«Педагогічні науки»

2. Проблеми підготовки спеціалістів

Єрічева Т.Ю.

Переяслав-Хмельницький ДПУ ім.Григорія Сковороди

Формування дослідницьких умінь студентів під час проходження педагогічної практики.

У сучасних умовах реформування освіти, пошуку нових нестандартних засобів навчання і розвитку учнів, педагогічна праця все більше набуває характеру дослідницької, а отже потребує систематичного аналізу фактів, необхідності передбачення результатів своєї діяльності, узагальнення і реконструкції педагогічного досвіду, інноваційних рішень. Тому особливе місце займають дослідницькі вміння.

Сучасний учитель повинен мати високу ерудицію, глибоку науково-теоретичну підготовку, володіти методикою і методологією зі своєї спеціальності, мати досвід власної дослідницької діяльності, володіти методами наукових досліджень. Адже від учителя, від його професіоналізму багато в чому буде залежати майбутнє наших дітей, нашої держави. Саме вчитель повинен сприяти формуванню та розвитку творчої особистості дитини, її здібностей, обдарувань, творчого мислення, рис характеру тощо.

Формування вчителя-дослідника починається в педагогічних закладах.

Проблему формування дослідницьких умінь майбутніх учителів вивчали багато учених, проте, на сьогоднішній день залишились недостатньо розглянуті питання формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

Одним із етапів формування дослідницьких умінь студентів являється педагогічна практика.

Педагогічна практика виступає пов’язуючим ланцюгом між теоретичним навчанням і самостійною педагогічною діяльністю. Вона цікава у формуванні дослідницьких умінь тим, що студенти вперше спіткаються з незвичною формою навчання. Їм доводиться поєднувати в реальних умовах отриманий багаж теоретичних знань з практикою. В зв’язку з цим, при формуванні дослідницьких умінь у студентів, педагогічній практиці відводиться ледве не головна роль. Це відбувається з ряду причин:

1. Студент в реальних умовах своєї майбутньої професійної діяльності переусвідомлює значимість отриманих знань і в певній мірі корегує свої ціннісні орієнтири в отриманні нових. Цей процес, (якщо він відбувається), уже можна вважати результатом сформованості дослідницьких умінь професійної направленості у студентів.

2. Навіть формально вірно проведена дослідницька діяльність в реальних умовах майбутньої професійної діяльності формує вміння більш якісного рівня, ніж теоретичні знання.

Педагогічна практика для студентів педагогічно-індустріального факультету включає в себе самостійне проведення окремих уроків трудового навчання, проведення виховних міроприємств, а також вивчення особистості школяра.

Як бачимо, програмою передбачено формування дослідницьких умінь при вивченні особистості школяра: уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, а також складати рекомендації.

Але метою нашого експерименту було посилення дослідницького характеру педагогічної практики.

Для студентів були визначені мета і задачі педагогічного експерименту. Готувалися індивідуальні теми по розробці уроків з включенням дослідницьких елементів. Основною задачею для студентів при проведення уроків трудового навчання була здатність побачити фрагмент уроку, на якому можна поставити дослідницьку задачу, сформулювати її, а також уміло направити школярів на пошук рішення дослідницької задачі. Це сприяло формуванню дослідницьких умінь і навичок як у школярів, так і у студентів-практикантів.

Крім цього, всі студенти одержали завдання провести профорієнтаційне дослідження особистості школярів різних вікових груп. В процесі вивчення особистості школярів студенти використовували комплекс взаємодоповнюючих методів: узагальнення незалежних характеристик, складених на основі спостережень за учнем в природних для нього умовах шкільного життя і розвитку, анкетування, бесіди з учнями, навчальний експеримент.

В процесі проходження педагогічної практики студенти навчаються спостерігати, прогнозувати а також складати рекомендації; застосовувати знання, уміння, навички в творчій педагогічній діяльності; обґрунтовано вибирати ефективні методи навчання і виховання дітей; ставити і вирішувати конкретні навчально-виховні задачі, залучати їх до елементарного дослідження, розвитку творчих здібностей учнів; проводити експеримент і оцінювати його результати; узагальнювати матеріали, отримані в ході роботи з дітьми, за допомогою різних дослідницьких методик у вигляді звіту; оцінювати рівень розвитку своїх професійних здібностей і складати план подальшого професійного удосконалення.

Література.

1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой

личности.-Казань: Изд-во Казанского университета, 1988.-236с.

2. Спирин Л.Ф. Формирование профессионально-педагогических умений

учителя-воспитателя. Ярославль,1976.-117с.