Сєдих А.А.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Вплив реформи Спільної сільськогосподарської політики країн-членів Європейського Союзу на формування ціни на сільськогосподарську продукцію

Схвалена у червні 2003 року фундаментальна реформа Спільної сільськогосподарської політики країн-членів Європейського Союзу покликана виконати триєдину задачу: захистити інтереси споживачів та платників податків, забезпечити конкурентоспроможність фермерів, стабільність їх доходів та право вибору виробництва продиктованої попитом ринку продукціїї, а також реалізувати вкрай актуальні програми суттєвого поліпшення якості та безпеки продукції [1].

Інструментом, що забезпечить виконання реформи, є повна трансформація системи державної підтримки аграрного сектора. Реформою передбачається введення єдиного сільськогосподарського платежу (терміни якого для країн з особливими умовами функціонування сільськогосподарського сектора можуть бути подовжені на перехідний період – до 2007 року), запровадження механізмів підтримки жорсткої фінансової дисципліни з метою виконання бюджетних обмежень, зменшенню прямих платежів крупним фермам. Передбачено послабити зв’язок між субсидіями і виробництвом, але зробити їх жорстко залежними від ступеню дотримання виробником стандартів в галузі екології, безпеки харчових продуктів, вимог ветеринарії, санітарії і боротьби з шкідниками рослин, а також з вимогами щодо підтримки всіх площ сільськогосподарських угідь, що перебувають під контролем виробника, в хорошому стані.

Головна перевага запровадження системи незалежності надання дотацій від обсягу виробництва полягає в тому, що, за класифікацією СОТ, вони потрапляють не в «янтарну скриньку», як порушуючі еквівалентність обміну субсидій, а в так звану «зелену скриньку», і їх загальний обсяг обмежується не так жорстко [2].

Реформа передбачає також гнучку цінову політику. Зокрема, заплановані асиметричні скорочення цін в підгалузі молочного скотарстства. Так, впродовж чотирьох років зменшується на 25% ціна інтервенції для вершкового масла, впродовж трьох років на 15% зменшується ціна для сухого молока. При цьому вдвічі зменшаться щомісячні дотації в зернову підгалузь при збереженні діючої на початок реформ ціни інтервенції. Що ж стосується тваринництва, і особливо м’ясного скотарства і вівчаства, де розрив зв’язку між обсягом виробництва і сумами дотацій може призвести до скорочення виробництва, то для таких підгалузей політика країн-членів ЄС буде гнучкою – вони будуть регулюватися індивідуально в розрізі видів виробляємої продукції, зберігається право прив’язки частини суми виплат до обсягу виробництва.

Для впровадження реформи Європейською Комісією прийнято три постанови. Перша забезпечує пряму залежність отримання виробником єдиного сільськогосподарського платежу від дотримання ним стандартів в галузі екології, якості продукції та ветеринарії, а також передбачає заходи контролю і обмеження виплат крупним господарствам.

Друга постанова вводить єдиний сільськогосподарський платіж, не пов’язаний з обсягом виробництва, але гарантуючий фермеру стабільний рівень прибутку і можливість гнучко реагувати на попит ринку.

Третя постанова регламентує індивідуальне регулювання певних підгалузей в розрізі видів виробляємої продукції. Вона дозволяє країнам-членам ЄС зберігати право в окремих випадках (жорстко обмежених, зумовлених ризиком відтоку виробників) пов’язувати частини суми виплат до обсягів виробництва.

Реформа в цілому матиме позитивний вплив на якість продуктів харчування, оскільки завдяки зменшенню прямих дотацій високообсяговим фермам будуть зекономлені значні кошти, які передбачено направити на екологічні, ветеринарні програми, а також програми з моніторингу та підтримки якості і безпеки продукції.

Таким чином, розвиток законодавства Європейського Союзу в сфері субсидіювання сільськогосподарського виробництва і ціноутворення аграрного ринку знаходиться в руслі проходить в напрямку загальної тенденції до лібералізації аграрної політики у відповідності з вимогами СОТ.

Література

1. Зінчук Т. Аграрна політика країн ЦСЄ у контексті інтеграції до ЄС: реалії та перспективи для України. // Економіка України. 2006, №2 с. 74-88

2. Кравчук С.В. Актуальні питання державного фінансування аграрного виробництва за умови вступу до Світової організації торгівлі. // Економіка АПК, 2005, №12, с. 81-86.