Оппельд Л.І.

Полтавський університет споживчої кооперації України.

Моделі страхової медицини в Україні у відповідності до їх застосування в регіонах світу.

В період переходу господарського механізму України до ринкової економіки однією із складових державної політики доцільно визначити формування гнучкого механізму соціального захисту населення і, насамперед, такої її складової, як системи медичного страхування.

Основними завданнями впровадження страхової медицини в Україні є:

1) залучення до системи охорони здоров'я додаткових коштів для надання населенню медичної допомоги понад обсяг мінімальних державних гарантій;

2) реальне забезпечення усіх категорій населення України гарантованим мінімумом медичної допомоги на безоплатній основі;

3) ефекгивний розподіл та використання ресурсів і подолання структурних диспропорцій в охороні здоров'я;

4) підвищення рівня керованості галуззю.

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, потребують створення такої вітчизняної моделі медичного страхування, яка була б спроможна ефективно включити її в систему ресурсного забезпечення охорони здоров’я.

В сучасних умовах в Україні існують дві основні системи страхової медицини – бюджетна та страхова. Бюджетна (податкова) модель – система яка притаманна переважно із державним механізмом розподілу. Внески у складі податків сплачуються юридичними та фізичними особами, які мають як прямі, так і непрямі податкові зобов'язання. Якщо внески сплачуються за рахунок податків, то система має концепцію централізованого або децентралізованого бюджетного фінансування охорони здоров'я.

Позитивним в системі є те, що зона достатньо контрольована в плані сплати податків і не потребує створення додаткових функціональних та ко-тролюючих структур. Проте, система не створює умов ефективного використання ресурсів, не забезпечує прямої залежності гарантій надання медичної допомоги від сплати внесків.

Страхова модель - ця система властива державам з розвиненою економікою, а також державам постсоціалістичного економічного розвитку. Внески сплачуються у вигляді цільового обов'язкового платежу юридичними та фізичними особами. Джерелами таких вінесків в страховій системі є частина неоподаткованого прибутку платника, а також частина податків, які перерозподіляється через де6ржавний бюджет окремих країн. Основна концепція даного процесу полягає у створенні страхової моделі солідарної системи медичного страхування з використанням всіх елементів страхування.

Фінансування медичних послуг здійснюється методом компенсації витрат або розрахунком за надану послугу, авансовим платежем або виплатою за остаточним результатом. Позитивним у системі є те, що кошти мають цільове призначення - створюється пряма залежність системи гарантій надання медичних послу від сплати внесків. Однак, при застосування цієї моделі необхідно створювати додаткові функціональні структури.

Поряд з запровадженням тієї чи іншої моделі користуються і змішаною системою. В США, наприклад, поряд з досить мізерним державним забезпеченням розвинута модель медичного страхування за добровільним принципом. Досить сильна страхова модель Німеччини доповнюється бюджетним фінансуванням.

В Україні бюджетна модель доповнюється добровільним медичним страхуванням, яке має тенденцію до розвитку.

Таким чином правомірно зробити висновок, що ефективні та раціональні системи медичного забезпечення використовують одночасно бюджетну і страхову моделі.