Економічні науки/3. Фінансові відносини

Артемчук А.А.

Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Україна

Сучасне використання векселя як фінансового інструменту

Вексель як фінансовий інструмент  відкриває додаткові  можливості щодо:

- здійснення розрахунків з контрагентами навіть при блокуванні руху коштів на поточних рахунках у банках;

- проведення у встановленому порядку  розрахунків з митними та податковими органами;

- нейтралізації курсових коливань при  розрахунках з резидентами;

- отримання кредитних послуг як у своєму банку, так і в банках-контрагентах.

Сьогодні комерційні банки пропонують  клієнтам широкий вибір вексельних продуктів: програми міжбанківського кредитування, гарантійні операції з векселями, кредитні операції з векселями, акцептне кредитування, комісійні операції з векселями.

Актуальність векселя як фінансового інструменту для суб'єктів господарювання і фактичне обслуговування ВВП векселями підтверджується наступними даними:

- протягом останніх 7 років частка операцій з векселями складає майже половину (середня частка дорівнює 47,4%) від загальних обсягів торгів на фондовому ринку України;

- у 2005 р. обсяги торгів векселями перевищили 133 млрд. грн.;

- динаміка обсягів торгів векселями на фондовому ринку протягом останніх 5 років чітко корелює з ВВП (коефіцієнт кореляції – 0,987);

- за даними комерційних банків у серпні-жовтні 2005 р. середні обсяги авальованих банками векселів склали 2,8 млрд. грн., а врахованих векселів – 1,1 млрд. грн.;

- крім того, аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості між підприємствами та установами України свідчить про те, що прострочена заборгованість за товари, роботи, послуги, яка оформлена векселями, у 5-8 разів менше, простроченої заборгованості, не оформленої векселями. Тобто, вексельне право гарантує більш високу платіжну дисципліну щодо виконання зобов'язань;

- обсяг операцій з векселями у першому кварталі 2005 р. у порівнянні з ІV кварталом 2004 р. перевищив обсяг операцій з акціями; загальні обсяги виконаних договорів з векселями у І кварталі 2005 року складали 40,74 % від загального обсягу виконаних договорів, у порівнянні з ІV кварталом 2004 року це на 1,46% більше.

Оформлення заборгованості векселями призведе до:

- зниження обсягів простроченої заборгованості і активізації оборотності дебіторсько-кредиторської заборгованості, що у кінцевому результаті має підвищити вартість компаній і СПД;

- збільшення обігових коштів за рахунок дебіторської заборгованості, оформленої векселями. За кордоном переважно використовуються переказні векселі, які шляхом акцепту дебіторську заборгованість переводять в активи, що реалізують у розрахунках. В Україні переважно використовуються прості векселі, що свідчить про брак обігових коштів у СПД;

- підвищити платіжну дисципліну у розрахунках між підприємствами та установами України;

- активізації роботи нотаріальної та виконавчої служб і судової системи по стягненню простроченої заборгованості;

Чинники, які стримують розвиток вексельного ринку України:

- недосконалість національного законодавства про обіг векселів (невідповідність окремих норм міжнародному вексельному праву та суперечливість національних правових актів між собою);

- недосконале податкове законодавство (зокрема, практика вільного трактування норм законів та регулювання оподаткування листами - не нормативними документами);

- негативний імідж векселя, що дістався нам у спадщину від використання векселів у корупційних держаних програмах на кшталт програми НДЦ з енергетичних векселів та діяльності "Укрспецфіну" на ринку боргів держави;

- неорганізований ринок (торгівля векселями на організованому біржовому ринку заборонена рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового від 18.03.2002 р. N 103), а значить - можливість для зловживань і шахрайства внаслідок відсутності ринкової вартості векселів;

- відсутність статистики, яка б дозволяла оцінювати вплив виданих векселів на макроекономічні показники та розвиток економіки, а також робити прогнози;

- заборона випуску банками фінансових векселів, що унеможливлює додаткове залучення ресурсів до банківської системи та не сприяє появі на ринку додаткових банківських продуктів (зокрема, розробки вексельних програм); у більшості країн фінансові векселі мають вільний обіг (наприклад, Росія, Чехія, Угорська Республіка, Франція, Німеччина, Литва, Білорусь тощо), виключення складають Україна та Казахстан, де видача векселя дозволена лише за поставлені товари, роботи, послуги.

- високі ризики вексельних операцій внаслідок недосконалого законодавства, низької обізнаності учасників вексельного ринку у вексельному праві (і як наслідок - чисельні непорозуміння та зловживання з використанням векселів), відсутності інформації про невиконані зобов'язання за векселями (опротестовані векселі), незадовільного фінансового стану значної частки векселедавців та непрозорості їх діяльності (звітність не відповідає світовим стандартам і є застарілою та недоступною);

- недостатня систематизація та аналіз судової практики розгляду вексельних суперечок, що з переданням цих справ на розгляд загальних судів призвело до збільшення кількості апеляцій.

Потрібно зазначити, що такий стан не є задовільним для ефективного використання векселя як фінансового інструменту для розвитку суб'єктів господарювання та економіки вцілому.