Экономика предприятия №10.

Мазуркевич І.О.

ПВНЗ „Європейський університет”

ФОРМУВАННЯ ПРИНЦИПІВ, КРИТЕРІЮ ТА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Досліджуючи особливості чинної системи показників ефективності використання основних засобів ми встановили про відсутність єдності щодо обґрунтування та методології системи показників ефективності використання основних засобів. На нашу думку, перш ніж розробляти методологію оцінки ефективності використання основних засобів, слід розглянути основний критерій ефективності, сформувати основні принципи та виявити основні чинники, що впливають на ефективність використання основних засобів на підприємстві. Ми вважаємо, що в умовах жорсткої конкуренції та змінного зовнішнього середовища основним критерієм ефективності використання основних засобів є отримання максимального результату при оптимальних затратах. Вибір критерію оптимальності ґрунтується на широкому впровадженні в практиці господарювання більшості вітчизняних підприємств економетричних моделей оптимізації складу і структури витрат ресурсів. Головними принципами при цьому виступають:

-   принцип відповідності, який полягає в забезпеченні взаємозв’язку між критерієм та системою показників ефективності використання основних засобів;

-   принцип плановості, який полягає в тому, що кожне підприємство повинно враховувати і планувати показники ефективно ті з метою досягнення його поточних і стратегічних цілей4

-   принцип єдності, що відображає взаємоузгодженність між загальними і частковими показниками ефективності використання основних засобів4

-   принцип зацікавленості, який полягає в стимулюванні до покращення ефективності використання факторів виробництва з метою пошуку і забезпечення резервів економічного і соціального розвитку підприємства.

В наукових працях сучасності можна виокремити три основних концепції (погляди) стосовно критерію ефективності. Прихильники першої концепції, відштовхуючись від сутності економічної ефективності та єдності затрачених ресурсів – засобів виробництва та робочої сили, зазначають, що критерій економічної ефективності використання основних засобів є тотожним критерію ефективності суспільного виробництва – зростання продуктивності праці суспільної праці, що супроводжується зростанням виробництва продукції та прибутку [2]. Даний підхід містить деякі неточності щодо формулювання, оскільки: по-перше, показник продуктивності суспільної праці передбачає співставлення доходу до затрат, а якщо ми в якості результативної ознаки обираємо прибуток, то це вже показник загальної рентабельності виробництва і, відповідно не один критерій (як у автора), а два. По-друге, даний критерій є узагальненим і його доцільно вживати на макрорівні, а для конкретно взятого підприємства він не показує, наскільки підприємства ефективно використовували наявні основні засоби.

Другий підхід представлений в працях вчених, які стверджують, що головним критерієм ефективності використання основних засобів є збільшення обсягу створених споживчих вартостей за тих самих чи навіть менших сукупних затратах [1, 3, 6], тобто збільшення результативного фактора із одночасним зменшенням витратного. За ринкових умов господарювання таке трактування критерію ефективності використання основних засобів не збігається із головною метою функціонування підприємств – отримання прибутку, оскільки не враховує доцільність збільшення обсягу даного виду продукції в галузевому та народногосподарському розрізах, а також не враховує часового фактору.

Прибічники третьої концепції, [4, 5], вказують, що основним критерієм ефективності використання основних засобів на підприємствах є рентабельність, тобто розмір прибутку на одиницю основних засобів. Дана позиція ґрунтується на стимулюючій функції будь-якого підприємця щодо отримання прибутку, проте необхідно наголосити на тому, що автор не вказує на тому, яку саме вартість основних засобів слід використовувати. В цілому показник рентабельності основних засобів має багато переваг, оскільки він відображає як кількісну (обсяг виготовленої продукції, наданих робіт, послуг), так і якісну (за рахунок зниження собівартості виготовленої продукції, наданих робіт, послуг) сторони використання наявних засобів праці.

Узагальнюючи вище вказані підходи і виходячи з самої сутності ефективності: відношення результатів до затрат, можна сказати одностайно, що критерієм економічної ефективності повинна бути відносна величина, яка б характеризувала як якісну, так і кількісну сторони використання наявних засобів праці. Ми пропонуємо в якості критерію використовувати прирістний показник, а саме: приріст прибутку на одиницю використаних основних засобів за їх середньорічною вартістю.

К = ,        К > 0                           (1)

Де К – критерій ефективності використання основних засобів;

ΔП осн. – прибуток від основної діяльності підприємства, гр. од.;

ОЗср – середньорічна вартість основних засобів, що визначається як середньоарифметична величина їх залишкової вартості, гр. од.

