Сільське господарство / 5. Рослинництво, селекція і насінництво

Міщенко С.В.

Інститут луб’яних культур УААН

Насіннєва продуктивність однодомної фемінізованої матірки різних репродукцій конопель

Коноплі – дуже давня культура. Вирощувати їх почали раніше за льон. Перші спогади зустрічаються в китайському рукописі, написаному за 2800 років до н.е. За 3000 років своєї достовірної історії вони поширились майже в усі країни світу і одержали назву світової культури та культури ХХІ ст. Сучасні посівні коноплі (Cannabis sativa L.) – важлива технічна культура, що має велике господарське значення. Їх вирощують для одержання волокна і насіння. Деякі закордонні дослідники стверджують, що із конопель можна виготовити до 50 тис. різноманітних виробів [3, 5]. Значення культури на основі аналізу літературних джерел [4, 5] розглянемо детальніше.

Волокно конопель (вихід його становить 18-23%) довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30% поту і 95% ультрафіолетових променів. З таких тканин одяг рекомендується щоденно носити людям, схильним до захворювань ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта. Грубе, коротке волокно (пакля) використовується для конопачення суден, стін будинків тощо. З відходів первинної переробки – костриці виготовляють пластмаси, будівельні термоізоляційні плити, меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. За новими технологіями із волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур, різні породи каменю. У поєднанні з іншими компонентами можна одержати вироби, які за міцністю не поступаються природним алмазам, кварцитам. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів у авто- і літакобудуванні.

Останнім часом зростає попит на насіння конопель. Воно містить 30-35% олії (28% можна добути механічним шляхом), 18-23% білка, 20% крохмалю, 15% клітковини, 4-5% золи. Олія має високі смакові якості, використовується як продукт харчування, а після рафінування – в консервно-рибній і кондитерській промисловостях. Олія багата на легкозасвоювані жирні кислоти – лінолеву, ліноленову, гамма-ліноленову, що сприяє утворенню гамма-глобуліна, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Створені нові препарати для лікування астми, склерозу, епілепсії, косметичні засоби для догляду за шкірою та ін. Швидковисихаюча олія конопель широко використовується для виробництва оліфи, стійких фарб, лаків, замазки, мила (йодне число конопляної олії коливається в межах від 140 до 167). З конопляного насіння добувають також вітаміни і хітин, які використовують у медицині. Конопляне насіння являє собою цінний корм для різних видів птахів, особливо курей. Із 100 кг насіння отримують біля 65 кг макухи (концентрованого білкового корму), 1 кг якого рівнозначний за вмістом перетравного білка 2,9 кг зерна вівса, 3 кг ячменю, 3,2 кг кукурудзи, 25,3 кг картоплі, 25,3 кг силосу із стебел кукурудзи. З 1 га посіву конопель можна отримати 10-15 ц насіння.

У ботанічному розумінні насіння конопель є односім’яним плодом-горішком округло-яйцеподібної форми, більш чи менш видовженим, злегка, особливо з однієї сторони сплюснутий, двостулковий. Горішок заключений в чохлик – приквітник, що розрісся. Крім приквітника, плід конопель оточений навколоцвітником. Останній повністю розвинений у південних форм та диких конопель і недорозвинений у північних і середньоросійських конопель. Плід складається із зовнішньої твердої рогової оболонки, що утворилася із покривів сім’ябруньки, і насінини, обгорнутої рівною тонкою темнозеленою оболонкою. Насінина складається, крім вказаної вище темно-зеленої оболонки, з двох сім’ядолей, корінця і бруньки. Сім’ядолі мають із зовнішньої сторони випуклу, а з внутрішньої – плоску форму. Внутрішньою частиною сім’ядолі прилягають одна до одної і на одному кінці з’єднані між собою придатком – корінцем. У свою чергу з корінцем з’єднана сім’ябрунька. Сім’ядолі, корінець і брунька зрослись між собою і складають одне ціле – зародок насінини, у якому відповідно є зачатки основних органів рослини – кореня, стебла і листків. Ззовні зародок захищений оболонками. Оболонка плода складається з трьох шарів клітин – із епідерми (безкольорові потовщені пористі клітини), паренхіми (містить хлорофіл) з судинними пучками і палісадного шару (зіркоподібні клітини з круглими порожнинами). Місце, де зрослись між собою сім’ядолі, корінець і брунька, називається рубчиком. Ним плід до відпадання прикріплюється до материнської рослини. Головна частина поживних речовин, на відміну від інших культур, міститься не в ендоспермі, а в зародку. Довжина насіння коливається у межах від 2 до 5 мм, ширина – від 2 до 4 мм, товщина – від 2,3 до 3,8 мм. Забарвлення насіння дуже мінливе і часто мозаїчне [1].

