься до найбільш важливого виду державних ресурсів. Тому, як свідчить аналіз навчального процесу майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю, одним з напрямів сучасної профільної підготовки є використання в процесі свого професійного навчання сучасних інформаційних технологій, які вирішують питання ефективної роботи з електронної інформацією.

В основних державних документах (Закон України «Про вищу освіту», Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», Концепція інформатизації освіти, Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки») розкрито загальні принципи інформатизації освіти, оновлення змісту, організаційних форм і методів професійної підготовки педагогічних кадрів на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Йдеться про зміни технологій, інформації, знань, самих обставин життя. Як зазначав провідний спеціаліст ЮНЕСКО Раджа Рой Сингх, «Зміни в освіті повинні бути сфокусовані на якісній трансформації змісту і форми» [5]. В суспільній свідомості важливо утвердити змінність, динамізм змін як адекватну сучасності рису життя, лише через яку держава і може забезпечити сталий розвиток, стабільно конкурентоспроможне й успішне суспільство, важливе місце в якому зараз займає технолого-педагогічна освіта, а саме підготовка iнженерно-педагогiчних кадрів.

Аналіз останніх праць науковців показує, що робота ведеться за багатьма напрямами і відображена в публікаціях сучасних учених: процес інформатизації навчального процесу у вишу вивчали Р. Гурeвіч, М. Жалдак, І. Рoбeрт та ін.; психолого-педагогічні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій відображені в роботах В. Беспалько, М. Сподарець, Ю. Машбіц, Є. Полат та ін.; шляхи використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освітніх установах досліджували В. Биков, Л. Білоусова, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Ю. Жук, Ю. Машбиц, В. Монахов, Н. Морзе, та ін.

Вивченню питань, пов’язаних з проблемами підготовки iнженерiв-педагогiв в системі вищої професійної освіти України посвячені роботи С. Артюха, В. Бакатанової, С. Батишева, І. Васильєва, Е. Зеєра, О. Коваленко та ін.; різні аспекти професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів досліджувались сучасними вченими (Б. Соколов, І. Кузьмін та ін.), що свідчить про те, що в Україні накопичено певний досвід професійної підготовки інженерів-педагогів. Порівняльний аналіз сучасних досліджень
свідчить, що залишається не достатньо розробленою проблема підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю у сфері використання технологій візуального програмування, а саме – для розробки програмних засобів, які допомагають зручно працювати з електронною інформацією.

Мета статті: показати основи розробки простого файлового менеджеру в процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів Бердянського державного педагогічного університету.

Викладка основного матеріалу. Кожна операційна система (ОС) на сьогоднішній день повинна мати зручний та надійний файловий менеджер, щоб опрацьовувати величезну кількість наростаючих з кожним днем даних, що потребує грамотної структуризації і розподілу. Всі сучасні операційні системи, як правило, включають в свій склад, в першу чергу, саме файловий менеджер, як невід'ємну частину самої ОС, тому що виникає необхідність в маніпуляції файлами (можливість для копіювання, переміщення, перейменування, видалення і, звичайно ж, запуску файлів). Роботу з такими операціями виконують спеціальні програми-оболонки – файлові менеджери.

Існують два основних типи файлових менеджерів: навігаційні (просторові) - наприклад Провідник в Windows; двупанельні - наприклад FAR, Unreal Commander.

Файлові менеджери, залежно від операційної системи, в якій вони використовуються, поділяються на: менеджери Windows (Провідник, вбудований в Windows), FAR, Unreal Commander; менеджери Linux (Gnome Commander, Krusader); менеджери Mac OS (Finder (вбудований) Disk Order); кросплатформені (працюючі в декількох операційних системах) - наприклад JC, muCommander.

У чому переваги двупанельних файлових менеджерів перед навігаційними? Насамперед - це зручність і швидкість роботи. Кількість дій при роботі з файлами (копіювання, переміщення, можливість швидкого пошуку і відображення потрібної інформації, повнота операцій над цими даними, гарантоване виключення помилок при цих операціях, простота тощо) знижується в рази!

Розглянемо деякі аспекти розробки файлового менеджеру в середовищі розробки Delphi XE5 [1], який ми розробили за логікою «двупанельності».

При роботі в ОС Windows 9x/NT/XP можна користуватися стандартною програмою Explorer, яка практично інтегрована в Windows, а також можна застосовувати файлові менеджери сторонніх розробників. Деякі вважають, що краще ніж Norton – подібний інтерфейс поки ніхто не придумав. В даний час найбільшу популярність отримали дві програми-оболонки: FAR і Total Commander. FAR пропонує нам знайоме DOS-вікно, але з підтримкою довгих імен і купою додаткових функцій і можливостей. Total Commander також виконаний в стилі Norton Commander, але реалізований у графічному інтерфейсі Windows.

Ми розробили власний простий файловий менеджер, де основну увагу було приділено не інтерфейсу, а функціональним можливостям нашого простого файлового менеджера, оскільки інтерфейс можна накласти будь-який (рис.1).

Рис. 1 Головне меню нашого простого файлового менеджеру

Використані функції: виведення списку файлів і каталогів; можливість переміщення за каталогами; можливість вибору диска для роботи; запуск додатків [2]. Форми які були використані в файловому менеджері: Форма About, Форма frFilePanelU, Форма fmNameQueryU, Форма fmErrorDrive, Abou.

Відповідно до призначених функцій (виконання операцій з файлами та каталогами: копіювання, переміщення, видалення, перейменування, запуску тощо) було складено технічне завдання, в якому вказано мету розробки та її призначення, основні вимоги до програми, алгоритм її функціонування, вибір апаратно-технічних засобів та мови програмування [3,4].

Висновок. В ході виконання нашого проекту було: проведено огляд та аналіз існуючих файлових менеджерів; розроблено програму “Простий файловий менеджер”; розроблено комплект програмної документації, що включає в себе інструкцію для користувача та опис програми.

Проведені випробування засвідчили, що програма має достатню працездатність та може експлуатуватись як файловий менеджер в операційних системах Windows.

Таким чином, проблема професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів засобами розробки простого файлового менеджеру з використанням технологій об'єктно-орієнтованого програмування становить особливий інтерес в пріоритетних напрямів розвитку сучасних можливостей засобів КТ. Це сприяє не тільки формуванню у майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерних спеціальностей Бердянського державного педагогічного університету навиків роботи з різними програмами в процесі їх професійної підготовки, але й помітно підвищує ефективність навчання у ВНЗ в цілому, створює умови до саморозвитку, здатності самостійно створювати щось нове, або вмінню якісно перетворити вже існуюче, що є великим кроком до створення нового сучасного фахівця.

 Література:

1. Архангельский А.Я. Delphi 5. – М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2000. – 980с.

2. Гудман С., Хидетниеми С. Введение в разработку и анализ алгоритмов. – М.: Мир, 1981.

3. Зиглер К. Методы проектирования программных систем. – М.: Мир, 1985.

4. Кнут Д. Искусство программирования для ЭВМ. В 3 т. [Електронний ресурс]. – http://lib.ru/ctotor/knut, http://pascal. sources.ru/docs/knuth3. htm.

5. Раджа Рой Сингх. Образование в условиях меняющегося мира // Перспективы. Вопросы образования. - 1993. - № 1. - С. 7.