Якщо підприємство ефективно використовує наявні основні засоби, то відповідно спостерігається збільшення прибутку, за рахунок чого К>0. І, навпаки, якщо підприємство неефективно працює, то даний критерій допомагає визначити, за рахунок чого відбулися такі зміни.

Ефективність використання діючих основних засобів залежить значною мірою від багатьох факторів, які можна виокремити як екзогенні та ендогенні, що перебувають в тісному взаємозв’язку (рис. 1). Екзогенні фактори – це фактори зовнішнього середовища, які безпосередньо впливають та визначають внутрішню політику підприємства, проте врахувати або передбачити їх дуже важко. Під економічними факторами слід розуміти стан національного виробництва в цілому, рівень розвитку конкуренції, рівень інфляції; стійкість національної валюти; стан та розвиток вітчизняного виробництва, транспорту, будівництва; розвиток економічних міжнародних зв’язків; податкова система тощо. Під соціальними екзогенними факторами слід розуміти рівень життя населення, рівень та зміни реальних та номінальних доходів населення; розмір заробітної плати, пенсій, допомоги, їх зміни.

Стосовно правових чинників впливу слід наголосити на нестабільності існуючого законодавства, що фактично визначає правила гри всіх вітчизняних підприємств і відповідно впливає на формування результату та затрат підприємства, а отже – на ефективність використання наявних ресурсів.

Ендогенні фактори можна назвати факторами внутрішнього середовища підприємства. Серед них нами було виділено такі основні групи:

1.           економічні. До них відносять конкурентні позиції підприємства на ринку, збут продукції, амортизаційна політика, політика формування та розподілу прибутку підприємства, маркетингова політика, включаючи рекламну діяльність підприємства.

2.           трудові. Під даною групою факторів ми розуміємо ефективність кадрової політики, кваліфікаційні характеристики персоналу, їх соціальна забезпеченість, методи мотивації.

3.           адміністративно-управлінські, що першочергово визначаються наявністю розробленої стратегії підприємства, використовуваними методами планування, організаційним типом та методами управління.

4.           техніко-технологічні фактори ми розподілили за екстенсивним та інтенсивним напрямками. Перший напрямок спрямований на вдосконалення існуючих засобів праці і характеризується тривалістю роботи протягом всього календарного періоду та максимальним їх використанням. Другий напрямок спрямований на покращення використання основних засобів за одиницю часу і пов’язане з підвищенням продуктивності обладнання, рухомого складу тощо.

Text Box: Екзогенні факториText Box: Ендогенні факториText Box: Підвищення потужності та продуктивності технологічного обладнання, транспортних засобів та інших засобів праціText Box: Удосконалення конструкцій будівель, спорудText Box: Створення та використання спеціалізованої технікиText Box: Створення та використання додаткових одиниць засобів праціText Box: Підвищення використання парку обладнання за рахунок зменшення простоївText Box: Покращення використання основних засобів в часіText Box: Підвищення використання виробничої потужності

Рис. 1. Взаємозв’язок факторів впливу на ефективність використання основних засобів на підприємствах

 

Таким чином, сформовані нами принципи, фактори та критеріальна ознака ефективності використання основних засобів підприємства дозволяють всебічно розглянути та врахувати особливості кругообігу засобів праці і є підґрунтям для узагальнення та формування системи показників ефективності використання та відтворення основних засобів. Оскільки за сучасних умов господарювання забезпечення відповідних темпів розвитку та підвищення ефективності виробництва можливе як за умови кращого використання основних засобів, так і за рахунок інтенсифікації відтворювальних процесів.

 

Література:

1.           Атлас З.В. Эффективность производства и рентабельность предприятий / З.В. Атлас, В.Я. Ионов. – М.: „Мысль”, 1977.

2.           Боковець В.В. Підвищення ефективності використання основного капіталу на підприємствах бурякоцукрового виробництва Вінницької області. – Автореферат дисертації на здобування наукового ступеня  кандидата економічних наук. - 08.06.01.- економіка, організація і управління підприємствами. Національний університет харчових технологій. Київ. 2003.

3.           Иванов Е.А. Воспроизводство и использование основных фондов. М., „Экономика”, 1968, 215 с.

4.           Каплан Т.Л. Пути улучшения использования основных производственных фондов на автомобильном транспорте. – М.: Транспорт, 1981, 136 с.

5.           Кац И.Я. Экономическая эффективность деятельности предприятий. (анализ и оценка). – М.: Финансы и статистика, 1987.

6.           Куроченко А. В. Оценка экономической эффективности предприятий и объединений. – К.: Техніка, 1982, 188 с.