Сімак А.А., Гуцуляк Н.М.

Чернівецький національний університет

Прояви ворожості та агресії у молодших та старших підлітків-акцентуантів сільської та міської шкіл

Під агресією розуміють усвідомлені дії особисті або групи, які спрямовані на нанесення фізичної чи психічної шкоди або які передбачають намір це здійнити. Е.Фромм визначав агресію як нанесення шкоди не тільки людині, тварині, але і неживому об’єкту. Більшість існуючих у сучасній психології теорій агресії не протирічать ідеї про взаємозв’язок агресії з тими чи іншими конкретними стійкими поведінковими паттернами або характерологічними типами, насамперед, ідеї про взаємозв’язок агресії з певними акцентуйованими типами. Такий зв’язок допускає логіка інстинктивістської та психоаналітичної теорій агресії. Також цей зв’язок постулюється в теорії соціального научіння. Ідея про взаємозв’язок агресії з індивідуальними характерологічними особливостями менш характерна для фрустраційної теорії агресії, але тільки для її класичного, першопочаткового варіанту. У зв’язку з цим наша увага була звернута на прояв притаманних акцентуйованим особистостям деструктивних тенденцій, які виявляються у формі агресії. Визначивши рівень таких тенденцій, можна з більшою ймовірністю прогнозувати прояв відкритої мотиваційної агресії.

Порівняльний аналіз прояву акцентуацій серед молодших підлітків виявив, що серед дітей сільської школи найчастіше зустрічаються демонстративні (30%) та гіпертимно-демонстративні (25%) підлітки. Серед дітей міської школи більшість (35%) становлять підлітки-демонстранти, а другу позицію займають тривожний, збудливий та гіпертимно-демонстративний типи (по 15%). Отриманні результати старших підлітків виявилися діаметрально протилежними. Більшість підлітків сільської школи (25%) реалізується у збудливому типі акцентуацій, що у незначному відсотковому співвідношенні виявляється у підлітків міської школи (15%). Серед них більшість (20%) становлять підлітки з демонстративним типом акцентуації, який абсолютно не виявлений серед сільських підлітків. Не ідентифіковані досліджувані зустрічаються виключно серед старших підлітків і сільської, і міської шкіл.

У процесі дослідження ворожих тенденцій виявлено, що у 60% міських молодших підлітків показник діагностується вище за норму. До них відносяться акцентуацентуанти демонстративного (15%), тривожного (15%), гіпертимно-демонстративного (10%) та збудливого (10%) типів. 90% досліджуваних підлітків дев’ятих класів перевищують норму по критеріям цьому індексу. Максимальне відсоткове співвідношення зустрічається у акцентуантів демонстративного (20%), гіпертимного, збудливого, лабільного типів (по 15%).

Також вдалося з’ясувати, що у 65% сільських молодших підлітків індекс ворожості проявляється вище норми. До них відносяться акцентуацентуанти гіпертимно-демонстративного (15%), демонстративного, лабільного, тривожно-інтровертованого (по 10%) та інтровертовіного, інтровертовано-демонстративного типів (по 5%). Серед старших підлітків індекс ворожості вище норми діагностується у половини дітей. Серед них зустрічаються такі типи акцентуацій, як збудливий, тривожний типи (по 10%), лабільно-нестійкий, гіпертимно-нестійкий, інтровертовно-демонстративний, інтровертовно-збудливий та сензитивно-тривожний типии (по 5%). Як бачимо, сільські молодші підлітки більшою мірою проявляють ворожу поведінку, ніж старші.

Як бачимо, у значної частини як старших, так і молодших підлітків, спостерігається перевищення норми по індексу ворожості. Однак, старші міські підлітки переважають по цьому індексу на 40% сільських. У молодших підлітків обидвох шкіл спостерігається однаковий розподіл кількісних показників з невеликим відхиленням вище у сільських дітей. Ці дані свідчать, що підлітки-акцентуанти міської школи більшою мірою, ніж підлітки сільської школи, вороже орієнтовані на оточуюче середовище.

Результати дослідження агресії свідчать, що біля половини молодших міських підлітків характеризується рівнем в межах норми. 15% проявляють рівень "нижче норми" і третина досліджуваних реалізовує рівень "вище норми". Серед акцентуантів, у яких рівень агресії "вище норми", зустрічаються демонстративні (10%), гіпертимно-демонстративні, гіпертимні, тривожні та збудливі (по 5%). У старших підлітків зовсім відсутній рівень "нижче норми", рівень "вище норми" спостерігається у 25%, а у інших діагностується рівень "норма". Серед підлітків з показниками "вище норми" фігурують акцентуанти демонстративного, гіпертимного, збудливого та лабільного типів (по 5%).

З’ясовано також, що (55%) підлітків проявляють рівень в межах норми; третина – рівень "нижче норми" і 15% рівень "вище норми". До акцентуантів, які позиціонують себе по критерію "вище норми", відносяться підлітки з демонстративним, лабільним та збудливим типом акцентуації (по 5%). Серед старших підлітків ″в межах норми″ діагностується 55% досліджуваних. Рівень "нижче норми" позиціонують 5%, перевищення по рівню "вище норми" спостерігається у 40% підлітків, серед яких зустрічаються такі типи акцентуантів: лабільно-нестійкий, збудливий, тривожний (по 10%), гіпертимно-нестійкий та інтровертовно-збудливий типи (по 5%).

Таким чином, найбільша кількість досліджуваних по рівню "вище норми" діагностується серед старших підлітків сільської школи, причому з перевищенням на 15% міських дев’ятикласників. Стосовно молодших підлітків по даному індексу переважають міські діти (на 15%) своїх сільських однолітків.

Слід зауважити, що майже однакова кількість молодших і старших міських підлітків реалізовують високий рівень агресивності. Стосовно ж сільських під-літків виявляється його збільшення майже у три рази. Як бачимо, серед дослід-жуваних акцентуйованих підлітків виділяється група підлітків і міської, і сільської шкіл, агресивна поведінка яких перевищує норму. Це повинно спону-кати батьків, психологів та педагогів організовувати спеціальну роботу по по-передженню та корекції агресивної поведінки у підлітків-акцентуантів, оскіль-ки вона може зумовлювати прояви ними асоціальної, делінквентної поведінки.