Нині науковцями продовжують вивчатися особливості розвитку й будови насіння конопель та їх зв’язок із селекцією [2].

Вивчаючи різні сорти і репродукції однодомних конопель (від супереліти до ІV репродукції), ми констатували, що домінуючим статевим типом у популяціях є однодомна фемінізована матірка (рослини з компактним типом суцвіття і переважною більшістю жіночих квіток), а, отже, цей статевий тип визначає головним чином насіннєву продуктивність. Виявлено, що найбільшу масу насіння з однієї рослини має однодомна фемінізована матірка, порівняно зі справжніми однодомними фемінізованими рослинами (рослини з компактним типом суцвіття і приблизно однаковою кількістю жіночих та чоловічих квіток), однодомною фемінізованою плоскінню (компактний тип суцвіття, чоловічих квіток переважна кількість), однодомними маскулінізованими рослинами (рослини з розрідженим типом суцвіття).

Відомо, що у процесі репродукування сорту змінюються господарсько-цінні показники, але це не стосується насіннєвої продуктивності конопель (табл. 1.). Наприклад, у 2005 році маса насіння з однієї рослини у однодомної фемінізованої матірки супереліти (площа живлення 50 х 5 см) становила у середньому 12,6 г, еліти – 12,5 г, І репродукції – 12,1 г, ІІ репродукції – 11,8 г. Достовірна різниця (порівняння за t-критерієм) між рослинами різних репродукцій у 2005-2006 рр. була відсутня. Високі коефіцієнти варіації даної ознаки свідчать про можливість успішного добору на збільшення маси.

Таблиця 1. Мінливість ознаки “маса насіння” (г) однодомної фемінізованої матірки сорту ЮСО-31 (2005-2006 рр.)

Рік	Репродукції
	супереліта		еліта		І		ІІ
	± Sx	V%	± Sx	V%	± Sx	V%	± Sx	V%
2005	12,6 ± 0,86	43,5	12,5 ± 1,24	44,2	12,1±0,90	52,5	11,8±1,22	46,0
2006	11,9 ± 0,62	28,4	11,9 ± 0,57	26,2	11,8±0,79	36,2	11,5±0,68	32,3

Таким чином, найбільшу масу насіння з однієї рослини має домінуючий статевий тип - однодомна фемінізована матірка, насіннєва продуктивність якої у процесі репродукування знижується неістотно, що дозволяє отримувати високі врожаї при вирощуванні сорту декілька років підряд.

Література:

1. Биология конопли / Под ред. Н.Н. Гришко // Труды Всесоюзного научно-исследовательского института конопли. – К.-Харків: Держсільгоспвид УРСР, 1935. – Вып. 8. – 272 с.

2. Вакуленко К.В. Особливості розвитку й будови насіння конопель та їх зв’язок із селекцією // Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених “Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб’яних культур”: Зб. наук. праць. – Глухів: Інститут луб’яних культур УААН, 2004. – Вип. 3. – С. 44-54.

3. Голобородько П.А., Вировець В.Г. Коноплі підкорюють світ // Пропозиція. – 1999. - №5. – С. 26-27.

4. Конопля / Под ред. Г.И. Сенченко и М.А. Тимонина. – М.: Колос, 1978. – 287с.

5. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 808 с.