Історія. 2. Загальна історія

Павлюк М.В.

Запорізька державна інженерна академія

Епоніми племен провідних гілок грецької спільноти в міфоепічній генеалогії

Маючи за взірець добірку етнонімів l-гілки, визначених епонімами та їхнім місцем у міфоепічній генеалогії, доберемо в такий самий спосіб етноніми інших провідних гілок (плавних та проривних). Почнемо, звісно, з r-гілки.

Спершу доряни мешкали, кажуть, у Фтіотиді, потім, у Гестіотиді (у районі Пінду; гр. Pindos, інд. Vindhya, іт. Appennines), Дріопиді та, нарешті, на Пелопонесі, де й назвалися дорянами; інші племена звали їх „плем’ям, що блукає”. До очолюваної ними 4-ої групи належали, певно, ті племена, чиїми епонімами були нащадки Еола та безпосередньо Амфіарая, аргоського володаря та славетного віщуна. У ті часи греки вдавалися до іменної патронімії шляхом передання початкової частини імені батька до імені сина, напр., Со-фронікс ← Со-крат, пор.: герм. Зіг-мунд та Зіг-лінда й син Зіг-фрид. Отже, до Акарнана додамо Амфотера й Амфілоха та відзначимо відповідні племена – акарнани, *амфотери, амфілохи. Двох етнонімів з метатезою та переміною плавного в основі етноніму засвідчено історично; третє становить фоноваріацію чільному етнонімові: dorieis – (*ampho)theroi – akar(nanoi) – (amphi)lochoi.

Hellēn Phthia Orseis Doros Aiolos Enarete Kretheus

Kretheus Amythaon Melampus Mantios Oikles

Amphiaraios Alkmaion Kalliroe . Manto . Akarnanos Amphoteros Amphilochos

У 3-ій групі стикаємося з фоноквартетом етнонімів із потроєнням другого етноніму, що заступає нормативний: тевкри – локри епікнемідські, опунтські та озольські, пор.: слов. тиверці – севірці, сівера, севери; герм. tungri – lugi, rugi, ulmerugi. Заступлення другого етноніму lokroi ← *seukroi було, певно, підставним; згадаймо імена богів: герм. Локі – підступний бог з племені асів та клт. (ірл.) Lug - значний бог світла й сонця, мистецтва й ремесла, його свято Лугнасад; клт. (брит., галь.) Лугус; клт. (вал.) Ллудд (або Нудд) – син Блі, що володарював Британії (Придейн), коли на неї найшли три лиха. Германська пара луги – руги має, здається, слов’янську відповідницю лужичани – руг’яни, хоча етноніма руг’яни часто розглядають як варіацію етноніма: руг’яни (о. Рюген) – руяни (о. Руяна) – рани. Саламінський Тевкр, нащадок Асопа, як і Локр, нащадок Єгипта й Даная, ведуть свій рід від титана Океана. Острів Саламін, знаходиться неподалік терену розселення трьох локрійських племен.

Okeanos Tethys Asopos . . . . Aigina Zeus →

Aiakos Endeide Telamon Hesione Teukros

Aigyptos Danaos Argiphie Elephantide Lynkeus Hypermnestra Hypermnestra Abas Aglaie →

→ Proitos Anteia/ Spheneboia Maira Zeus Lokros

Провідним у 2-ій групі має бути плем’я „другої епічної країни” – Троади, що знаходилася поруч Фрігії та Лідії. З того краю походили нащадки Іардана, чиє ім’я, певно, складає фонопару з ім’ям Дардана. Він був, імовірно, його братом, або його знано під ім’ям Іасіон, адже обидва претендують за різними версіями бути предками Тантала, Пелопса, Атрея, Агамемнона й Менелая. Останні очолюють військо ахейців у Троянській війні проти своїх „двоюрідних братів” – троянців. Грецька Іліада має за відповідника індійську Магабгарату, проте, з переміною ролей в греків, пор.: інд. пандави (≈ троянці) – каурави (≈ ахейці чи, радше, Агамемнон і Менелай). Троянці звалися так за нащадком

Atlas Skamandros Pleione Idaia Elektra Teukroi Zeus . . . Dardanos Bateia

Dardanos Bateia Erechteus Astioche Tros

Tros Kalliroe Ilos

teukroi ilionoi dardanoi troiai

Атланта Троєм, а за його сином Ілом – іліонцями. Проте, за дідом Троя їх звали дарданцями, а сперщу за Дардановим тестем тевкрами. Зміна самоназви троянців може бути й переліком етнонімів 2-ої групи.

