Бохан Аліна Василівна
Державна
академія житлово-комунального господарства
Підприємницька
екологічна освіта – важливий чинник в екологізації процесів суспільних
перетворень
Світові тенденції активізації інтеграційних процесів в економіках світових
країн за умов глобалізації, характеризуються новими проявами підприємницького
потенціалу, його інтелектуалізації та екологічною спрямованістю. Загострення
суперечностей науково-технічного прогресу, обмеженість економічних і
енергетичних ресурсів, поглиблення трансформаційних політичних,
соціально-економічних, екологічних процесів зумовлює нині значний інтерес до
питань духовного і культурного відродження, формування інтелектуального
генофонду нації, демократизації та гуманізації суспільних перетворень. Але,
спрямовуючись до нових вимірів поступу, світова громадськість стурбована і питаннями
екологічної безпеки людства.
Враховуючи це, сучасні передові та економічно розвинуті країни стратегічно
зорієнтувалися на створення моделі соціоекокультурного середовища, в якому б
був сформований суспільний світогляд і визрівала необхідність щодо спільного
вирішення екологічних проблем. Екологізація суспільно-економічних відносин і власне
підприємництва часто постає визначальним імперативом збалансованості в
життєзабезпеченні людини. Ставлячи за мету поліпшення екологічної ситуації,
суспільство мусить усвідомити, що основним провідником освітніх і просвітницьких новацій має стати підприємництво,
яке повинно: 1) орієнтуватись на визнані світовою спільнотою механізми сталого
розвитку людства, які виходячи з світової практики, є найбільш ефективними в
питаннях розв’язання соціально-економічних, екологічних і ресурсозаощаджуючих
проблем; 2) забезпечити необхідний (оптимальний) рівень екологічної безпеки
суспільства та екологічної відповідальності перед сучасними і прийдешніми
поколіннями; 3) збалансувати використання виробничо-економічного й
природно-ресурсного потенціалу та, за можливості, його відтворення; 4) узгодити
цілі підприємницької діяльності з цілями саморегуляції екосистем; 5) створити
відповідні механізми позитивного впливу підприємництва на суспільну
свідомість та її екологізацію, активізуючи за цього екологічну освіту та широке
екологічне просвітництво; 6) сприяти покращенню умов середовища функціонування
підприємництва, особливо екологічного; 7) заохочувати потенційних підприємців
до активізації їх діяльності, створюючи і впроваджуючи за цього державні й
регіональні програми фінансової та наукової підтримки екологізації
підприємництва; 8) здійснювати позитивний вплив екологічного підприємництва на
суспільну свідомість та громадську думку про необхідність впровадження відповідних
підприємницьких ініціатив та ін.
Крім того, визначальну роль у демократизації загальнолюдських цінностей має
бути відведено підприємницькій освіті та її різноманітним напрямкам
екологізації. Слід зауважити, що запропонована і рекомендована на міжурядовій конференції ЮНЕСКО (1977) нова
галузь навчання – екологічна освіта, нажаль, не набула поки що визначального
значення й відповідного поширення і впровадження. Це негативно відображається і
на інтенсивності процесів екологізації підприємництва. Адже сформульовані
ґрунтовні принципи екологічного навчання є визначальними і для підприємницької
діяльності, а саме: комплексність підходів до навколишнього природного та
антропогенного середовища; безперервність формального (державного) та
неформального (суспільного навчання, виховання упродовж усього життя); співробітництво
в питаннях охорони навколишнього природного середовища на місцевому,
регіональному, національному та міжнародному рівнях; розгляд аспектів охорони
навколишнього природного середовища в планах соціально-економічного розвитку,
з урахуванням історичної ретроспективи, його сучасного та майбутнього стану;
навчання фахівців аналітично-експертному оцінюванню екологічного стану довкілля
з використанням науково-технічних природоохоронних досягнень. Сьогодні вкрай
потрібне формування у фахівців науково-обґрунтованого розуміння проблем
природокористування та закономірностей функціонування біосфери, а також
мотиваційно-стимулювального механізму
природоохоронної діяльності.
Таким чином, екологізована підприємницька освіта має забезпечити високий
рівень професіоналізму та дотримання законів цивілізованої підприємницької
діяльності, бути необхідною складовою підприємницької етики і культури,
гармонійного та інноваційного соціально-економічного та екологічного розвитку. Саме
на таких засадах ґрунтується сучасна соціально-економічна система розвинутих
країн світу.
Механізм сприйняття та підтримки суспільством філософії підприємництва
відображає не лише його економічний рівень розвитку, але й відповідні моделі
бізнес-освіти. Підприємництво і вища освіта є взаємодоповнюючими,
взаємозбагачуючими сферами суспільної діяльності, яким притаманний невпинний динамізм,
ринкова гнучкість і адаптивність, прогресивна науковість, всеохоплююча інноваційність,
ділова креативність, відкритість до різного роду суспільних перетворень тощо. Тому
в основі реалізації стратегії екологічно зорієнтованої підприємницької освіти
має бути створений безперервний і системний механізм, що забезпечує: організаційні
умови формування екологічної культури підприємців; формування
соціально-етнічних і загальнолюдських цінностей, висвітлення екологічних
проблем на глобальному, національному і краєзнавчому рівнях; участь у
розв’язанні регіональних і місцевих екологічних проблем; спрямованість навчання
на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості; розробка національних
концепцій екологозбалансованого розвитку з урахуванням інтеграційних і
глобалізаційних процесів та умов збереження власної самобутності; відтворення
культури традицій та нового рівня їх інформаційної передачі та ін.
Отже, стратегічним завдання вітчизняної підприємницької освіти – підготовка
нової генерації підприємців з метою зміцнення конкурентоспроможного потенціалу
України та створення ефективних соціоекокультурних механізмів прогресивного
розвитку.