Харківська гуманітарно-педагогічна академія

Скуратова О.Є., Харківська А.А.

БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ЯК ЗАСІБ ІНТЕГРАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У сучасному світі, який уже перейшов межу третього тисячоліття, розвиток Української держави визначається лише у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на основні цінності культури західних країн: парламентська система управління державою, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування по різним країнам світу, свободу отримання освіти будь-якого рівня, що є обов’язковим аспектом громадянського демократичного суспільства.

Для Української держави, у культурному та цивілізаційному аспектах, європейська інтеграція — це входження до єдиної системи європейських країн, направлення до політичних і культурних традицій заходу. Як свідомий вибір суспільства, перспектива інтеграції в Європу — це сильний стимул для успіху політичної та економічної сфер, що може стати основою національної консолідації.[1]

Не дивлячись на досягнення освіти, які зараз забезпечує нова українська соціально-політична система, вона, однак, ще не забезпечує гідної якості.

Велика кількість випускників вищих навчальних закладів України ще не досягли потрібного рівня конкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це вказує лише на те що потрібно глибше аналізувати тенденції у світовій та європейській освіті.

Надзвичайна потреба у реформуванні системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є однією з найважливіших соціокультурних проблем, що важливою мірою визначається процесами глобалізації та потребами у формуванні потрібних умов для індивідуального розвитку кожного студенту, його соціалізацію і самореалізацію у нашому світі.

Ці процеси обумовлюють перш за все потребу в визначенні, гармонізації та затвердженні нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог європейської та навіть міжнародної системи стандартів.

В Українській державі, як і в інших країнах світу, вища освіта визнається однією з провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти визначені такими документами - Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.

Головною метою державної політики в галузі освіти є відтворення умов для розвитку особистості студента і самореалізації кожного громадянина України, створення нового змісту освіти та побудови навчального та виховного процесу який би відповідав демократичним цінностям європейського суспільства, економіко-ринковим засадам, сучасним науково-технічним досягненням.[2]

Найголовнішими напрямами державної української політики щодо розвитку вищої освіти є:

• особистісна орієнтація вищої освіти України;

• формування загальнолюдських і національних цінностей;

• створення для громадян України рівних можливостей для здобуття вищої освіти;

• стабільне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації процесу навчання і виховання;

• впровадження освітніх інновацій та нових інформаційних технологій;

• запровадження в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення та використання коштів, які знаходяться поза бюджетом;

• підвищення професіоналізму працівників освіти, запровадження їх державної і суспільної підтримки;

• інтеграція української вищої освіти до європейського та світового освітнього просторів.

Болонський процес є один із компонентів не лише інтеграції в Європу, а й інструмент світової тенденції нашого часу – глобалізації. [3]Європейська спільнота хоче зробити свій внесок в якість української освіти шляхом залучення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Спираючись на це, Європейська комісія надає політичну, а також фінансову підтримку цьому процесу, який виходить за межі ЄС.

Це прерогатива і обов'язок держави перед молодим поколінням України, системою освіти та перед співтовариством Європи.

Болонський процес – це аналіз однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Українське майбутнє тісно пов'язане з країнами Європи і ні в якому разі не можна стверджувати, що Болонський процес для України має лише поверхневе або ж ознайомлювальне значення.[4] Треба належно оцінити систему освіти нашої країни, виявити її недоліки і переваги,а вже потім розпочинати її реформування.

Досягнення попередніх поколінь, попередньої системи освіти і попередньої епохи це - всесвітнє визнання української освіти та висока якість процесу навчання.

Але на даний момент можна з жалем говорити про те, що незважаючи на попередні досягнення системи освіти, вона значно втратила свою якість, а значна кількість випускники вищих навчальних закладів не конкурентоспроможні на ринку праці Європи. Цей показник вказує на те, що потрібно менше говорити про досягнення, а більше вдатися до аналізу світових та європейських тенденцій реформування освіти.

Отже, на сьогоднішній день участь української системи вищої освіти в європейських перетвореннях повинна бути спрямована на її розвиток і виявлення якісно нових ознак. Орієнтація на Болонський процес не має призвести до надмірної перебудови української системи освіти. Навпаки, стан у якому вона знаходиться зараз треба глибоко переосмислити, порівняти з європейськими стандартами і критеріями, та врахувати можливості її вдосконалення на вже новому етапі розвитку. При цьому процес еволюції системи освіти України не слід відділяти від інших сфер суспільства. Вона має розвиватися у взаємозв'язку з суспільством гармонійно і в цілому, беручи на себе роль провідника.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.

2. Вища освіта і Болонський процес: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ М.Дмитриченко, Б.Хорошун та ін. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.

3. Довженко О. Сорбоннская и Болонская декларации: Информация к размышлению… // Вестник высшей школы: Alma mater. – 2000. - № 6.

4. Слєпкань З. Наукові засади педагогічного процессу у вищій школі. – К, 2005. – 239 с

5. Порівняльний аналіз освітніх стандартів деяких країн Європи : Наукова стаття …// Харківська А.А “Харківський гуманітарно–педагогічний інститут”- http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-12/08khasec.pdf