Етнонім амбракіоти та його вірогідна фоноваріація – омфали може складати фонопару з етнонімом теспроти з переміною початкового складу CVC- thes- ← * kim- (герм. kimbri, інд. kerambaka тощо) та його фоноваріацією молоси (тес-про-ти + моло-си). Схожу групу спостерігаємо в германців: ambroni – ombroni – kimbri – sugambri. Отже, маємо всі етноніми r-гілки.

Okeanos Tethys Asopos Aigina Zeus Aiakos Endeide →

→ Peleus Themis Achilleus Deidamia →

→ Neoptolemos Andromache Molossos

Okeanos / Inachos/ Phoroneus/ Niobe Zeus/ Pelasgos Kyllene Thesprotes (?)

У v/b-гілці 4-у групу очолять ахейці – нащадки Гелінового онука Ахея. Фоноваріацією етнонімові achaiwoi буде, певно, етнонім apioi за ім’ям Апія, наступника Егіалея, що, до речі, замінив назву країни Егіалея на Апія. До групи потрапить, звісно, й етнонім аргів’яни. Син Океана й Тетії Інах заснував місто Аргос, чия назва становить грецьку варіацію назви „Огорожі” – осередку індоєвропейців (за іранською традицією); так само в уральців та алтайців: іран. Vara, ест. Vîru, герм. Gardr, гр. Argos, клт. Tara, яп. Nara, айн. Saru тощо. Імена чотирьох братів, синів богині Аматерасу, зокрема, молодшого Іваре, що став першим імператором Японії, саме в Арголіді знаходять фонетичних відповідників. Посмертне ім’я Іваре – Дзиму становить, імовірно, відповідника (з метатезою) імені горгони Медузи, оскільки Персей став Медузовбивцею. Персей залишив Аргос через ненавмисне вбивство свого діда Акрісія. Йому дописують заснування Мікен – нового осередку ахейців, де володарював старший серед ахейських ванактів – лін.В pe-re-ku-wa-na-ko-to. Пару аргів’янам

яп.	Itsuse	Inachi	Mikenu	Ivare - Dzimmu
гр.	Zeus [dzeus]	Inachos	Mykēnai	Perseus - Meduse

(а заразом і апіям) складуть, певно, телебої за ім’ям Телебоя, онука Аргосового брата Пелазга, пор.: argiwoi ← *geriwoi - teleboai. Спершу телебої побутували в Аркадії, а пізніше на острові Тафос (теперішня Кефалінія) та на острові Капрі.

Hellēn Orseis Xuthos Kreusa Achaiwos

Okeanos Tethys → Argos Meliboia / Pelasgos Inachos Melia Lykaon Apis / Niobe Zeus → Teleboos

До 3-ої групи потрапляє, певно, перший етнонім фонопари – паравої, племені в Епірові. Пару йому складе, мабуть, етнонім за назвою Керкіра (Коркіра). За міфом Керкіра була дочкою Асопа. Її ім’ям названо той острів, що передніше звався Схерія, на якому побутувало плем’я феаки. Скидається на те, що маємо повний склад групи з такою фонопарою етнонімів, що перетворюється на фоноквартет із варіаційним потроєнням другого етноніму фонопари (редуплікація основи, рухливе s- та брак приголосного основи).

Okeanos Tethys Asopos Korkira

→ Alkinoos Poseidon Arete Nausithoos Nausikaia Alkinoos → (феаки Схері])

parawoi phaiakos kerkiroi scherioi

До 2-ої групи потрапляють назви мешканців осередків проведення олімпійських та піфійських, тобто військово-спортивних та поетично-музичних змагань – Олімпія, олімпійці та Дельфи, дельфійці. Ті змагання, сказати б, відповідатимуть богам, Зевсові та Аполонові. Принагідно відзначимо причетність Аполона до родини епонімів грецького етносу. Кажуть, що Фтія народила Дора, а Креуса – Іона від Аполона. І Дельфа вважають, зазвичай, сином Аполона, та онуком Касталія. Найзначнішим на місці Дельф було місто, засноване Парнасом, сином німфи Клеодори. Зважимо на те, що гірський масив Парнас був за міфами серед місць перебування Аполона та муз. До речі, маємо ще одну пару індо-грецьких фонетичних відповідників: гр. німфа; джерело та гора, гірський масив – інд. володар, плем’я, країна та осередок - святе містo.

