Базь А.В.
Національний авіаційний
університет, Україна
Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.
Тлумачення Конституції України та законів України
Не можливо уявити
демократичну державу сучасного світу, яка б не мала своєї Конституції. Адже
саме в конституції закріплюються вихідні положення, на яких ґрунтується
найголовніші форми життя суспільства. Вона закладає підвалини організації та
функціонування держави і громадських структур, формулює основи правового
статусу особи, є базисом усієї правотворчої діяльності [4].
Конституція держави
регулює різні аспекти суспільного і державного життя. Проте таке регулювання
носить, як правило, загальний характер, що не виключає неодноманітного
застосування її положень, а також виникнення з цього приводу спірних ситуацій.
Тому виникає потреба у конкретизації конституційних норм. Це здійснюється
шляхом тлумачення Конституції, а також законів держави. Як відомо, за
юридичними наслідками тлумачення буває офіційним і неофіційним.
Тлумачення правових
норм може бути офіційним і неофіційним, розширеним і обмеженим, автентичним,
доктринальним, комплексним, нормативним, казуальним, судовим, адміністративним
тощо. Юридично обов’язковим є лише офіційне тлумачення законодавства [4].
Офіційне тлумачення
здійснюється уповноваженим державним органом, формулюється в спеціальному акті
і формально є обов'язковим для відповідного кола виконавців роз'ясненої норми.
Відповідно до п. 2 ст. 150 Конституції України [1], а
також п. 4 ст. 13 Закону “Про Конституційний Суд України” [2],
офіційне тлумачення Конституції і законів України є одним із повноважень
Конституційного Суду України.
Поняття «офіційне
тлумачення Конституції і законів» знайшло відображення в конституційному
законодавстві України. Для тлумачення Конституції і законів України
Конституційний Суд України використовує такі методи як систематичний,
філологічний, історико-політичний, логічний тощо. Їх застосування
законодавством звичайно не врегульовано, а тому обираючи той чи інший метод
тлумачення Конституційний Суд України виходить із загальних засад своєї
діяльності, які визначені Конституцією і Законом “Про Конституційний Суд
України”.
У процесі тлумачення
зміст правових норм розкривається через знання мови, якою вони сформульовані,
знання про системні зв'язки цих норм, їх походження і функціонування, їм
відповідають способи тлумачення: граматичний., системний, телеологічний
(цільовий), логічний, історико-політичний. Тлумачення, як і будь-який процес
мислення, відбувається за законами і правилами логіки, тобто кожне положення,
що інтерпретується, має бути обґрунтованим, доведеним [3].
Тлумачення Конституції
та інших законів України – особливий вид правової діяльності Конституційного
Суду України, інших органів державної влади, суб'єктів права, спрямованих на
з'ясування і роз'яснення правових норм з метою охорони і забезпечення
стабільності конституційного ладу, гарантування прав людини і громадянина,
вирішення правових колізій.
Конституційне тлумачення
має офіційний характер, виходить від компетентного державного органу. Офіційне
тлумачення Конституції України органом конституційної юрисдикції – це
діяльність Конституційного Суду в межах законодавче встановлених процедур з
допомогою апробованих наукою і практикою прийомів і способів по подоланню
неоднозначного розуміння конституційних норм. Необхідність тлумачення норм
Конституції України пов'язана із завданням їх реалізації [4].
Одним із важливих
способів тлумачення Конституції України є граматичний. У літературі його ще
називають філологічним, мовним. Він базується на знанні мови, якою
сформульовані юридичні норми, на використанні правил синтаксису, морфології.
Інтерпретатор (у нашому випадку Конституційний Суд України) при граматичному
тлумаченні аналізує одночасно як лексичну і синтаксичну, так і змістовну
структуру тексту конституційної норми, норми поточного закону. Паралельно
вивчаються юридично-технічні засоби вираження волі законодавця в нормі, що
тлумачиться. Спеціальні юридичні знання і навички, високий рівень
правосвідомості – необхідні умови ефективності діяльності щодо офіційного
тлумачення Конституції та інших законів України. Це є одним із чинників
стосовно високих вимог до претендентів на пост судді Конституційного Суду.
Юридичною наукою
напрацьовано ряд правил граматичного тлумачення, які органи конституційної
юрисдикції повинні застосовувати. По-перше, словам і виразам необхідно надавати
того значення, яке вони мають у сучасній літературній мові [3].
З питань офіційного
тлумачення Конституції і законів України Конституційний Суд України ухвалює
рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і
не можуть бути оскаржені (ч. 3 ст. 150 Конституції України). За час своєї
діяльності Конституційний Суд України в справах щодо офіційного тлумачення
Конституції і законів України прийняв 69 рішень. Зокрема, надано офіційне
тлумачення 44 статей Конституції України.
Література
1. Конституція України Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С.141.
2. Про Конституційний суд України: Закон України від 16.10.1996р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №49. - С.272.
3.
Загальна теорія держави і права / Цвік М.В., Петришин
О.В., Авраменко Л.В. – Х.: Право, 2009. – С. 432.
4.
Основи конституційного права
України: Підручник / Авт. кол.: М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В.
Копєйчиков (кер ) та інші; За ред. В.В. Копейчикова. - Стер вид - К.: Юрінком
Інтер, 2000. - 288 с.