«Экономические науки »

15. Государственное регулирование экономики

Супруненко Світлана Анатоліївна

старший викладач

кафедри податкового менеджменту

Національного університету

Державної податкової служби України

Податкове планування на рівні суб'єктів господарювання в умовах глобалізації економіки

Світова економіка в даний час перебуває на якісно новому етапі, відбувається процес прогресуючої глобалізації міжнародних відносин. Світова економіка охоплює в даний час 192 національно-державні утворення різного рівня розвитку. Установлено, що характерною рисою глобалізації в економіці стає сполучення процесів автономізації й інтеграції [1, с. 20], що знайшло своє відображення в «парадоксі Нейсбита»: «Чим вище рівень глобалізації економіки, тим сильніше її дрібні учасники» [2, с. 11].

У кожній зі сфер світового господарства присутнє податкова складова.

Глобалізація світової економіки у всіх сферах світового господарства є багаторівневим явищем, що торкається:

v регіональної, національної економіки (макро рівень);

v товарні, фінансові, валютні і т.п. ринки (мезоуровень);

v суб'єкти господарювання (мікро рівень).

У глобалізаційних процесів на всіх перерахованих рівнях маються як позитивні, так і негативні наслідки. Основними позитивними наслідками глобалізації світової економіки є: поглиблення спеціалізації і міжнародного поділу праці; зниження цін у результаті загострення міжнародної конкуренції і придушення інфляції; розвиток науково-технічного прогресу і поширення його на нові країни; підвищення продуктивності праці; мобілізація і прискорений перерозподіл більш значного обсягу фінансово-кредитних ресурсів; стійкий економічний ріст як наслідок економії на масштабах виробництва, скорочення витрат, зниження цін і забезпечення макроекономічної стабільності.

Однак у глобалізації світової економіки маються і негативні наслідки. Глобалізація приводить до поглиблення неоднорідності, до виникнення нової моделі світу — «світу 20/80», коли 80% усіх ресурсів контролює п'ята частина населення планети (у тому числі США і країни Західної Європи — 70% світових ресурсів). Процвітаючі 20% країн розпоряджаються 84,7% ВНП, на їхніх громадян приходиться 84,2% світової торгівлі і 85,5% заощаджень на внутрішніх рахунках. З 1960 р. розрив між найбагатшими і найбіднішими країнами більш ніж подвоївся [3, с. 52-53]. В економічній літературі наводяться дані, що від глобалізації світової економіки в остаточному підсумку виграє лише 14,5% проживаючих у західному світі.

Оскільки система фінансів складається з державних і муніципальних фінансів і з фінансів суб'єктів господарювання, то фінансова глобалізація світової економіки відбувається в обох підсистемах. При цьому як на державному рівні, так і на рівні суб'єктів господарювання, у сферу фінансових відносин включаються податкові відносини.

Специфіка податкових відносин така, що вони присутні у всіх сферах світового господарства, зазначених на рис. 1, тому надзвичайно важливо для досягнення успіхів у процесі глобалізації враховувати податкові наслідки прийнятих інтеграційних рішень.

Рис. 1 . Класифікація видів глобалізації світової економіки в залежності від сфери її впливу на світове господарство

Податкова глобалізація в рамках загальної системи глобалізації світової економіки, володіючи всіма її істотними ознаками, проте, має і досить специфічні напрямки.

Глобалізація податкових відносин, так само як і інших фінансово-кредитних відносин, виявляється в створенні різних міжнародних організацій. У Роттердамі знаходиться штаб-квартира Міжнародної податкової асоціації, що нараховує близько 10 тис. членів з 90 країн світу і координуюча діяльність близько 50 національних відділень.

Слід зазначити, що лібералізація руху капіталів уможливлює ухиляння від сплати податків. Для запобігання цього в глобальному масштабі деякі економісти, по-перше, пропонують застосовувати принцип всесвітнього оподатковування [4, с. 345]. У цьому випадку в резидентів обкладається інвестиційний доход незалежно від країни здійснення інвестицій, що припускає ефективне співробітництво між національною фінансовою владою. По-друге, ще в 1994 р. на конференції країн — членів Європи з проблем «відмивання» грошей у державах з перехідною економікою був запропонований відповідний проект по обговорюваних питаннях [5, с. 26].

Таким чином, уніфікація різних елементів оподатковування виступає як ефективний засіб забезпечення вільного руху капіталів і науково-технічного співробітництва. В умовах тотальної глобалізації проблеми оподатковування кожної країни, а також проблеми державного і корпоративного податкового планування необхідно розглядати у взаємозв'язку з розвитком загальної податкової політики світового співтовариства. Податки являють собою «глобальну податкову павутину», що обплутує не тільки усю внутрішню діяльність суб'єктів господарювання, але і зовнішньоекономічну.

Причому, хитросплетення даної павутини такі, що якщо «смикнути за одну податкову ниточку», то в рух неминуче приходить уся мережа. Таким чином, зміна податкового законодавства однієї країни світу обертається переливом капіталу, зміною інвестиційних переваг і іншими зовсім не податковими наслідками у світовому економічному співтоваристві.

В умовах значного податкового тягаря невід'ємною частиною глобального планування діяльності і розміщення активів і засобів суб'єктів господарювання, стає податкове планування. Глобалізація світової економіки відкриває більш широкі можливості для використання організаціями наступних напрямків податкового планування: усунення подвійного оподатковування в результаті застосування положень відповідних угод; висновку «угод про заздалегідь погоджені ціни», тобто Механізму трансферного ціноутворення; створення компаній у різних офшорних юрисдикціях, яких нараховується у світі порядку 600, включаючи зони, центри і країни.

Таким чином, в умовах глобалізації світової економіки і її складової частини — фінансової глобалізації, незважаючи на наявність у даного процесу як позитивних, так і негативних сторін і навіть небезпек, відбувається значне розширення обріїв міжнародного податкового планування суб'єктів господарювання, що дозволяє їм успішно вирішувати задачі підвищення ефективності своєї фінансово-господарської діяльності.

Література:

1. Иванов Н. Глобализация и проблемы оптимальной стратегии развития // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. №2.

2. Naisbitt J.Global Paradox. – N.Y.,1994.

3. Мартин Г.П., Шуман Х. Западная глобализация: атака на процветание и демократию / Пер. с нем. – М.: Изд. дом «Альпина», 2001.

4. Giovannini A. National Tax Systems versus the European Capital Market // Economic Policy. – 1989. №9. October.

5. Мусин Э. В. Европе с «отмыванием» строго // Экономика и жизнь. – 2004. №51.