Гребенюк Н.Д.

Дніпропетровський національний університет

ТРУДНОЩІ НАВЧАННЯ ЛІВОРУКИХ ДІТЕЙ

 

     Останнім часом дослідження проблеми „левшества” стало набувати усе більше практичне значення, що представляється виправданим з ряду причин. По-перше, у лівшей виявляється атипічний характер онтогенезу, вони володіють специфічними рисами, що найчастіше ускладнюють їх адаптацію до навчальної діяльності.

      Як показує консультативна робота, близько 70 % усіх дітей із труднощами шкільного навчання – лівші. Одночасно вони демонструють тенденцію до частішання невротичних проявів. Відсутність грамотного психологічно-педагогічного супроводу приводить тут до зростання ризику психічного дизонтогенеза.

      Ліворука дитина в багатьох родинах – причина не тільки тривог, хвилювань, турбот, але і сварок між батьками, до яких нерідко підключаються всі домашні. Як показує практика, розкид думок з питань: переучувати чи ні, як організувати режим і багато чого іншого – настільки широкий, що дитині часто доводиться важко від розмаїтості вимог. Особливо страждає дитина, якщо батьки не знаходять єдину лінію поведінки: один з батьків суворий, у нього „лайливі” і „каральні” функції, а інший шкодує дитину (шкодує – зовсім не означає, що допомагає дитині). Нерідко батьки ліворукої дитини дорікають один одного за її невдачі, не замислюючись про те, що все це не проходить безвісти.

      Всі емоційно-психологічні особистості ліворуких людей свідчать про складність і суперечливість їх внутрішнього світу. Наприклад, ліворукий римський імператор Тіберій, за свідченням сучасників, сполучив у собі наступні особистісні якості: „Новий правитель був  розумним і здатним адміністратором і разом з тим людиною жорсткою і підозрілою, що збільшувало його невпевненість в собі”. Лівша має потенціал позитивної і негативної енергії. Каталізатором для виходу цієї енергії є умови середовища,

в яких існує конкретна особистість.

      Некомфортні чи навіть ворожі умови соціуму провокують у лівші сплеск негативної енергії. Він може стати неконтрольованим, а при частому повторенні стресогенного впливу або при великій його тривалості в часі перерости в стійкі негативні якості чи схильність до різних патологій. Таким негативним впливом на особистість ліворукої людини служить горезвісне насильницьке переучування, про неприпустимість якого зараз добре відомо, але до якого довгий час відносилися по-різному в нас і за кордоном.

Вченими підкреслюються такі психофізіологічні особливості ліворуких людей:

·        погана зорово-рухова координація. Це може виражатися в поганому почерку, у труднощах при змальовуванні різних графічних зображень;

·        різні мовні порушення. Найбільш часто виявляються в помилках при звуковому аналізі. І. Макарєв у своїй книзі „Якщо ваша дитина лівша” наводить  дані про те, що заїкається кожна третя ліворука дитина;

·        особливості просторового сприйняття. Це перекручування форм і пропорцій фігур, дзеркальність рухів (письма), погана зорова пам’ять;

·        складності концентрації і переключення уваги;

      Ліворукі люди характеризуються певними емоційно-психологічними особливостями, такими як підвищена емоційна чутливість, вразливість, швидка стомлюваність, як наслідок цього – обмежена працездатність, високий рівень креативності, яскраво виражені здібності до оригінальної художньої творчості, дратливість і уразливість, схильність до різних страхів  (боязкість), низький рівень самокотролю, знижений емоційний фон (перевага поганого настрою), конформність (схильність до пасивного сприйняття дійсності), совісність, підвищений рівень тривожності.

           На факультеті психології ДНУ було проведено дослідження успішності навчання ліворуких дітей. При проведенні тесту шкільної зрілості Я. Йірасіка по трьох субтестах ліворукі піддослідні показали добрі результаті. Але необхідно зазначити, що в порівнянні з праворукими піддослідними, які набрали таку ж кількість балів, ліворуким піддослідним знадобилося більше часу для субтестів. Хоча ліворукі піддослідні виконували їх з мінімальними помилками, вони втрачали більше часу на мікропаузи, коли писали букви або малювали людину. Можна було помітити, що ліворукі піддослідні частіше плутали елементи деяких букв при переписуванні речення або починали малювати фігуру людини з права наліво. Але при переписуванні речень всі літери та самі речення писалися ними зліва направо. При відповіді на питання, які пов’язані з загальною обізнаністю, ліворукі досліджувані теж показали високі результати. Ці результати відповідають нормі, хоча дані діти мають деякі особливості при виконанні графічних тестів. Для підтвердження успішності ліворуких дітей в школі були проаналізовані оцінки всіх піддослідних за рік. Згідно з результатами ми можемо зробити висновок, що ліворукі діти встигають за шкільною програмою. Але при опитуванні вчителі та батьки цих піддослідних підкреслювали, що цим дітям необхідно більше часу на виконання письмового завдання, ліворукі діти говорять трохи повільніше, ніж їх однолітки, часто при читанні в них паузи між словами  довші.

      Згідно з опитуванням вчителів, яким довелося працювати з ліворукими дітьми, можна зробити висновок, що вчителям часто бракує знань, як поводитися з такими дітьми, активізувати, зацікавити. Доволі часто вчителі не враховують особливості ліворуких дітей. Піддослідні ліворукі діти старших класів зазначили, що ті, кого намагалися переучувати в молодшому віці, не любили ходити до школи, при виконанні письмових робіт виникали труднощі, при тому ж їх підганяв вчитель. В цілому ніхто не сказав, що ліворукість якось негативно впливає на їх відношення з оточуючими чи однолітками. В 61% опитуваних ліворуких є лівші серед рідних (брати, сестри, батьки).

     Таким чином в результаті емпіричного дослідження на основі всіх отриманих даних підтвердилось припущення, що діти-лівші, вчителі та  батьки  як і раніше мають багато  труднощів в організації процесу навчання, причому ці труднощі – як організаційного, так і психологічного характеру. Очевидно, що  виховна, просвітницька робота повинна бути більш активною та цілеспрямованою. Велика роль відводиться тут як вчителям, так і психологам.