Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Пакулін С.Л., Кірдіна О. Г., Пакуліна А.А.

* Українська державна академія залізничного транспорту, м. Харків

Удосконалення управління витратами підприємства

         Розподіл накладних витрат за певним елементом розраховується шляхом перемноження сум накладних витрат відповідного елемента на визначену питому вагу в складі всіх прямих витрат. Такий підхід обумовлюється економічною природою витрат і дослідженнями динаміки прямих витрат та накладних витрат.

         Підвищення ефективності управління накладними витратами передбачає також обґрунтування їх структури. Дослідження показали, що діюча структура накладних витрат не відповідає умовам підвищення ефективності управління, тому що склад витрат не охоплює значні за обсягом витрат складові. На рис. 1 приведена діюча та запропонована структура накладних витрат. Проведені розрахунки розміру накладних витрат згідно до діючої та запропонованої структури показують, що різниця в оцінці сукупної суми витрат складає приблизно 20 %. Тобто запропонований склад накладних витрат забезпечує більші можливості їх контролю та управління.

         Моделювання виробничої функції дозволяє прогнозувати оптимальне співвідношення затрат праці і капіталу, а також використовувати її як інструмент більш об’єктивного розподілу накладних витрат. Такий підхід дає можливість оперативно оцінювати результати і витрати виробництва, визначити і прогнозувати очікувані прибутки і витрати, складати бізнес-плани і приймати науково обґрунтовані управлінські рішення.

         Використання даного методу може стати важливою передумовою удосконалювання ціноутворення й економічного стимулювання виробництва.

         Рівень управління витратами підприємств залізничного транспорту визначається на основі розробленої методики визначення ефективності управління з використанням компьютера. Методика розроблена з застосуванням регресійного аналізу взаємозв’язку витрат з визначеними факторами-аргументами. Фактичною інформаційною базою став масив даних 163 підприємств залізничного транспорту України за 2005 рік. В процесі розробки методики були визначені найбільш впливові фактори, виходячи з розміру коефіцієнта кореляції (таблиця 1).

Таблиця 1 – Кореляційна матриця чинників по обстежених підприємствах

Чин-

ники

X1

X2

X3

X4

X5

Витрати, усього

Накладні

витрати

ОФ

по залишковій

вартості

Заробітна плата

виробничих

працівників

Обсяг

виробництва

X1

1,000

0,740

0,619

0,678

0,938

X2

 

1,000

0,542

0,966

0,755

X3

 

 

1,000

0,442

0,695

X4

 

 

 

1,000

0,717

X5

 

 

 

 

1,000

         На основі чинників з найбільш істотними значеннями коефіцієнтів кореляції були побудовані параметри і регресійна функція витрат. Отримано таке найбільш коректне по статистичних параметрах рівняння регресії для обстежених підприємств залізничного транспорту:

У рОЗР. = 1055,517 + 0,21203 X3 + 0,02189 X4 + 0,74657 X5,

де      Y РОЗР. i – розмір витрат i-го підприємства, отриманий розрахунковим шляхом за рівнянням регресії.

         Коефіцієнти кореляції між результативним і факторними ознаками, відібраними за розміром коефіцієнтів детермінації і критерієм Дурбіна-Ватсона, склали відповідно: R3y = 0,619; R4y = 0,678; R5y = 0,938.

         Коефіцієнт детермінації, який являє собою квадрат коефіцієнта кореляції і показуючий частку поясненої варіації у всій динаміці змін, склав 0,86878. Його розмір говорить про те, що в поданому вище регресійному рівнянні розміру витрат обстежених підприємств враховано 86,88 % чинників, що впливають на них.

         Про кількісний вплив розглянутих вище чинників на розмір витрат говорять коефіцієнти рівняння регресії. Вони показують, на скільки гривень змінюється їх розмір при зміні факторної ознаки на одну одиницю. Як ми бачимо, збільшення обсягу виробництва на 1 грн. дає ріст витрат на 74,66 коп.

         Далі за знайденим рівнянням регресії були визначені розрахункові значення витрат по обстежуваних підприємствах.

         Визначення ефективності управління витратами на підприємствах здійснювалося на основі розв’язання такого співвідношення по кожному підприємству:

,

де      К ЕУВ i – коефіцієнт ефективності управління витратами на i-му підприємстві, од.; Y ФАКТИЧ. i – фактичний розмір витрат i-го підприємства, тис. грн.; Y РОЗР. i – розмір витрат i-го підприємства, отримано розрахунковим шляхом за рівнянням регресії.

         Запропонована методика визначення ефективності управління витратами забезпечує диференційований підхід до визначення впливу кожного з чинників на обсяг витрат. Це обумовлює обґрунтовані управлінські рішення щодо підвищення ефективності управління на підприємствах в цілому, забезпечує економію витрат та поліпшує якість аналітичної роботи. Проведене анкетування працівників обстежених підприємств показало, що запропонована методика визначення ефективності управління витратами зрозуміла в методичному плані і може бути застосована в практичній діяльності підприємств залізничного транспорту. Використання її в практиці аналітичної роботи працівників економічних служб і апарату управління підприємствами залізничного транспорту дозволить підвищити точність оцінки ефективності управління й аналітичної роботи в даному напрямку.