Лісова В.Ю.
Національний
авіаційний університет, Україна
Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.
Правовий статус біженців в Україні
Правовий статус
біженців в Україні визначається Законом України «Про біженців та осіб, які
потребують додаткового або тимчасового захисту» 2012 р., Конституцією України
[1] та міжнародно-правовими документами, найважливішими з яких є Конвенція ООН
про статус біженців 1951 р. та Протокол щодо статусу біженців 1967 p., які були
ратифіковані Україною 10 січня 2002 р.
Біженець – це особа, яка не є громадянином України
і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками
раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до
певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни
своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни
або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не
маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого
попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї
внаслідок зазначених побоювань [2].
Правовий статус цієї категорії іноземців та осіб без громадянства в Україні
характеризується певними особливостями.
По-перше в Україні за своїм правовим
статусом біженці у своїх правах прирівняні до громадян України, за винятком
деяких політичних та інших прав, наприклад, вони не можуть бути членами
політичних партій, обіймати державні посади, не піддягають призову до
військової служби, не мають виборчого права. Подібна практика існує і в інших
державах. Разом з тим, біженці в Україні мають право на отримання грошової
допомоги, пенсій, стипендій у порядку, передбаченому чинним законодавством
України. Біженці мають рівні з громадянами України права у шлюбних, сімейних та
майнових відносинах. Мають право оскаржувати у суді дії чи бездіяльність
органів державної влади, звертатися за захистом своїх прав до уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини тощо.
По-друге вони не можуть бути вислані або примусово повернуті до країни, з
якої вони прибули та де їхньому життю або свободі загрожує небезпека [3].
Особи, яким надано статус біженця в Україні, мають також рівні з
громадянами України права у шлюбно-сімейних відносинах.
Обов’язковим для біженця є те, що він повинен звернутися
протягом п’яти робочих днів до центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та
осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про
визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту [4].
Статус
біженця визнається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового
захисту, іноземця або особи без громадянства біженцем [3].
Згідно Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або
тимчасового захисту» створено посвідчення біженця – це паспортний
документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його
біженцем в Україні і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків.
Юридичний документ, що підтверджує надання статусу біженця, є посвідчення
біженця, яке видається іноземцеві чи особі без громадянства, які досягли
16-річного віку на підставі відповідного рішення Державного комітету України у
справах національностей та міграції. Іноземці та особи без громадянства на
території України несуть цивільно-правову, кримінальну та адміністративну
відповідальність на загальних підставах. [2].
Іноземець зобов'язаний покинути територію України у термін, зазначений у
рішенні про видворення, але не пізніше ніж через 30 днів після прийняття
вказаного рішення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця за межі
України у нього негайно анулюється віза та вилучаються інші документи на право
перебування в Україні.
Особа не
визнається біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
не може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,
особа: яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин
проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві; яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації
Об'єднаних Націй.
Література
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№30.-С.141.
2. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту: Закон України від 08.07.2011р. // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - №16. - С.146.
3.
Контитуційне право України: Підручник
для студентів вузів / За ред. Ю. М. Тодика – К.: 2002.- 544 с.
4. Юринець Ю.Л. Конституційне право України. Навч. посіб. / Ю.Л. Юринець. - Ужгород: ФОП Бреза, 2014. - 368 с.