Kastalios Kastalia Apollon Delphos

Kleodora Parnassos

. . . . Olympia

*parnassoi delphiai *kastalioi olympioi

гр. Kastalia інд. Kaçi гр. Parnassos інд .Vāranāsī

До 1-ої групи потрапляє фонопара 1-го типу – етноніми офії та теспії. За місцевою версією епонімом теспіїв була Теспія, дочка річкового бога Асопа, або Теспій з роду Ерехтея. Вона перетворюється на фоноквартет етнонімів із огляду на назви мешканців теспійських міст Тіфа та Тісба. Бачимо препозит до другого етноніма фонопари, що з чергуванням називників притаманний таким етнонімам чи не всіх індоєвропейських спільнот: герм. wispi; іран. kaspii; гр. thespiai; iлір. messapi тощо. Отже, маємо всі етноніми v/b-гілки.

Okeanos Tethys Asopos Thespie

Erechteus . . . . Thespios (?)

ophioi - tiphoi thespiai - thisboi

На чолі 4-ої групи d/t-гілки перебуватиме, звісно, етнонім беоти та його метатезна пара – етнонім фіванці. Іншу таку пару можуть скласти етноніми гіанти й танагрійці (з метатезою) – мешканці области й міста Танагра в Беотії.

Deukalion Pyrrha Hellēn Amphiktyon Atthys →

→ Itonos Melanippe Iodame Boiōtai Thēbe

boiōtai thēbagenes giantes tanagroi

До 3-ої групи піде фонопара з подвоєнням кожного етноніма: елатейці та платейці, а також, кадмейці та ектени (їх називають автохтонами). Кадмею, фортецю Фів, названо за ім’ям Кадма з Аргосової гілки. Епонімом міста Елатеї був Елат, син Аркаса, онук Калістό, правнук Аргосового брата Пелазга.

Okeanos Teledike → Agenor Tethys Niobe Telephasse Inachos Zeus Kadmos Melia Argos Pelasgos Phoroneus . . . →

Pelasgos → Arkas Kyllene Leanire Lykaon Elatos Kallisto Zeus →

elateioi plateioi kadmeioi ektenoi

До 2-ої групи потрапляє семопара лакедемоняни – спарти (спартанці). Лакедемон був нащадком Атланта, старшого брата предків гелінів – Прометея та Епіметея. Спарта належала до роду автохтона Лелега, з якого до групи потрапляють, певно, етноніми за іменами її батька Еврота й діда Мілета.

Iapetos → Taigeta Themis Zeus Atlas Lakedaimon Pleione → Sparte

Lelegos → Eurotos . . . . . . Miletos Sparte Eurotos

eurotoi spartoi miletoi lakedaimones

Брат Аргоса Пелазг мав правнука Аркада, епоніма Аркадії та аркадян, і праправнука Елата, епоніма міста Елатеї. Відповідні етноніми очолюють фонопари етнонімів 1-го та 2-го типу d/t–гілки. Індійці подають епічні та історичні свідчення походження всередині фонопари у v/b-гілці: куру (каурава) ← пуру (паурава), Куру ← Пуру. Етнонімам аркадяни та елатейці слід шукати пару за прикладом фонопар інших спільнот, напр., фрак. artaki - serdi; іт. latini - caudini тощо. Фонопару до імені Аркаса становить, імовірно, ім’я його матери Калістό; обох Зевсом перетворено на сузір’я Великої та Малої Ведмедиці.

До Белової гілки Аргосового роду належав Абант, епонім абантів, що прибули з Пелопонесу, певно, з нащадками Іона та Ахея. А вже звідти вони подалися до Атики та заснували місто Афіни, на що вказує войовничість абантів та богині-чоловіка Афіни, а також, відповідники в інших спільнот: гр. abantes - Athēnai; інд. avanti – Ujjayinī тощо. Лише згодом абанти переселилися до острова Евбея (можливо, під тиском міграції іонян). Отже, маємо склад 1-ої групи arkadoi – abantes - *kallistoi – athēnaioi та всієї гілки.

Pelasgos → Kallisto Kyllene Zeus Lykaon → Arkas

Argos → Aigyptos Danaos Belos Lynkeus Hypermnestra Anchinoe → Abas

Kronos Rhea Athēne

Відтепер маємо перейти до з’ясування етнонімів „носових” гілок.

Література.

Аполлодор. Мифологическая библиотека. – М., 2004.

Мифологический словарь. – М., 1991.

Павсаний. Описание Эллады. В 2-х т. – М., 2002.

Словник античної міфології. – К., 1989.

Павлюк Микола Васильович

Запорізька державна інженерна академія

кафедра українознавства, ст.. викладач

69097 м. Запоріжжя

вул.. Запорозького козацтва 15-б, кв. 25

(0612) 277-00-06