Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов
Д. пед. н.,
Наказний М. О.
Дніпродзержинський
державний технічний університет, Україна
Підготовка
перекладачів до роботи з інформаційними ресурсами у контексті сучасних освітніх
тенденцій
Розвиток міжкультурної комунікації у сучасному світі
охоплює всі сфери сучасного життя. Ключовим моментом комунікативних процесів
між культурами виступає мова спілкування, у ситуації, коли комуніканти не
володіють достатньою мірою певною мовою, постає потреба у залученні посередника
у комунікації, яким виступає перекладач. Роль якісного перекладу є значною для
підтримки спілкування. Робота перекладача досить складна та потребує значних
зусиль і спеціальної підготовки. Проте в окремих випадках перекладачем може виступати
людина, яка має достатній рівень володіння мовою, але якість такого перекладу
може бути невисокою.
У
сучасному світі перекладачі відіграють важливу роль, бо сприяють зближенню
культур та розвитку міжнародного співробітництва. Із розвитком засобів комунікації
та пришвидшенням інформаційного обігу перед перекладачами постає проблема
відповідності вимогам часу. Звичайно підготовка перекладачів у вищих навчальних
закладах має передбачати їх знайомство із сучасними інформаційними технологіями
як в аспекті їх ролі у здійсненні комунікації, так і в аспекті їх використання
для перекладацьких потреб. Проблема відбору технічних засобів навчання
перекладачів та їх співвідношення з традиційними формами й методами навчання
постає актуальною в умовах реформування освіти та вдосконалення системи
професійної підготовки сучасних фахівців до виконання професійних обов’язків.
Постановка проблеми. Із стрімким розвитком технологій перед
системою освіти постає ряд проблемних моментів, насамперед – питання визначення
тих навчальних завдань, які вирішуватимуться із залученням інформаційних
технологій. Оскільки підготовка майбутніх перекладачів спрямована переважно на
вивчення наук гуманітарної галузі, що пов’язано специфікою професійної
діяльності фахівця у галузі перекладу, актуалізується питання характеристики
мети та специфіки застосовуваних у навчанні інформаційних технологій – вони не
повинні викликати складнощів у студентів з точки зору користування й
управління.
Водночас проектування навчальних технологій має
відповідати загальним завданням, які ставляться перед суспільством та системою
освіти зокрема і визначаються пріоритетами сучасного суспільного розвитку,
якими наразі є загальна інформатизація та трансформація українського
суспільства в інформаційне, що характеризується високим рівнем інформаційної
культури населення. Ці завдання та напрями розвитку визначаються в Законі
України „Про концепцію Національної програми інформатизації”, Законі України
„Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015
роки”, Плані заходів щодо розвитку вищої освіти на період до 2015 року, Законі
України „Про вищу освіту”, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на
2012-2021 рр.
На
практичному рівні питання розробки шляхів вирішення завдань розбудови інформаційного
суспільства в аспекті реформування системи освіти реалізується в створенні
галузевих стандартів вищої освіти, освітньо-професійних програм, а також
освітньо-кваліфікаційних характеристик.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій. Ключові філософсько-педагогічні проблеми реформування системи освіти на
засадах інформатизації висвітлено у працях Ф. Власенка, О. Кривоконя,
К. Мацик, А. Олійника, С. Ягодзінського.
Проблема інформатизації процесу професійної підготовки перекладачів в умовах
вищої освіти розглядається у роботах таких дослідників, як Є. Долинський,
Т. Коваль, Ю. Колос, О. Мацюк, О. Нестерова,
О. Рогульська, А. Янковець, Н. Івасюк та ін.
Як зазначає Ф. Власенко, «становлення
інформаційної епохи і пов’язані з цим зміни в соціальному просторі суттєво
впливають на включення індивіда в систему нових суспільних відносин,
обумовлюють особливості соціалізаційного процесу і породжують нові тенденції,
зокрема зміни у його змісті (в сучасних умовах соціалізація не вичерпується
формуванням лише соціальної установки, а включає в себе формування нових
моделей, ролей поведінки, інноваційної дії)» [2, 12].
