К.б.н. Омельковець Я.А.^*, к.б.н. Сологор К.А.^*, к.б.н. Степанюк Я.В.^*, Сирота Я.Ю. ^**

^*Волинський державний університет імені Лесі Українки, ^**Волинська обласна МАН

Порівняльна цитоархітектоніка кори мозочка квакші звичайної, ящірки прудкої та вужа звичайного

Ступінь розвитку Сerebellum залежить від багатьох факторів, зокрема від складності рухової активності конкретного виду тварин [3]. Але незважаючи на те, що загальні морфологічні риси цього відділу головного мозку в земноводних та плазунів вивчені досить, особливості будови мозочка у представників окремих рядів та екологічних груп залишаються маловивченими. Актуальність таких досліджень диктується насамперед тим, що накопичені сучасною наукою факти вказують на необхідність відмови від традиційних лінійних схем еволюції нервової системи [1: 5]. Тому ми поставили за мету порівняти особливості цитоархітектоніки кори мозочка квакші звичайної (Hyla arborea), ящірки прудкої (Lacerta agilis) та вужа звичайного (Natrix natrix) і дати пояснення виявленим відмінностям у морфо-екологічному аспекті.

Матеріалом для дослідження слугував мозочок ящірки прудкої – 5 екземплярів, квакші звичайної – 5 екземплярів та вужа звичайного – 5 екземплярів. Дослідження проводилися згідно загальноприйнятих методик [2].

Відносна маса головного мозку досліджуваних тварин зростає в такому порядку: вуж звичайний, ящірка прудка, квакша звичайна. Щодо відносної маси мозочка, то максимальна вона у квакші, а мінімальна – у вужа.

Спільною рисою мозочка досліджуваних тварин, яка засвідчує філогенетичну близькість їх класів, є відсутність півкуль.

Ознаками прогресивної (у порівнянні з земноводними) організації мозочка досліджуваних плазунів є зменшення розмірів та зростання щільності клітин молекулярного та зернистого шарів мозочка, наявність чітко диференційованого шару клітин Пуркіньє.

Для мозочка квакші звичайної характерні такі риси примітивної організації, як відсутність ганглійного шару та великі розміри клітин молекулярного та зернистого шарів.

Більші, ніж у плазунів відносна маса головного мозку й мозочка квакші звичайної пояснюється, на наш погляд, ідіоадаптаціями до деревного способу життя, зокрема ускладнення локомоції, орієнтації та поведінки. Результати дослідження дозволяють зробити припущення, що збільшення кількості нейронів мозочка у квакші, викликане переходом до деревного способу життя, відбувалося за рахунок збільшення розмірів Cerebellum. Це дозволило збільшити кількість робочих елементів цієї структури, незважаючи на збереження характерного для земноводних загалом примітивного плану її будови.

Література:

1. Андреева Н.Г, Обухов Д.К. Эволюционная морфология нервной системы позвоночных. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. –384 с.

2. Омельковець Я.А., Лихотоп Р.Й., Сологор К.А., Ільчук Н.Л. Порівняльна макро- і мікроморфологія мозочка їжака звичайного і тупайї звичайної. Науковий вісник ВДУ. Біологічні науки. -№ 4. - 1999. –С.98-102.

3. Hackethal N. Zum problem einfacher Structuren im Corpus cerebelli der
placentalen Sauger// J. Hirnforsch. –1971/72. –13. –Xs 4. –S. 279 – 290.