Біологія, зоологія.

Березюк М.В., Омельковець Я.А.

Волинський державний університет імені Лесі Українки

Дослідження гематологічних показників земноводних

різних екологічних груп

Досліджували кров жаби озерної (Rana ridibunda), жаби гостромордої (Rana terrestris) та ропухи зеленої (Bufo virdis). Такий вибір об'єктів зумовлений належністю даних видів до різних екологічних груп, що відрізняються за ступенем зв'язку з водоймами, способом життя та рухової активності. Відповідно, жаба озерна більшу частину свого життя проводить у водоймах, два наступні види живуть на суші, а у водоймах лише розмножуються.

Еритроцити досліджуваних тварин мають форму витягнутого овалу. Ядро також овальне, воно розміщене по поздовжній осі. Форма окремих еритроцитів відрізняється від овальної, що вказує на їхню здатність змінювати форму. У свіжих мазках крові трапляються також "монетні стовпчики" - групи еритроцитів, які з'єднані боковими поверхнями. Такі групи нараховують зазвичай 5-7 клітин. Контури ядра чіткі, оскільки воно зафарбовується інтенсивніше ніж цитоплазма.

Проведений нами аналіз досліджуваних вдів встановлює кореляцію між гематологічними показниками та екологічними особливостями виду.

Результати морфом етичних досліджень еритроцитів

Показник	Досліджувані види
	Жаба гостроморда		Ропуха зелена		Жаба озерна
	зима	весна	зима	весна	зима	весна
	n=50	n=20	n=50	n=20	n=50	n=20
А(мкм)	19,19 ±0,39	20,15 ±0,19	15,9 ±0,32	16,65 ±0,46	21,6 ±0,24	22,2 ±0,3
В(мкм)	13,9 ±0,174	14,5 ±0,23	9,8 ±0,25	10,78 ±0,03	15,7 ±0,15	16,3 ±0,21

Vт(мкм^3)	1983,6 ±145	220.74 ±92,48	1005,89 ±93,49	1143,4 ±78,2	2811,77 ±78,2	3078,33 ±115
а(мкм)	10,5 ±0,14	10,97 ±0,24	7,3 ±0,12	7,8 ±0,2	8,48 ±0,2	8,9 ±0,3
b (мкм)	7,37 ±0,09	7,77 ±0,13	5,56 ±0,04	5,92 ±0,14	6,56 ±0,08	7 ±0,1
Vя(мкм^3)	302,4 ±73,4	345,6 ±15,59	118,24 ±23,6	146,38 ±12,6	192,2 ±28,8	228,92 ±15,34
ЯЦС	0,1 ±0,007	0,184 ±0,004	0,16 ±0,002	0,18 ±0,006	0,07 ±0,002	0,008 ±0,003

А - поздовжній діаметр клітини; В - поперечний діаметр клітини; Vт - об'єм тіла клітини а - поздовжній діаметр ядра клітини; Ь - поперечний діаметр ядра клітини; Vя - об'єм ядра клітини; ЯЦС - ядерно цитоплазматичне співвідношення; mах - максимальне значення показника; mіn - мінімальне значення показника.

Отже, середнє значення морфометричних показників (поздовжній і поперечний діаметр еритроцитів, об'єм) амфібій зменшується у такому порядку: жаба озерна, жаба гостро морда, ропуха зелена.

Цікаво що такої закономірності не спостерігається у зміні діаметрів та об'ємів ядер еритроцитів: у жаби гостромордої ці розміри більші ніж у двох вище названих видів.

Щодо сезонної зміни лінійних розмірів еритроцитів та їх ядер, то різниця показників у тварин весняно-літнього періоду порівняно з зимовим анабіозом складає менше 1 мкм., що лежить у межах похибки.

Лишається сталим ядерно-цитоплазматичне співвідношення. Це вказує на сталий вміст гемоглобіну в різні періоди року, чи наявність регуляції його величини іншими механізмами, які поки що нам невідомі.

Щільність еритроцитів є обернено пропорційною об'єму клітин досліджуваних видів. Зменшення лінійних розмірів клітин, а отже і їх об'єму вважається прогресивною рисою, оскільки це дає можливість для зростання кількості еритроцитів в 1 мм³ крові. Максимальний цей показник у ропухи зеленої - 403 тис. в 1 мм³, а мінімальний у жаби озерної - 352 тис. в 1мм³. Проміжне положення займає жаба гостроморда (385 тис. в 1 мм³).

Таким чином забезпечує зростання кількості гемоглобіну в крові амфібій (а отже і кисню, який отже транспортуватися) у такому порядку: жаба озерна (3,7 г/л), жаба гостро морда (4,1 г/л) І ропуха зелена (4,5 г/л).

Отже в міру втрати зв'язку з водоймами виникають механізми захисту від кисневого голодування. Як видно кількість гемоглобіну зростає саме в крові ропухи зеленої яка є "сухопутним" видом. Логічно припустити, що ядерно-цитоплазматичне відношення в цього виду буде меншим ніж у жаби гостромордої та озерної. Однак з збільшенням кількості гемоглобіну досягається іншим шляхом - зменшення об'ємів та зростання щільності клітин. Це шлях яким ішла еволюція для пристосування до життя на суші.

Література

1. Абакаров М. X. Альбом-практикум по гистологии и змбриологии: Учеб. пособие.– Луганск, 2000.- 76 с.

2. Автандилов Г. Г. Морфология патологии.- М.: Медицина, 1973.- 248 с.

3. Заварзик А. А. Избраннне труди: В 4-х т,- Т. 4. Очерки зволюционной гистологии крови и соединительной ткани.- М.; Л.: Изд-во Акад. наук, 1953.- 718 с.

4. Западнюк Н. К. Лабораторньїе животные. Разведение, содержание и использование в зйсперименте – М.:Мир, 1974,-С. 1-35.

5. Иванов И. Ф., Ковальский П. А. Цитолопія, гістологія, змбриология,- М.: Колос, 1976.-447 с.