Транспортна детермінанта співробітництва Україна-ЕС

Головним питанням зовнішньоекономічної діяльності України є поступове формування економіки відкритого типу. Сьогодні Україна визначилась у своїх намірах щодо вступу до ЄС.Приоритетністю співпраці з ЄС і з його окремими країнами-членами обумовлена тим, що саме ця група буде визначати напрямок економічного розвитку та забезпечувати політичну стабільність країни на євразійському просторі в середньо- та довгострокових перспективах. Таким чином, украй необхідною є адаптація всіх характеристик української економічної системи до нових умов, продиктованих розширенням Європейського Союзу. У першу чергу це стосується вітчизняної транспортної системи, оскільки Європа розглядає Україну перш за все як вигідного партнера у сфері транспортування пасажирів та різного роду товарів.

Численні праці іноземних та вітчизняних авторів присвячені в основному теоретичним аспектам проблеми організації міжнародних перевезень. Багато публікацій (МАБезуглова, Н.І.Котлубай, Ю.Кутах, ВХ.Кухарчик, Ю.Пащенко. АРубан, ЕГ.Сиволляс, В.К.Шевченко, О.Н.Степанов, Ю.Щербанін, Л.Зондбергта ін.) присвячено аналізу ефективності діяльності транспортних компаній та операцій з надання окремих видів транспортних послуг.

Транспортна складова відносин "Україна - ЄС" є чи не найвагомішою. З вивчення динаміки та структури зовнішньої торгівлі з європейськими країнами очевидним стає постійне зростання обсягів експорту до країн ЄС. Так, до країн Євросоюзу у 2005 р. український експорт становив 3,8 млрд. дол. США, а до країн-кандидатів на вступ до ЄС - 4.5 млрд. дол. США [4].

Звісно, такі товарні потоки обов'язково потребують відповідного транспортного забезпечення. Основними видами транспорту, які використовуються в перевезеннях вантажів європейського сполучення, є автомобільний, залізничний та трубопровідний.

Зростання експортних поставок призвело до різкого збільшення поїздок українських автомобілів у Європу. Кількість таких перевезень вантажів за останні два роки збільшилась фактично вдвічі. Кількість вантажівок в Україні, здатних здійснювати міжнародні перевезення, перевищує 16 тисяч. Однак лише четверта частина відповідає стандартам екологічної безпеки Євро-2 та Євро-3 [3, с. 20]. Ускладнює ситуацію з автомобільними перевезеннями вантажів до ЄС і процедура отримання Т.І.Р. carnet, який є дозволом на здійснення міжнародних перевезень.

Відбувається також витіснення української авіації з європейського ринку перевезень: з 1 квітня 2002 р. в Європі введені більш жорсткі вимоги щодо шуму літаків та їх шкідливих викидів у атмосферу. У результаті українська авіація не в змозі виконувати польоти за кордон (за винятком кількох літаків ^вБоїнг-737" авіакомпаній "Міжнародні авіалінії України" та "Аеросвіт") [2, с. 7].

Узагалі в контексті інтеграції України в європейську транспортну систему, особливо з погляду на очікуване розширення ЄС, у центрі уваги знаходиться проблема реалізації транзитного потенціалу нашої країни. За результатами досліджень англійського інституту "Рендел" щодо коефіцієнта транзитності Україна посідає перше місце в Європі [3, с. 51]. Територія України перетинається такими міжнародними транспортними коридорами (МТК): №3, 5, 7, 9, ОЧЕС, Європа - Азія, ТРАСЕСА, Балтика - Чорне море.

На жаль, транзитний потенціал України, за оцінками експертів, використовується лише на 70%, а на транспорті загального користування (без трубопроводів) - усього на 50%. Унаслідок недостатнього використання транзитних потужностей Україна щороку втрачає якнайменш 600 млн. грн.

Розширення ЄС вимагає від України більш активної політики в розвитку її нафтотранспортної системи. У першу чергу це стосується інтеграції існуючого нафтопроводу "Одеса - Броди" через систему "Дружба" з нафтопроводом "Адрія". У перспективі реалізація цього проекту може збільшити обсяги поставки нафти на 15 млн. тонн.

Ми можемо зробити висновок, що Україна має великий транспортний потенціал. Але для того, щоб вивести транспортну систему країни на новий, більш високий, інтеграційний рівень, що наблизить ступінь відповідності міжнародних транспортних послуг, що надаються вітчизняними операторами, до стандартів і норм ЄС, необхідне здійснення таких заходів:

q оновлення основних фондів усіх видів транспорту, відповідність їх технічного рівня до перспективних вимог;

q міжгалузева координація розвитку транспортної інфраструктури в контексті розширення ЕС;

q використання геополітичного положення України та можливостей її транспортних комунікацій для міжнародного транзиту вантажів українською територією;

q розвиток нормативно-правової бази, щодо інтеграції країни у європейську транспортну систему.

Література:

1. Деркач А. Європейський вибір України // Зеркало недели. – 2006.-№1.

2. Кутах Ю. Транзитні зв’язки України і міжнародні транспортні коридори /Бізнес – 2006. –№1.

3. Розширення ЄС і Україна / Бізнес. – 2006. - №2.

4. www.ukrstat.gov.ua

Відомості про автора

ПІБ	Кащенко К.В.
Домашня адреса:	83100, м.Донецьк, вул. 50-річчя СРСР буд.153/502
Телефон	80502556016
Місце навчання	Донецький державний університет економіки і торгівлі ім.М.Туган-Барановського
Керівник	Самосьонок Л.М.