Васильєв Є.О.

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Україна

Проблемні питання оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

 

Із прийняттям Указу Президента України від 4 жовтня 1994 року у№567/94 «Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» у вітчизняне законодавство були запроваджені міжнародні уніфіковані правила Інкотермс, які застосовуються при укладенні зовнішньоекономічних договорів усіма суб’єктами підприємницької діяльності України усіх форм власності. Таке ж положення було згодом втілено у ст..265 Господарського кодексу України.

На сьогодні діє вже сьома редакція Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс 2000), однак до цього часу остаточно не врегульовані питання оподаткування окремих зовнішньоекономічних операцій із використанням термінів Інкотермс. Тривалий час існує суперечка з приводу з приводу ставки ПДВ, яка застосовується до зовнішньоекономічних операцій.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» операції з вивезення платником податків за межі митної території України оподатковуються податком за нульовою ставкою. З цього приводу наказом Державної податкової адміністрації України від 5 вересня 2002 року №418 затвердила податкове роз’яснення, яким визначила порядок застосування нульової ставки ПДВ по операціям з вивезення (експорту) товарів за межі митної території України. Зокрема, на думку ДПА України товари вважаються експортованими за межі митної території України, якщо їх вивезення засвідчено правильно оформленою митною декларацією відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. №307. При цьому для підтвердження факту перетину митного кордону України платник податків, який здійснив експортну операцію зобов’язаний  мати доповнення №5 до вантажної митної декларації МД-2, на якому митним органом за звернення платника податків зроблена позначка про фактичне вивезення платником податків експортованих товарів за межі митної території України, скріплена гербовою печатком\ю податкового органу та завірена підписом уповноваженої особи.

Натомість Правила Інкотермс допускають укладення зовнішньоекономічних договорів без покладення на продавця обовязку вивезення товару поза межі митного кордону України (EXW, CFR). Відповідно до п.6.2 ст. 6 Закон України „Про податок на додану вартість” при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить „0” відсотків до бази оподаткування. Тобто товар вважається вивезеним за межі митної території України у разі, якщо його вивезення засвідчено належним чином оформленою вантажною митною декларацією. За таких обставин цілком логічно, що нульова ставка ПДВ повинна нараховуватися на усі операції з експорту товарів з митної території України незалежно від місця фактичного передання товару покупцеві

Разом із тим виникає питання визначення поняття „експорту” та зовнішньоекономічної діяльності”, оскільки вони не знаходить свого єдиного тлумачення в законодавстві. Згідно ст.1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” експортом є продаж товарів українськими  субєктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним субєктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Натомість ст. 377 Господарського кодексу України визначає, що зовнішньоекономічна діяльність субєктів господарювання  є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою.

Подібні нормативні колізії досить часто стають підставою для виникнення конфліктів між платниками податків з приводу можливості затсосування до експортних операцій, укладених на умовах EXW (франко-завод) та CFR (вартість та фрахт) нульової ставки податку на додану вартість і, відповідно, подальшого права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Так, наприклад, в ході судового розгляду справи за позовом концерна „Радуга”, м. Одеса до Спеціалізованої ДПІ по роботі із крупними платниками податків, м. Одеса, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що застосування нульової ставки податку на додану вартість не залежить від застосування тих чи інших базисних умов поставки Інкотермс, а також від моменту переходу права власності на товар від вітчизняного субєкта господарської діяльності до нерезидента. При цьому суд спирався на пп.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України „Про  податок на додану вартість”, згідно якого товари вважаються експортованими платником податку у разі, якщо  їх експорт засвідчений належним чином оформленою митною вантажною декларацією. Суд також дійшов висновку про те, що СДПІ по роботі із крупними платниками податків м.Одеса помилково повязує умови договору з розміром ставки податку на додану вартість, оскільки Законом України „Про податок на додану вартість” розмір ставки ПДВ не ставиться в залежність від базисних умову поставки та часу переходу права власності на експортовану продукцію.

За таких обставин, з метою захисту прав та законних інтересів платників податків  за усунути нормативні супереченості у визначенні понять „експорт” та „зовнішньоекономічна діяльність”, що містяться у читнному законодавстві, а також нормативно закріпити застосування нульової ставки ПДВ по зовнішньоекономічним операціям з експорту (вивезення) товарів за межі митної території України незалежно від базисних умов поставки.

Література:

1.Е.Ткаченко. Практика использования правил „Инкотермс” // Юридическая практика. 2004. -- № 29. – С.10-11

2. Бех Г.В. Правовое регулирование косвенных налогов в Украине. Х.:Легас, 2003. – 128 с.