Економічні науки/10-Економіка підприємства

Манако О.В.

Аспірантка Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України

03187, Київ, проспект Академіка Глушкова, 40

НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА СИСТЕМНИЙ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ СТАНУ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Вступ. В сучасних умовах правильне визначення реального фінансового стану підприємства має велике значення не тільки для самих суб’єктів господарювання, але і для численних акціонерів, особливо потенційних інвесторів. Для забезпечення життєздатності підприємства вкрай необхідно реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і потенційних конкурентів.

Вирішення окремих задач поліпшення фінансового стану підприємств, стабілізації рівня платоспроможності та функціонування кредитного механізму висувають необхідність пріоритетного використання математичних методів керування та економічних методів керування платоспроможностю та кредитоспроможністю. Об'єктивна оцінка фінансового становища підприємства та облік можливих ризиків виступають сьогодні ключовими факторами ефективного керування фінансовими ресурсами підприємства.

Розгляд підприємства як системи

Підприємство як система складається з окремих елементів, які, в свою чергу складають підсистеми, до складу яких входять взаємопов’язані елементи. Можливість представлення підприємства у вигляді відкритої системи дозволяє чітко встановити її структурні складові, взаємозв’язки та взаємодії між елементами, організаційну структуру, відокремити дію на неї різноманітних чинників, і виділити серед них найголовніші. У якості підприємства у нашому випадку будемо розглядати «середнє» підприємство, а саме фірму, яка спеціалізується на наданні сукупності ІТ-послуг. Зауважимо, що кількість послуг, які надаються фірмами не є стабільними, вони можуть збільшуватися або зменшуватися на підставі вимог сучасного ринку України та фінансовим станом підприємства загалом. В залежності від задач, які стоять перед підприємством, елементи системи (наприклад, окремі відділи або служби) можуть угруповуватися у підсистеми, які будуть існувати на протязі вирішення довгострокових або короткострокових задач. Однак, не завжди можливість вирішувати такі задачі має під собою грунтівний базис - фінансовий стан підприємства, особливо у випадках, коли потрібно оцінювати платоспроможність або кредитоспроможність підприємства. Приклад задачі – розвиток підсистеми основного виробництва за рахунок поліпшення ІТ-інфраструктури відділу (термін вирішення - обмежений) для чого потрібна додаткова закупівля технічного обладнання та спеціального програмного забезпечення. При виконанні короткострокових задач, успіх реалізації яких пов’язаний з вкладенням коштів у придбання обладнання або програмного забезпечення, на яке потрібно брати кредит і з цією метою проводити обстеження кредитоспроможності підприємства, потрібно починати з чіткого формулювання цілей і задач, що повинні вирішити задачі повної або часткової інформатизація підприємства, визначення вузьких місць та ранжирувати їх за ступенем важливості. Потрібно визначати елементи підсистеми, що будуть задіяні у виконанні завдань, оцінки проекту в цілому, оцінки їхнього потенціалу, розрахунку обмежень по матеріальних витратах, тимчасовим, трудовим і іншим ресурсам та ураховувати ймовірність виникнення «надзвичайної події». Необхідно застосовувати методи системного аналізу для всебічного обстеження як системи у цілому, так і окремих її елементів та ретельно підходити для вибору методик аналізу кредитоспроможності (у разі необхідності звертатися до спеціалістів поза межами підприємства).

Фінансова позиція підприємства та перспективи її змін знаходяться під впливом не тільки кількісних показників, але й багатьох факторів, які важко оцінити у вартісному виразі: стратегія підприємства, інноваційна активність, компетентність кадрів та ін. Тому перед кількісним аналізом фінансових наслідків діяльності слід проводити грунтовний якісний горизонтальний та вертикальний аналіз, а також аналіз коефіцієнтів.

Перелічені види аналізу можуть доповнюються оглядом аналогічних показників по групі рівних підприємств, їх середньогалузевими значеннями. Усі три компоненти ризику - рентабельність, ліквідність та надійність часто неточно представлені у фінансовій звітності через відсутність усталених стандартів обліку та низьку якість визначеної методики відображення операцій на рахунках. Тому зазначені методи кількісного аналізу є вірними тільки за умови достовірності фінансової звітності.

