Лехан В.М., Зюков О.Л., Губар І.О.

Дніпропетровська державна медична академія

ОЦІНКА ЯКОСТІ СТАЦІОНАРНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ

Важливими цілями організаційних перетворень в охороні здоров’я України, спрямованих на забезпечення максимально високого рівня громадського здоров’я при наявних в галузі ресурсах, є підвищення структурної ефективності і поліпшення якості медичної допомоги. З позицій доказової медицини до критеріїв оцінки ефективності медичної допомоги, запропонованих дослідницькою групою ВООЗ, віднесена результативність лікування, під якою розуміють необхідність досягнення прийнятної для хворого якості життя (ЯЖ). В свою чергу, ЯЖ є об’єктивним показником суб’єктивних оцінок людини, які залежать від низькі факторів, зокрема стану фізичного і психічного здоров’я, психоемоційного і соціального статусу, факторів навколишнього середовища, особистісних уявлень тощо. На відміну від традиційних показників, що характеризують стан здоров’я, як-то тривалість життя, показники тимчасової і стійкої втрати працездатності, летальність, ЯЖ є інтегральною оцінкою фізичного, психічного і соціального благополуччя, сукупність яких визначає здоров¢я людини.

Авторами проведено вивчення ЯЖ 159 хворих із злоякісними новоутвореннями кишечнику, передміхурової залози і сечового міхура, які проходили радикальне лікування у хірургічних стаціонарах спеціалізованих онкологічних закладів (68 осіб) і багатопрофільних лікарень (91 пацієнт) Дніпропетровської і Херсонської областей. Дослідження проводилось на момент виписки зі стаціонару, в середньому через 25,5±0,6 днів після операції.

Розподіл опитаних хворих за віком, статтю, соціальним положенням і місцем проживання відповідав такому в загальній когорті онкологічних хворих, яким проводиться радикальне хірургічне лікування.

Оцінка ЯЖ респондентів проводилась за русифікованою версією загального опитувальника SF36 з використанням 8 критеріїв: фізична активність (ФА), роль фізичний проблем в обмеженні життєдіяльності (РФ), біль (Б), загальний стан здоров¢я (ЗЗ), життєва активність (ЖА), соціальна активність (СА), роль емоційний проблем в обмеженні життєдіяльності (РЕ), стан психічного здоров¢я (ПЗ).

За даними порівняльного аналізу показників ЯЖ онкологічних хворих у найближчому післяопераційному періоді встановлено суттєве (p<0,001) їх зниження по всіх шкалах (в середньому на 20-60 балів) порівняно зі здоровими людьми та ідентичність профілю за більшістю шкал (ФА, РФ, Б, ЖА, ПЗ) з таким у хворих на інші хронічні захворювання (ІХС, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма та ін.) в стадії ремісії. Водночас, для онкологічних хворих характерно збільшення загальних оцінок стану фізичного здоров¢я і соціальної активності на фоні суттєвих обмежень повсякденної діяльності, пов¢язаної з емоційним станом. У підсумку це свідчить про коректність застосування методики SF36 для оцінки ЯЖ пацієнтів після виписки зі стаціонару.

Співставлення профілю ЯЖ пацієнтів, госпіталізованих у хірургічні стаціонари різних типів лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), по всіх критеріях загального опитувальника не виявило достовірних відмінностей (р>0,05), що може свідчити про відсутність залежності стану здоров’я пацієнтів від типу стаціонару.

ЯЖ онкологічних хворих, так само як й хворих на інші хронічні захворювання, залежить від статі, рівня освіти, наявності сім¢ї. Чоловіки більш толерантні до захворювання; їх повсякденна діяльність меншою мірою, ніж у жінок, обмежується фізичними та емоційними проблемами. Оцінка загального стану здоров¢я і соціальної активності у осіб з вищою освітою – вища, що пояснюється їх більшими адаптаційними можливостями (переміна роботи, наявність перспектив, вміння вирішувати проблеми).

Водночас, більшість онкологічних хворих мають високий рівень особистісної тривожності, оцінений за допомогою тесту Ч.Д.Спілбергера і Ю.Л.Ханіна (в середньому 47,9±0,8 балів). При цьому ситуативна тривожність як реакція хвилювання і нервозності в конкретній ситуації, знаходиться у діапазоні помірних оцінок (в середньому 32,9±0,8 балів). Пацієнти спеціалізованих онкологічних закладів мають підвищені рівні цього показника (34,6±1,3 бали) порівняно із госпіталізованими у багатопрофільні лікарні (31,6±1,0 бали, р=0,07), що свідчить про вплив місця перебування на рівень тривоги. Тісний взаємозв¢язок між погіршенням всіх складових ЯЖ онкологічних хворих і високім рівнем тривожності підтверджений результатами кореляційного аналізу. При цьому зворотні зв¢язки помірної сили (r=-0,40¸0,54) встановлені між рівнями тривожності і загальною оцінкою стану фізичного, психічного здоров¢я, обмеженнями життєвої активності.

Встановлена зворотна кореляція тривалості госпіталізації з обмеженням СА (r=-0,23). Наявність ускладнень в післяопераційному періоді посилює обмеження активності пацієнта внаслідок болю (r=-0,20), погіршує загальну оцінку стану фізичного (r=-0,28) і психічного (r=-0,25) здоров¢я, знижує соціальну активність (r=-0,31). Виявлені достовірні взаємозв’язки між задоволеністю онкохворих діяльністю медичного персоналу та побутовими умовами в стаціонарі і обмеженнями ФА (r=0,17 і r=0,19 відповідно), тобто чим вище суб¢єктивна оцінка діяльністю медичного персоналу або зручніше і комфортніше умови перебування хворих, тим менше вони відчувають вплив хвороби на самообслуговування. З іншого боку, низька задоволеність організацією діагностики і лікування, перш за все через неврегульовані платежі за проведення дослідження, медикаменти тощо, погіршує показники ПЗ, що характеризує настрій і є мірою позитивності емоційного сприйняття життя (r=-0,21 і r=-0,18 відповідно).

В цілому виявлені взаємозв’язки між складовими ЯЖ онкологічних хворих та рівнем їх задоволеності медичним обслуговуванням дозволяють використовувати показники ЯЖ як критерії ефективності діяльності стаціонарів.