Педагогічні науки (2. Проблеми підготовки фахівців)

Діденко Олександр Васильович

Старший викладач кафедри педагогіки та психології Національної академії Державної прикордонної служби України, канд. пед. наук

ТВОРЧІСТЬ ЯК ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВА ЯКІСТЬ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ−ПРИКОРДОННИКІВ

Сучасні умови висувають низку серйозних вимог до професійної діяльності офіцера-прикордонника та його особистісних якостей як фахівця. В першу чергу необхідно зазначити, що офіцер в сучасних умовах повинен бути здатним до творчого мислення, інноваційної діяльності та самостійності. Він повинен уміти приймати нестандартні рішення та мати широку інтелектуальну компетентність. Офіцер-прикордонник повинен також здійснювати організацію і керівництво діями прикордонної застави та оперативно-розшукових органів у прикордонному пошуці; аналізувати кримінологічну характеристику злочинності та виявляти причини і умови, що призвели до вчинення злочинів, розробляти та реалізовувати різноманітні заходи щодо їх попередження; вміти працювати з людьми, виховувати підлеглих та виконувати інші завдання, які вимагають творчого підходу. Актуальність формування творчості як професійної якості визначається також зростанням значення людського чинника в умовах реформування ДПС та необхідністю усунення суперечностей, що виникають в офіцерів-прикордонників при виконанні посадових обов’язків через непослідовність дій, шаблони і формалізм у виховній роботі.

Професійно важливі якості (ПВЯ) у контексті професіографії розглядаються як компоненти професійної придатності, тобто такі якості, які необхідні людині для успішного вирішення професійних завдань. Через складність соціально-психологічного феномена «праця» і професія традиційно зараховують до ПВЯ широкий спектр різних якостей: від природних задатків до професійних знань, що формуються в процесі професійного навчання і самопідготовки.

Багато вчених вважають, що ПВЯ є інтегральними психофізіологічними і психологічними утвореннями, які в процесі конкретної професійної діяльності формуються в спеціальні (професійні) здібності на зразок функціональних систем [1, с. 246].

У психології праці ПВЯ визначено як здатності людини до професійної діяльності в широкому сенсі слова. З огляду на це потрібно розглянути і «вузький» зміст цього неоднозначного, складного, суперечливого, динамічного психологічного явища.

У сучасній психології здатності визначають як властивість психологічної функціональної системи забезпечувати досягнення мети діяльності [2, с. 95]. Головними критеріями здібностей, що відрізняють їх від інших психологічних утворень, називають успішність діяльності, швидкість і чіткість оволодіння нею. Серед загальних здібностей розрізняють: інтелект, здатність до навчання, креативність.

Креативнiсть − це рівень творчої обдарованості, здiбностей до творчості, які проявляються у мисленні, спiлкуваннi, окремих видах дiяльностi та є відносно стійкою характеристикою особистості. Деякий час креативність вважали однією з функцій інтелекту, згодом її зарахували до відносно незалежних факторів обдарованості, що їх не завжди можна виявити в тестах інтелекту i навчальних досягненнях. Сьогодні у психології креативністю позначають таку функцію цiлiсної особистості, яка не тотожна інтелекту та залежить вiд комплексу психологічних характеристик людини [3, с. 181].

Креативність можна охарактеризувати через домінування несвідомого та прояви форм неадаптивної (наднормативної) активності, зокрема творчої. Так, наприклад, в результаті активної взаємодії свідомої і несвідомої сфер психіки формуються такі характерні ознаки творчої особистості: незалежність (особисті стандарти важливіші за стандарти групи, безконформність оцінок і думок); відкритість розуму (сприйнятливість до нового, незвичайного); висока толерантність до невизначених і нерозв’язних ситуацій (конструктивна активність в цих ситуаціях); розвинене естетичне відчуття, прагнення до краси; упевненість в своїх здібностях і сила характеру; змішані риси жіночності та мужності; мотивація процесом діяльності та особиста захопленість [2, с. 107].

Творчiсть − високосвiдома дiяльнiсть людини, спрямована на створення нових продуктiв матерiальної i духовної культури, якi мають суспiльно-iсторичну цінність. Це теоретична i практична дiяльнiсть людини, результатом якої є одержання об’єктивно нових результатiв. Такими результатами можуть бути новi знання, оригiнальнi способи розв’язання певної проблеми, науковi вiдкриття, новi технологiї, високомистецькi художнi твори тощо [3, с. 352].

Творчість має важливе значення і в діяльності офіцера. Творчість при виконанні своїх обов’язків – це якість, без якої неможлива його ефективна діяльність. Творче ставлення до виконання наказу мобілізує знання і досвід офіцера, допомагає йому з усіх можливих варіантів виконання завдань вибрати найбільш оптимальний. Окрім прийняття офіцером рішення щодо виконання завдань, пов’язаних з охороною державного кордону, до актів креативності можна зарахувати розв’язання складних проблем повсякденної службової та педагогічної діяльності, забезпечення боєготовності, формування морально-психологічного клімату в підрозділі, керування поведінкою окремого прикордонника, що може потребувати не меншого мистецтва, ніж керування прикордонною заставою.

Література:

1. Толочек В. А. Современная психология труда: Учебное пособие. − СП6.: Питер, 2006. − 479 с.

2. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер Ком., 1999. – 386 с.

3. Психологічна енциклопедія / Автор-упорядник О.М. Степанов. − К.: «Академвидав», 2006. − 424 с.