Бохан Аліна Василівна

Державна академія житлово-комунального господарства

Підприємницька екологічна освіта – важливий чинник в екологізації процесів суспільних перетворень

 

Світові тенденції активізації інтеграційних процесів в економіках світових країн за умов глобалізації, характеризуються новими проявами підприємницького потенціалу, його інтелектуалізації та екологічною спрямованістю. Загострення суперечностей науково-технічного прогресу, обмеженість економічних і енергетичних ресурсів, поглиблення трансформаційних політичних, соціально-економічних, екологічних процесів зумовлює нині значний інтерес до питань духовного і культурного відродження, формування інтелектуального генофонду нації, демократизації та гуманізації суспільних перетворень. Але, спрямовуючись до нових вимірів поступу, світова громадськість стурбована і питаннями екологічної безпеки людства.

Враховуючи це, сучасні передові та економічно розвинуті країни стратегічно зорієнтувалися на створення моделі соціоекокультурного середовища, в якому б був сформований суспільний світогляд і визрівала необхідність щодо спільного вирішення екологічних проблем. Екологізація суспільно-економічних відносин і власне підприємництва часто постає визначальним імперативом збалансованості в життєзабезпеченні людини. Ставлячи за мету поліпшення екологічної ситуації, суспільство мусить усвідомити, що основним провідником освітніх і просвітницьких новацій має стати підприємництво, яке повинно: 1) орієнтуватись на визнані світовою спільнотою механізми сталого розвитку людства, які виходячи з світової практики, є найбільш ефективними в питаннях розв’язання соціально-економічних, екологічних і ресурсозаощаджуючих проблем; 2) забезпечити необхідний (оптимальний) рівень екологічної безпеки суспільства та екологічної відповідальності перед сучасними і прийдешніми поколіннями; 3) збалансувати використання виробничо-економічного й природно-ресурсного потенціалу та, за можливості, його відтворення; 4) узгодити цілі підприємницької діяльності з цілями саморегуляції екосистем; 5) створити відповідні механізми позитивного впливу підприємництва на суспільну свідомість та її екологізацію, активізуючи за цього екологічну освіту та широке екологічне просвітництво; 6) сприяти покращенню умов середовища функціонування підприємництва, особливо екологічного; 7) заохочувати потенційних підприємців до активізації їх діяльності, створюючи і впроваджуючи за цього державні й регіональні програми фінансової та наукової підтримки екологізації підприємництва; 8) здійснювати позитивний вплив екологічного підприємництва на суспільну свідомість та громадську думку про необхідність впровадження відповідних підприємницьких ініціатив  та ін.

Крім того, визначальну роль у демократизації загальнолюдських цінностей має бути відведено підприємницькій освіті та її різноманітним напрямкам екологізації. Слід зауважити, що запропонована і рекомендована  на міжурядовій конференції ЮНЕСКО (1977) нова галузь навчання – екологічна освіта, нажаль, не набула поки що визначального значення й відповідного поширення і впровадження. Це негативно відображається і на інтенсивності процесів екологізації підприємництва. Адже сформульовані ґрунтовні принципи екологічного навчання є визначальними і для підприємницької діяльності, а саме: комплексність підходів до навколишнього природного та антропогенного середовища; безперервність формального (державного) та неформального (суспільного навчання, виховання упродовж усього життя); співробітництво в питаннях охорони навколишнього природного середовища на місце­вому, регіональному, національному та міжнарод­ному рівнях; розгляд аспектів охорони навколиш­нього природного середовища в планах соціально-економічного розвитку, з урахуванням історичної ретро­спек­тиви, його сучасного та майбутнього стану; навчання фахівців аналітично-експертному оцінюванню екологічного стану довкілля з використанням науково-технічних природоохоронних досягнень. Сьогодні вкрай потрібне формування у фахівців  науково-обґрунтованого розуміння проблем природокористування та закономірностей функціо­ну­вання біосфери, а також мотиваційно-стимулювального  механізму приро­доохоронної діяльності.

Таким чином, екологізована підприємницька освіта має забезпечити високий рівень професіоналізму та дотримання законів цивілізованої підприємницької діяльності, бути необхідною складовою підприємницької етики і культури, гармонійного та інноваційного соціально-економічного та екологічного розвитку. Саме на таких засадах ґрунтується сучасна соціально-економічна система розвинутих країн світу.

Механізм сприйняття та підтримки суспільством філософії підприємництва відображає не лише його економічний рівень розвитку, але й відповідні моделі бізнес-освіти. Підприємництво і вища освіта є взаємодоповнюючими, взаємозбагачуючими сферами суспільної діяльності, яким притаманний невпинний динамізм, ринкова гнучкість і адаптивність, прогресивна науковість, всеохоплююча інноваційність, ділова креативність, відкритість до різного роду суспільних перетворень тощо. Тому в основі реалізації стратегії екологічно зорієнтованої підприємницької освіти має бути створений безперервний і системний механізм, що забезпечує: організаційні умови формування екологічної культури підприємців; формування соціально-етнічних і загальнолюдських цінностей, висвітлення екологічних проблем на глобальному, національному і краєзнавчому рівнях; участь у розв’язанні регіональних і місцевих екологічних проблем; спрямованість навчання на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості; розробка національних концепцій екологозбалансованого розвитку з урахуванням інтеграційних і глобалізаційних процесів та умов збереження власної самобутності; відтворення культури традицій та нового рівня їх інформаційної передачі та ін.

Отже, стратегічним завдання вітчизняної підприємницької освіти – підготовка нової генерації підприємців з метою зміцнення конкурентоспроможного потенціалу України та створення ефективних соціоекокультурних механізмів прогресивного розвитку.