О. Кривоконь у своєму дослідженні, присвяченому соціальному формуванню особистості в умовах
розбудови інформаційного суспільства визначає основними напрямками
діяльності щодо оптимізації процесу формування особистості в умовах розбудови
основ інформаційного суспільства в Україні формування вільної і самостійної
особистості; формування інформаційної культури особистості; створення
ефективного національного інформаційного простору; забезпечення безпеки
суспільства у духовній сфері; зміна парадигми освітньої діяльності у системі
загальної середньої освіти; формування соціокультурного фенотипу народу України
як політичної нації і культурно-історичної спільності, національної
самосвідомості і самоідентичності, національної гідності [3, 16].
К. Мацик на основі проведеного дослідження
виділяє такі риси сучасних освітніх стратегій, як надіндивідуальність,
функціональність, об’єктивованість, опредмеченість, історична стабільність,
динамічність, системна цілісність, розвиток, конфліктність, самозбереження та
самовдосконалення, цілісно-функціональна єдність, соціальна локалізація,
інституціоналізація [4, 17].
З огляду на зроблений в дисертаційному
дослідженні висновок про необхідність впровадження інформаційних освітніх
технологій в умовах становлення інноваційно-інформаційного суспільства в роботі
розглядаються основні шляхи і засоби інтенсифікації цього процесу. Зокрема,
виділяються три основні етапи впровадження інформаційних технологій в освіту,
кожному з яких відповідають належні шляхи і засоби їх реалізації в навчальному
процесі.
А. Олійник визначає, що дослідження
впровадження інформаційних освітніх технологій, визначення змісту, межі та
наслідків процесу інформатизації освіти, як чинника формування
інноваційно-інформаційного суспільства має не тільки теоретичне, але й
практичне значення. Сьогодні однією з найбільш поширених освітніх технологій з
погляду необхідності застосування переважної більшості розглянутих в дисертаційній
роботі засобів впровадження саме інформаційних технологій у навчальний процес є
дистанційна освіта. Вона аналізується в дисертації як сукупність інформаційних технологій, які забезпечують доставку
тим, хто навчається основного обсягу досліджуваного матеріалу, інтерактивна
співдія тих, кого навчають, і викладачів у процесі навчання тощо. Таке
розуміння дистанційної освіти дозволило зробити висновок про те, що власне
технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій
дистанційного навчання [6, 17-18].
Сучасні
науковці констатують той факт, що рівень використання студентами-філологами
інформаційних технологій є низьким. Робота з комп’ютерною технікою переважно
зводиться до друку текстів, перегляду відео файлів чи прослуховування музики,
спілкування в соціальних мережах.
Мета статті. Однак, умови праці зумовлюють необхідність володіння
випускниками вищих навчальних закладів принаймні найпоширенішими технологіями
обробки інформації. Тому постає проблема пошуку ефективних шляхів формування і
розвитку в студентів, зокрема перекладачів, навичок інформаційної діяльності.
Слід зазначити, що в зарубіжних країнах накопичено багатий досвід використання
інформаційних технологій у вищій освіті, вивчення якого дозволяє зробити крок
уперед стосовно вдосконалення системи вищої освіти в Україні. Тому мета нашої
статті – окреслити пріоритетні напрямки досліджень у роботах науковців
зарубіжжя, що стосуються проблем підготовки студентів до інформаційної
діяльності.
Дослідження
проводилося у рамках науково-дослідницької роботи кафедри перекладу
Дніпродзержинського державного технічного університету. Під час дослідження
використовувались такі методи: аналіз теоретичних джерел з проблем
удосконалення сучасної системи освіти з використанням інформаційних технологій,
вивчення й узагальнення передового досвіду організації навчання майбутніх
перекладачів.
На сучасному етапі серед провідних
тенденцій розвитку освіти у країнах зарубіжжя слід визначити такі: концепція
освіти протягом життя; інформатизація освітніх процесів; посилення уваги до
дистанційного навчання; акцентуація на практичному боці отриманих знань;
розробка ресурсного забезпечення системи освіти протягом життя.
