Физическая культура и профессиональній спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н., доцент Бочкова Н.Л., викл. Литовченко Н.П.

Національний технічний університет України «КПІ»

Оптимізація фізичної працездатності як чинник підвищення успішності та якості навчання студентів

Сучасні умови життя – і виробничі, і побутові, призводять до  зниження рухової активності студентської молоді, що закономірно веде до погіршення здоров’я та зниження опірності організму до різного роду захворювань, і, як наслідок, до погіршення розумової та фізичної працездатності, зниження успішності та якості навчання [1,3,5,6]. Як відомо, основним виробником енергії в організмі людини є робота м'язів, і за останнє століття ця робота зменшилась майже у 200 разів [2,6]. Пов’язано це з науково-технічним прогресом, розширенням і збільшенням питомої ваги  техніки, технологій у життєдіяльності людини [2,6].

У сучасних умовах людина втрачає найважливіший елемент стимулювання своєї життєдіяльності – фізичне навантаження і отримує нервово-емоційне перевантаження [4,5,6]. Найбільшою мірою з поміж всіх вікових категорій це відноситься   до студентської молоді: значна кількість часу присвячена напруженій інтелектуальній праці, поки що достатні функціональні резерви не стимулюють розуміння необхідності присвятити вільний час заняттям фізичною культурою [3,4,5].

Для нормального функціонування організму людини необхідна певна кількість рухової активності. Кількість рухової активності людини є індивідуальною величиною і визначається сукупністю значної кількості факторів – віком, статтю, станом здоров’я, рівнем фізичного розвитку та підготовленості, соціальним та культурним рівнем, рівнем забезпеченості, способом життя, умовами праці та побуту та багатьма іншими.

Наразі з цим показано [1,2,6], що життєдіяльність біосистеми залежить від потужності внутріклітинного енергоутворення, тобто від величини активного обміну, який забезпечує якість адаптивних реакцій. Одним із основних механізмів порушення життєдіяльності біосистеми є гіпоергія – недостатність енергетичного субстрату в клітинах, внаслідок чого вони не здатні повноцінно виконувати свою функцію.  Зі зниженням обсягу рухової активності збільшується активність ферментів анаеробного гліколізу, і енергозабезпечення здійснюється переважно за рахунок  анаеробних механізмів, які значно менш ефективні в порівнянні з аеробними [1,2,5].  

У сучасних умовах людина втрачає найважливіший елемент стимулювання своєї життєдіяльності – фізичне навантаження і отримує нервово-емоційне перевантаження [5,6]. Особливо це стосується студентської молоді, коли спосіб життя підпорядковується навчальній діяльності, що «..пред’являє певні вимоги до морфофункціонального стану систем і органів, що лімітують розумову працездатність, і до механізмів регуляції їх функцій» [4]. Підвищення успішності та якості навчання студентів базується на оптимізації розумової працездатності студента, що регулюється психофізіологічними механізмами [3].

Підготовка спеціалістів  з високим рівнем знань та умінь, зі сформованими здатностями використовувати під час навчання та виконання професійних завдань ці отримані знання та уміння потребує створення оптимальних умов для інтенсивної, напруженої праці. Високий рівень розумової працездатності без перевантаження і перевтоми можливий лише при  сполученні з активним відпочинком і підтриманням та покращенням фізичного стану [4,5].

Підвищення розумової працездатності студентської молоді найбільш природнім та ефективним способом досягається при підвищенні фізичної працездатності через цілеспрямоване використання засобів фізичного виховання, оптимізації рухової активності. Адекватні, правильно підібрані фізичні вправи та інші  засоби фізичного виховання оптимізують функціональний стан, адаптаційні можливості організму студента, і, як наслідок, підвищують розумову працездатність [1,3,5].

Література.

1.Апанасенко Г.Л. Медицинская валеологія /Г.Л. Апанасенко, Л.А. Попова. – К.:Здоров’я, 2000. – 224 с.

2.Апанасенко Г.Л. Законы эволюции и здоровье человека (почему вымирают славяне) / Г.Л. Апанасенко //Валеология, 2007. – №1. – С.5-12.

3.Бочкова Н.Л. Використання фізичних вправ в оптимізації розумової працездатності: матеріали VIIІ Межд. научн.-практ. конф. [«Наука и технологии: шаг в будущее», Praha, 27.02.2012-05.03.2012г.] /Н.Л. Бочкова. - Praha: Publishing House «Education and Sciense» s.r.o., 2012. С. 83-85.

4.Бочкова Н.Л. Вплив індивідуальних біоритмів на успішність навчальної діяльності студентів: матеріали Х Межд. научн.-практ. конф. [«Наука и технологии: шаг в будущее – 2013/2014», Praha, 27.12.2013 -05.01.2014] /Н.Л. Бочкова, Н.П. Литовченко. - Praha:Publishing House «Education and Sciense» s.r.o., 2013/14.Т.22.–С.77-79.

5.Магльований А.В. Працездатність студентів, оцінка, корекція, управління /А.В.Магльований, Г.Б. Сафронова, Г.Д.Галайтатий та ін. – Л., 1997. – С.36.

6.Тель Л.З. Валеологія: вчення про здоров’я, хвороби та одужання /Л.З. Тель. – М.:ТОВ. «Видавництво АСТ», 2001. – 188с.