Стахова О.А.

Вінницький технічний коледж

Використання комп’ютерної техніки для допомоги викладачу в підготовці до занять з математики

Однією з головних цілей впровадження комп'ютерної техніки в навчальний процес є рятування вчителя від рутинної роботи, складання варіантів самостійних і контрольних робіт з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, перевірці цих робіт, аналізу результатів перевірки, підготовці занять у відповідності до останніх методичних розробок.

Багато авторів (В.Ю. Биков, П. Гевал, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, К.К. Колін, В.М. Мадзігон, П.І. Підкасистий, Є.С. Полат, І.В. Роберт, А.В. Хуторський, Д.В. Чернілевський) у своїх дослідженнях намагаються вирішити питання організації навчального процесу з використанням комп’ютерної техніки.

Кількість педагогічних програмних засобів, що з’являються останнім часом, невичерпно зростає. Як показує практика, більшість навчальних програм неефективні. Процес створення навчальних програм вимагає розв’язування багатьох не тільки професійних, а й психолого – педагогічних проблем[2].

Як зазначає Р.С. Гуревич, у процесі розробки педагогічних програмних засобів необхідне раціональне поєднання знань, умінь та навичок дидактики, педагогічної психології, програмування, тощо [1.c.36]

Однією з деяких програм подібного типу є комп'ютерний продукт "Computer Mentor", завдання в якому генеруються разом з рішеннями в міру необхідності. Демонстраційну версію програми можна знайти на сайті www.computerm.newmail.ru. Цікавими є й перспективи розвитку програми UMS (Universal Math Solver), що дозволяє простежити рішення багатьох завдань навчальної програми. Хоча застосування цієї програми студентами не завжди корисно, викладачу в процесі підготовки до занять вона може надати істотну допомогу.

У статті С.Станченко й С.Шестакова [3] описується проект комп'ютерної системи методичного забезпечення навчального процесу з математики. Система складається з 4-х модулів: викладач, студент, модуль для роботи в локальній мережі, Інтернет-Модуль. Модуль викладача призначений для швидкого й зручного підбору дидактичних матеріалів з всіх розділів курсу, а також проведення тестування. Модуль містить генератор завдань, що дозволяє створювати різноманітні контрольні й екзаменаційні роботи будь-якого рівня складності з всіх розділів курсу.

Сформуємо загальні вимоги до побудови учбово-методичного комплексу, що реалізує профільну диференціацію навчання математиці:

- вивчення математики є обов'язковим для профільних навчальних закладів будь-якого напрямку;

- навчання математиці повинне мати деяке загальне ядро, що
розширює й доповнює базову математичну підготовку;

- у програму з математики повинні включатися додаткові розділи;

- всі види допомоги для всіляких напрямків, що вивчаються, повинні
мати якісні розходження в методичних підходах.

Ситуація, що склалася у вітчизняних навчальних закладах, коли один викладач математики, з урахуванням вищевказаних вимог, повинен вести заняття й у гуманітарному класі, і в економічному, і в математичному, багаторазово збільшує його рутинні обов'язки. Фактично йому треба забезпечувати не один курс математики, а декілька. У якості одного зі способів виправлення цієї ситуації можна використати ідею, що лежить в основі створення програми "ЛІНЕАЛ" (розробленої в МДУ під керівництвом академіка В.В.Воєводіна). Даний продукт може використовуватися викладачем для підготовки до проведення як усього курсу математики, так і окремих розділів. За рахунок наданого в розпорядження користувача логічного зв'язку між затвердженнями й теоремами "ЛІНЕАЛ" дозволяє будувати курс потрібної глибини (до якої теми буде доведений курс) і складності (як використовувати докази, приклади, завдання й т.д.). Причому в створеному курсі кожне нове затвердження або теорема будуть базуватися на вже вивчені раніше, у результаті чого не відбуватиметься втрати логічного зв'язку.

На основі вищесказаного можна зробити висновок, що використовувати комп'ютерні продукти навчального призначення можна на різних етапах навчальної діяльності. Якщо їхнє застосування педагогічно обґрунтовано, то такі заняття:

- дозволяють реалізовувати принципи індивідуального й диференційованого підходу в процесі навчання;

- реально готують студентів до роботи в сучасних умовах: і в житті, і в інформаційному суспільстві;

- розвивають у студентів образне й просторове мислення;

- звільняють викладача від рутинної роботи;

- надають допомогу викладачу в організації діючого систематичного контролю й забезпечують об'єктивну оцінку діяльності студентів;

- виховують у студента акуратність і уважність, допомагають формуванню логічного мислення й пам'яті;

- активізують пізнавальну діяльність студентів, дозволяючи вийти на більш високий рівень сприйняття й засвоєння вивченого матеріалу й ін.

У цей час розробляються комп'ютерні навчальні продукти з математики, які виконують одночасно кілька різних функцій: демонстраційні фрагменти в таких програмах дозволяють пояснювати новий матеріал або повторювати пройдений, тестові й контрольної роботи - перевіряти рівень знань з предмету, довідники - шукати необхідну інформацію, графобудівники - створювати потрібні зображення. Крім того, часто є сервісний блок викладача, що включає можливість створення власних курсів із запропонованих тем і ін.

Отже, слід зазначити, що за більш ніж 20-літню практику використання комп'ютерної техніки в процесі навчання математики з'явилось безліч комп'ютерних навчальних програм найрізноманітнішої спрямованості, оформилися методики вивчення конкретних тем і застосування конкретних комп'ютерних навчальних програм, але ще не вироблено загальної методичної рекомендації для викладача про доцільність застосування тієї або іншої комп'ютерної програми.

Література:

1. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно – комунікаційні технології у навчальному процесі: Посібник для педагогічних працівників і студентів педагогічних вищих навчальних закладів. – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2002. -116с.

2. Пінаєва О.Ю. Інформатизація освіти та її застосування в навчальному процесі // Актуальні проблеми трудової і професійної підготовки молоді .– Вінниця. – 2004.

3. Станченко С., Шестаков С. Школьное математическое образование и новые информацыонные технологии //Математика. -2002. -№31. – с.12-13.