Фізична культура і спорт. Спортивна медицина та реабілітація

Одинець Т.Є., Баришок Т.В., Бандуріна К.В.

Запорізький національний університет, Запоріжжя

Постмастектомічний синдром – ранні та пізні ознаки

Рак молочної залози (РМЗ) є провідною онкологічною патологією жіночого населення не тільки в Україні, але й у всьому світі [1, 5]. На сьогодні ця патологія є важливою проблемою не тільки національної системи охорони здоров'я, але й економіки та суспільства в цілому.

Найбільш перспективним методом лікування хворих на РМЗ вважається комплексний, який включає виконання оперативного втручання сумісно з консервативними методами спеціального протипухлинного лікування, що дозволяє знизити ризик розвитку місцевих рецидивів, віддалених метастазів і тим самим збільшити тривалість життя жінок означеної нозології [2, 3, 4].

Одним з найчастіших ускладнень після комплексного лікування раку молочної залози є постмастектомічний синдром, який має ранні та пізні ознаки.

Ранні ознаки виникають одразу після хірургічного лікування раку молочної залози і носять посттравматичний характер, до них відносять: серому, кровотечу, інфікування рани, постпроменеві епідерміти і виразки, тривалу лихоманку, фантомні болі, астенічний стан, погіршення тканинної регенерації, розходження швів, краєвий некроз шкірних клаптів, гематоми, затяжну лімфорею з подальшим розвитком раннього постмастектомічного набряку і бешихоподібне запалення [6, 7].

До пізніх ускладнень відносяться лімфедема, фіброз м'яких тканин, збільшення об'єму кінцівки, поява в ній відчуття важкості, напруження, ниючого болю, плексити, неврити, контрактури плечового суглоба, що значно погіршує якість життя [1, 3, 4].

Виникнення таких ускладнень пов'язано не тільки з характером операції і її обсягом, але й із застосуванням променевої терапії, яка є невід'ємним компонентом комбінованого лікування РМЗ, а також рецидивів і метастазів пухлини [1].

Ці ускладнення подовжують тривалість післяопераційного періоду, віддаляють терміни проведення інших методів протипухлинної терапії і реабілітації хворих [2, 6].

У багатьох працях вчених [3, 5, 6, 7] відзначено, що найбільш частим раннім ускладненням хірургічного лікування РМЗ є набряк та лімфорея, що проявляється виділенням лімфи з лімфатичних судин внаслідок їх пошкодження.

Набряк виникає як в ранні, так і в пізні терміни після операції і може супроводжуватися порушенням венозного відтоку [7]. Його розвиток може відбувається гостро чи поступово. Наявність пізнього набряку пов'язана з наростаючою блокадою лімфовідтоку і здавленням вен рубцевими тканинами в пахвовій і підключичних ділянках [4, 5, 6].

Багаточисельні спостереження за хворими з постмастектомічним синдромом свідчать про те, що зі збільшенням післяопераційного терміну зростає не тільки частота виникнення лімфостазу, але й значно збільшується число хворих з вираженими клінічними проявами ураження периферичних нервів та шийно–плечового сплетення. Однак більшість сучасних публікацій дозволяють стверджувати те, що першорядне значення у виникненні лімфостазу верхньої кінцівки з боку проведеної операції має травма лімфатичних судин пахвової ділянки. Проте прогресування набряку надалі значною мірою обумовлені порушенням іннервації судин та інших анатомічних структур кінцівки [3, 5, 6].

Протягом 12 місяців після операції у 99 % жінок незмінно формується, а потім прогресує синдром переднього сходового м'яза, що забезпечує стабільну компресію судинно–нервового пучка верхньої кінцівки [1, 3].

У віддаленому періоді внаслідок променевого, хірургічного, токсичного ушкодження тканин, а пізніше – здавлення судин (лімфатичних, кровоносних) і нервів рубцями виникають порушення трофіки, іннервації, скорочувальної здатності м'язів грудної клітки, плечового пояса, верхньої кінцівки, контрактура плечового суглоба на боці операції, порушення постави [3, 6, 7].

Таким чином, все вищезазначене актуалізує розробку диференційованих програм фізичної реабілітації, спрямованих на попередження та ліквідацію постмастектомічних ускладнень.

Література:

1. Бабик А. И. Постмастэктомический отек – комплексная проблема требующая комплексного подхода / А. И. Бабик // Медицинские аспекты здоровья женщины : издание для врача–практика. – 2006. – № 2. – С. 62–66.

2. Одинець Т. Є. Наслідки радикалізму хірургічного лікування раку молочної залози / Т. Є. Одинець // Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту і туризму : зб. тез доп. міжнар. наук.–практ. конф. – Запоріжжя, 2012. – С. 109–110.

3. Сравнительная эффективность различных методов восстановительной медицины в реабилитации пациенток с посмастэктомическим синдромом / С. В. Стражев, В. К. Фролков, А. В. Братик [и. др.] // Клиническая лабораторная диагностика. – 2012. – № 2. – С. 18–24.

4. Lymphedema and Quality of Life in Breast Cancer Survivors / R. L. Ahmed, A. Prizment, K. H. Schmitz [et al.] // J. Clin. Oncol. – 2008. – Vol. 26 (35). – P. – 5689–5696.

5. Lymphedema and Quality of Life in Breast Cancer Survivors / R. L. Ahmed, A. Prizment, K. H. Schmitz [et al.] // J. Clin. Oncol. – 2008. – Vol. 26 (35). – P. – 5689–5696.

6. Manual lymphatic drainage therapy in patients with breast cancer related lymphoedema / M. L. Martin, M. A. Hernndez, C. Avenda [et al.] // BMC Cancer. – 2011. – Vol. 9. – P. 11–18

7. Physical Activity and Lymphedema (the PAL trial): assessing the safety of progressive strength training in breast cancer survivors / K. H. Schmitz, A. B. Troxel, A. Cheville [et al.] // Contemp Clin Trials. – 2009. – Vol. 30 (3). – Р. 233–245.