К.б.н. Степанюк Я.В., к.б.н. Омельковець Я.А., к.б.н. Сологор К.А., к.б.н.
Білецька М.Г.
Волинський державний університет імені Лесі Українки
Топографія вомероназального органа у пуголовка Rana lessonae
На сьогодні виділяють основну та додаткову нюхові системи.
Перша починається нюховою частиною слизової оболонки, а друга – вомероназальним
органом (орган Якобсона). Наявність такої будови нюхового аналізатора лежить в
основі теорії дуальності нюху хребетних. На нашу думку, така організація
відображає філогенетичний розвиток нюхового аналізатора.
Особливо цікавим є вивчення організації нюхового аналізатора
при переході від водяного способу життя до наземного. Ми дослідили периферичний
відділ аналізатора, оскільки він першим реагує на зміну зовнішнього середовища.
Об’єкт дослідження – нюхова частина слизової оболонки
нюхових капсул різних стадій (
У амфібій периферичний відділ
нюхового аналізатора представлений парними нюховими капсулами, які з’єднані з
оточуючим середовищем за допомогою зовнішніх ніздрів. Нюхова частина слизової
оболонки нюхових капсул вистилає верхньо-бічну частину нюхових капсул. Від
нюхових капсул відходять внутрішні ніздрі – хоани, які сполучають їх з ротовою
порожниною.
Максимальна товщина нюхової частини слизової оболонки зафіксована
в пуголовка стадії
Вомероназальний
орган у філогенезі вперше з’являється у амфібій, проте він відсутній у
крокодилів, птахів та вторинноводяних ссавців [4].
Функції, які виконує вомероназальний орган, до кінця
залишаються нез’ясованими.
Цікавою є також теорія згідно з якою вомероназальний орган
бере участь в рецепції їжі, яка знаходиться в ротовій порожнині. Крім того, в
останні роки функцію вомероназального органа пов’язують з рецепцією
індивідуальних маркерів виду – феромонів [2].
Дослідження нюхової частини слизової оболонки нюхових капсул пуголовків різних
стадій Rana lessonae вказує на метаморфоз цієї
структури та її часткову диференціацію у вомероназальний орган, який
локалізований у вехньо-бічній ділянці нюхової капсули.
Література:
1.
Западнюк Б.В., Захария Е.А.,
Западнюк Б.В. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в
эксперименте.– К.: Высшая школа, 1983.– 383 с.
2.
Макарчук Н.Е., Калуев А.В. Обоняние
и поведение. – К.: КСФ, 2000. – 134с.
3.
Меркулов Г.А. Паталого-гистологическая
техника.– Л.: Медгиз,– 1951.– 233с.
4. Кеnnet V., Kardong
Rh.D. Vertebrates comparative anatomy, function, evolution // WCB. McGraw H. –
2001. – 747 p.