Кондра А.
Національний авіаційний
університет, Україна
Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.
Гарантії місцевого самоврядування
в Україні
Необхідною
умовою ефективного функціонування місцевого самоврядування є забезпечення
реалізації прав місцевих співтовариств, створення гарантій їх реальної
незалежності та самостійності. Адже ступінь розвитку місцевого самоврядування
залежить не тільки від наявності правової основи, що регламентує діяльність
муніципальних органів, а й від реалізації конституційних гарантій його
здійснення. Згідно зі ст. 7 Конституції України в нашій державі визнається і
гарантується місцеве самоврядування, а тому забезпечення гарантій цього
політико-правового феномену є важливим напрямом державної політики.
Основоположні гаранти місцевого самоврядування викладено у Конституції України
[1], та у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" [2].
Попри
принципову важливість гарантій існування та функціонування місцевого
самоврядування, їхні зміст і юридична природа досі не здобули належної уваги з
боку державознавців. Успіх муніципального реформування в Україні напряму
залежить від концептуальної обґрунтованості теоретичних основ місцевого
самоврядування і необхідного наукового супроводження законодавчих перетворень
на місцевому рівні організації влади [3].
Аналізуючи
наявні в юридичній літературі дефініції гарантій місцевого самоврядування, слід
зазначити, що вони характеризуються надзвичайним розмаїттям. Вважаючи питання
досить розробленим у загальній теорії права стосовно гарантій суб'єктивних прав
громадян, більшість дослідників проблем місцевого самоврядування застосовують
загальнотеоретичні конструкції для інтерпретації гарантій місцевого самоврядування.
При цьому, як правило, в теорії держави і права під гарантіями розуміють
«систему умов, засобів і способів, що забезпечують усім і кожному рівні правові
можливості для виявлення, набуття та реалізації своїх прав і свобод».
Гарантіями
місцевого самоврядування є система правових заходів, спрямованих і на захист
порушених прав, і на попередження таких порушень. Однак у даному разі категорія
гарантій без достатніх підстав обмежується правоохоронною сферою, тоді як
муніципально-правова практика й муніципальне законодавство вдаються до феномену
гарантій не лише у зв'язку з наявністю загрози чи вчиненням правопорушення, а й
за нормального перебігу суспільних відносин. Наприклад, достатній обсяг
місцевого бюджету є матеріально-фінансовою гарантією належного вирішення питань
місцевого значення, однак про жодні порушення прав територіальних громад чи
їхніх органів тут не йдеться [4].
Аналіз
сучасного трактування та правового закріплення гарантій місцевого
самоврядування дає змогу зробити низку висновків. По-перше, серед розмаїття
муніципальних гарантій передусім слід виокремлювати дві групи феноменів —
функціональні й інституційні. До першої групи належать передумови, способи,
засоби і прийоми, тобто певне «зовнішнє середовище», яке забезпечує реалізацію
та захист прав суб'єктів місцевого самоврядування, а до другої — сукупність
правових норм і суспільних інститутів (органів публічної влади, їхніх посадових
осіб, форм безпосередньої демократії) як «субстанціональних» форм забезпечення
функціонування муніципальної влади [3].
Таким чином,
гарантії місцевого самоврядування - це необхідні для реалізації муніципальних
повноважень середовище та спеціальний інституційний механізм, що забезпечують
безперешкодну й ефективну участь суб'єктів місцевого самоврядування у вирішенні
питань місцевого значення, вираженні волі та інтересів відповідної
територіальної громади [4].
Крім того, можна
вважати, що одним із критеріїв класифікації спеціальних гарантій місцевого
самоврядування може бути правова форма їх закріплення. Відповідно, можна
відокремити конституційні, законодавчі, підзаконні та локально-правові
гарантії. Гарантії місцевого самоврядування можна також поділити залежно від
сфери їхнього поширення на міжнародно-правові, внутрішньодержавні, регіональні,
а також ті, які діють на території відповідного муніципального утворення. Тому,
залежно від суб'єктного критерію гарантії місцевого самоврядування можуть бути
класифіковані як гарантії прав територіальних громад, гарантії муніципальних
прав особистості, гарантії органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Література
1. Конституція України Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С.141.
2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - С.170.
3. Кампо В. Правові засади місцевого самоврядування в Україні /В. Кампо, М. Оніщук. – К.: Освіта і культура, 1998. – С. 45.
4. Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні / О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін. – К.: 2002. - с. 468.