Найбільш важливою прикметою
сучасного світу можна назвати орієнтацію на освіту протягом життя, що пов’язано
зі специфікою розвитку економічних систем різних країн та міжнародного
співробітництва. У таких умовах проектування змісту навчання та змісту освіти
фахівця будь-якої сфери значно ускладнюється: неможливо спрогнозувати, які
знання, уміння та навички стануть важливими на тому чи іншому етапі професійної
діяльності. Тому більш продуктивною
стає система, що передбачає навчання
отримувати нові знання, навчатися самостійно, ніж традиційна система «навчанню
усього необхідного».
Поширена у світі концепція освіти
протягом життя тісно пов’язана зі специфікою роботи фахівця у галузі перекладу,
оскільки перекладач, засвоївши під час навчання технічний бік методики
виконання перекладів, постійно стикається із різними сферами науки та техніки,
і змушений розширювати свої знання з термінології та технологічних процесів,
тенденцій розвитку тієї чи іншої галузі знань, без чого неможливе виконання
якісного перекладу.
Сучасні дослідники-перекладознавці
пропонують концепції перекладу, що будуються на проблемі роботи з інформацією.
Так, Є. Бєлякова, спираючись на теорію тексту, описує процес перекладу як
послідовність декодування перекладачем суб’єктивної та об’єктивної інформації,
закодованої в тексті автором, та кодування отриманої інформації засобами іншої
мови [1, 6-7].
Р. Міньяр-Белоручєв описує
переклад як насамперед пошук інформації (семантична, ситуаційна, інформація про
структуру чи комбінації цих видів інформації), яку слід передати, та
передавання інформації адресату в доступній для нього формі [5, 25].
Таким чином, недостатній рівень
володіння принципами роботи з інформацією є фактором виникнення насамперед
таких проблем при виконанні перекладу, як-от:
1) виникнення мовленнєвих помилок;
2) виникнення фактичних помилок;
3) неправильний вибір
перекладацьких відповідників;
4) порушення формальних вимог до
складання матеріалів, що перекладаються.
Тому для перекладача інформація
виступає ключовою ознакою професійної діяльності, тому головними елементами
підготовки фахівців цієї галузі мають бути такі:
1) навчання принципам роботи з
інформацією;
2) формування навичок роботи з
програмами-перекладачами;
3) формування навичок роботи з
електронними словниками;
4) засвоєння знань зі специфіки
упорядкування інформації та принципів пошуку інформації;
5) формування навичок оперування
сучасними електронними системами обробки інформації.
Аналіз зарубіжної науково-педагогічної
літератури свідчить про те, що студентам навчальних закладів різних типів
пропонуються навчальні матеріали, які дозволяють не лише отримати знання з
певних освітніх галузей, але й спрямовані на підготовку до роботи з
інформаційними ресурсами насамперед навчального характеру. Серед посібників для
студентів виділяються такі типи:
1. Посібники, що містять загальні рекомендації
з організації навчальної діяльності для студентів;
2. Посібники, що містять характеристики
різноманітних джерел інформації та рекомендації по роботі з ними;
3. Навчальні посібники з окремих дисциплін,
виконані в електронній формі;
4. Матеріали для підготовки різноманітних
екзаменів
Робота викладачів також є предметом
дослідження науковців, у результаті чого розробляються різноманітні матеріали,
спрямовані на підсилення ефективності викладання. Методичні матеріали для
викладачів можна розподілити на такі основні групи:
1. Посібники, що містять теоретичні матеріали,
присвячені використанню інформаційних технологій у навчальному процесі;
2. Посібники, що включають матеріали зі
змішаного навчання;
3. Теоретичні та практичні посібники з проблем
дистанційного навчання;
4. Посібники, присвячені проблемам
вдосконалення загальної педагогічної майстерності вчителя;
5. Посібники, спрямовані на вдосконалення
методики викладання окремих дисциплін у цілому та певних аспектів цих
дисциплін;
6. Матеріали для підготовки різноманітних
екзаменів.
У зв’язку із розвитком навичок роботи з
інформацією постає проблема формування інформаційної грамотності студентів та
науково-педагогічних працівників. Вона
є незаперечним аспектом сучасних досліджень зарубіжних науковців. Широкого
відображення знайшло питання розробки стандартів інформаційної грамотності.