Науково-методологічні та системний підходи до моделювання фінансової стійкості підприємств. Загальновизнано, що елементи тріади «економічна теорія-економічна політика-господарська практика» є як взаємозв’язаними поняттями, так і відносно самостійними, однак, мають двосторонній характер. Задачі поліпшення функціонування підприємств у цілому, а також вирішення часткових задач поліпшення функціонування підприємств, у тому числі і задач визначення його кредитоспроможності неможливе без активного задіяння сучасної наукової бази та фундаментальних наукових рішень., а саме - використання математичних методів керування економікою, використання методів економіко-математичного моделювання [1-2] тощо. Процеси розробки та використання економіко-математичних моделей повинні забезпечувати акумуляцію нових наукових знань та інтегрувати в моделях різну, іноді гетерогенну інформацію, а також підтримувати процеси міжгалузевої взаємодії.

Науково-методологічні та системний підходи спрямовані на активне використання сучасної фундаментальної наукової бази та створення механізмів, які на якісно новому рівні підтримують активізацію інноваційно-інвестиційних процесів виробництва шляхом впровадження найкращої практики та розв’язування нових задач, які стоять перед підприємствами в період ринкової економіки.

Для системного аналізу підприємства у цілому, а також вирішення окремих задач системного аналізу (наприклад, аналізу платоспроможності та кредитоспроможності підприємства) використовуються методи 1-4 рівня [3]:

1 рівень. Вирішуються задачі моніторингу діяльності підприємство у цілому та обробки даних – методи багатомірного статистичного аналізу (кластерного, факторного тощо)

2-рівень. Вирішуються задачі, які пов’язані з якісним аналізом: оцінка стану підприємства у цілому, оцінка фінансового стану підприємства у цілому, оцінка кредитоспроможності) - економіко-математичне моделювання, прогнозування, методи теорії аналізу статистичних величин. (для вирішення задач, якісного аналізу з нечіткими даними) – нечіткі методи теорії управління, нечітка логіка, теорія нечітких множин тощо.

3 рівень. Вирішуються задачі, пов’язані з інформаційним забезпеченням прийняття рішення (як правило, для вирішення задач побудови спеціалізованого програмного забезпечення) – методи представлення знань та даних, методи отримання знань тощо. Потрібно зауважити, що лише незначна частка фірм, які займаються інформаційними технологіями використовують спеціалізоване програмне забезпечення для забезпечення прийняття аналітичних рішень.

4 рівень (прийняття рішень – задачі багатоцільового аналізу)– методи прийняття рішень, методи штучного інтелекту тощо.

Керуючий вплив на фінансовий стан підприємства здійснюється через механізм керування за допомогою здійснення найважливіших функцій керування, а саме: планування діяльності підприємства у цілому, а також детальних перегляд планів окремих підрозділів, які об’єднані для вирішення виробничих задач; регулювання бюджетної політики у цілому, а також кошторисів проектів, які потребують кредитування; контроль за використанням бюджетних коштів та механізмами погашення кредитів.

При розширенні сфери діяльності підприємства, удосконалення його матеріально-технічного забезпечення виникають потреби в отриманні кредитів, що може привести підприємство до критичного стану, тобто зробити його некредитоспроможним.

Висновки.

  Використання науково-методологічного та системного підходів до обстеження платоспроможності та кредитоспроможності підприємства дозволяє найбільш повно вивчити фінансовий стан підприємства, керівникам підприємств усвідомити переваги наукових підходів до організації та функціонування підприємства у цілому тощо. Керування платоспроможністю та кредитоспроможністю на підприємстві повинно здійснюватися безперервно на основі грунтівного аналізу цільової сумісності діяльності підрозділів, наукових підходів до методів ефективного обстеження та керування. Створення концептуальної основи, яка базується  на урахуванні науково-обгрунтованих методів та економіко-математичних моделей, її широке використання дозволить проводити всебічний аналіз діяльності будь-якого підприємства на якісно новому рівні, і тим самим суттєво зменшувало б ризик та підвищувало зону безпеки, тобто запас фінансової стійкості. 

1. Мікроекономічне моделювання і інформаційні технології. /Бакаєв О.О., Гриценко В.І., Бажан Л.І., Бакаєв Л.О. - К.: Наукова думка, 2003.-182с.

2. Економіко-математичні моделі економічного зростання. /Бакаєв О.О., Гриценко В.І., Бажан Л.І., Бакаєв Л.О., Бобер К.А. - К.: Наукова думка, 2005, -189 с.

3. Згуровский М.З., Панкратова Н.Д. Системный анализ: проблемы, методология, приложения. -К.: Наукова думка, 2005. - 744с.