Так, представниками різноманітних організацій розроблено такі стандарти:
1. CILIP Standard (розроблений
Інститутом фахівців з бібліотечної та інформаційної діяльності (Chartered
Institute of Library and Information Professionals);
2. Information Literacy Standards
of a University Student (розроблено Асоціацією бібліотек університетів Чехії
(Association of Libraries of Czech Universities);
3. Australian and New Zealand Information Literacy Framework principles,
standards and practice (розроблено Інститутом інформаційної грамотності
Австралії і Нової Зеландії (Australian and New Zealand Institute for
Information Literacy);
4. Information Literacy Competency
Standards for Higher Education (розроблено Американським університетом
Центральної Азії (American University of Central Asia)
5. Information Literacy Standards
for Student Learning (розроблено Американською асоціацією шкільних бібліотек
(American Association of School Libraries) та Асоціацією з освітніх комунікацій
та технологій (Association of Educational Communications and Technology).
Слід зазначити, що, крім
перерахованих, існує ряд стандартів, що охоплюють різні аспекти інформаційної
грамотності. Проте всі вони включають деталізовані описи ключових якостей, знань, умінь, навичок, що
визначають роботу особистості з інформаційними ресурсами.
Для вдосконалення підготовки майбутніх
перекладачів важливого значення набуває саме проблема розвитку інформаційної
грамотності з огляду на специфіку професійної діяльності. В умовах, коли
фахівець з перекладу стикається з тематичним розмаїттям перекладів, матеріалами
з інноваційних розробок, постає проблема пошуку та оцінювання інформації, яка
необхідна для того, щоб виконати або відредагувати переклад. Фахівець повинен
мати доступ до якісних довідкових матеріалів, Інтернет-ресурсів, професійних
словників, а також уміти користуватися перекладацькими ресурсами.
В Україні поступово відбувається
інформатизація суспільства та освітніх процесів, що сприяє осучасненню навчання
студентів, проте ці процеси потребують системної розробки та значної ресурсної
та методичної підтримки, з огляду на наявний досвід інших країн.
Отже, пріоритетні напрямки
досліджень у роботах науковців зарубіжжя, що стосуються проблем підготовки
студентів, зокрема майбутніх перекладачів, до інформаційної діяльності –
концепція освіти протягом життя; інформатизація освітніх процесів; посилення
уваги до дистанційного навчання; акцентуація на практичному боці отриманих
знань; розробка ресурсного забезпечення системи освіти протягом життя.
Система підготовки перекладачів в умовах сучасної України потребує вдосконалення з
точки зору навчання студентів роботі з інформацією. Незважаючи на теоретичні та
експериментальні дослідження, що спрямовані підвищення рівня професійної
підготовки майбутніх перекладачів у вищих навчальних закладах різних типів,
немає підстав говорити про системність та ефективність застосування результатів
цих досліджень на практиці.
Перспективами подальших досліджень є проблеми
організації навчального процесу
майбутніх перекладачів у зв’язку із вдосконаленням тих аспектів підготовки, що
пов’язані із оперуванням інформацією професійного характеру та формуванням
готовності до саморозвитку та самовдосконалення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
2. Власенко Ф. П. Особливості
соціалізації індивіда в умовах інформаційного суспільства
(соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
філос. наук : спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії”/
Ф. П. Власенко. – К., 2008. – 20 с.
3. Кривоконь О. Г. Чинники соціального
формування особистості в умовах розбудови інформаційного суспільства
(соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
філос. наук : спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії”/
О. Г. Кривоконь. – Х., 2007. – 20 с.
4. Мацик К. В. Крос-культурна комунікація
в освітньому сегменті інформаційного суспільства : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.10 „Філософія освіти”/
К. В. Мацик. – К., 2007. – 20 с.
5. Миньяр-Белоручев Р. Как стать переводчиком?
/ Р. Миньяр-Белоручев – М.: Готика, 1999. – 176 с
6. Олійник А. І. Інформаційні технології
як основа і засіб реалізації інноваційних процесів в сучасній освіті : автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.10 „Філософія
освіти”/ А. І. Олійник – К., 2008. – 20 с