Педагогічні науки

Проблеми подготовки сучасного спеціаліста

Світлана Анатоліївна Ісаєнко

Інститут вищої освіти АПН України, аспірантка

ПРОФЕСІЙНИЙ ВИБІР ЯК ОДНА З ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ

Загальновідомо, що вибір професії – один з головних виборів у житті людини, який для кожного окремого індивіда часто означає вибір своєї власної долі. Не буде перебільшенням сказати, що вибір майбутньої професії – це та точка, в якій перетинаються інтереси і особистості і суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і загальних інтересів. Сучасний рівень виробництва і розвитку техніки висувають серйозні вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх фахівців. У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, визначено, що провідним завданням навчально-виховних закладів системи освіти України є „підготувати конкретну людину до активної професійної діяльності у сфері матеріального й інтелектуального виробництва” [1,С.4]. Цілеспрямоване і систематичне проведення профорієнтаційної роботи, безперечно, забезпечує сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певну професійну спрямованість, готовність до активної діяльності по формуванню власної професійної культури. Проте, як свідчить наш власний досвід та аналіз науково-практичних джерел, рівень свідомості у професійного самовизначенні молоді наразі не можна вважати належним чи навіть достатнім.

У Київському університеті економіки і технологій транспорту протягом 5 років (з 2001 по 2005 роки) на початку навчального року (у вересні місяці) ми проводили анонімні опитування серед студентів, які вступили до цього вищого навчального закладу. Загальна кількість опитаних за п’ять років складає 429 осіб (2001 рік – 38 осіб, 2002 рік – 47 осіб, 2003 рік – 158 осіб, 2004 рік – 108 осіб, 2005 рік – 78 осіб). Нас цікавило, перш за все: 1) коли відбувається професійне самовизначення учнівської молоді; 2) найбільш вагомі чинники, що впливають на прийняття рішення учнівською молоддю щодо вибору майбутньої професії та навчального закладу.

На питання анкети „Хто (або що) допоміг Вам зробити свій професійний вибір?” відповіді респондентів розподілилися наступним чином:

Відповіді	2001 рік	2002 рік		2003 рік		2004 рік			2005 рік
Кількість респондентів (частка у %):
школа (вчителі, профорієнтування, колишні випускники, тощо)	3 (7,8 %)		–		16 (9,2 %)		14 (12,9 %)	14 (17,6 %)
батьки та родичі	26 (68,4 %)		32 (68 %)		79 (50 %)		51 (47,2 %)	28 (35,3 %)
друзі (знайомі)	6 (15,6 %)		5 (10,6 %)		35 (22,1 %)		23 (21,3 %)	30 (38,2 %)
довідники (інформаційні джерела)	3 (8,6 %)		10 (21,3 %)		28 (17,6 %)		20 (18,4 %)	6 (7,7 %)

Ступінь важливості та впливовості кожного з вище зазначених факторів на прийняття рішення щодо вибору майбутньої професії, який демонструють відповіді на питання „Хто (або що) допоміг Вам зробити свій професійний вибір?”, наочно ілюструє гістограма на Рис.1 по роках опитування (результати наведені у відсотках до загальної кількості опитаних у тому чи іншому році).

На гістограмі Рис. 1 чітко видно, що вплив школи на професійне самовизначення молоді на початку ХХІ століття не був визначальним і школа стрімко втрачала його (у 2002 році – 0% випускників зазначили бодай один із складників її впливу). На жаль, і зараз частка впливу організації, яка за визначенням має цілеспрямовано здійснювати професійну орієнтацію молоді, не переходить межу у 18%, проте має в останні роки певну тенденцію до збільшення. Хоча школа повільно і відвойовує свої втрачені позиції, найбільш впливовими у питаннях вибору майбутньої професії для випускників шкіл є батьки (родичі) та друзі. Крива впливу батьків та родичів показує тенденцію до зниження такого впливу (з 68,4% у 2001 році до 35,3% у 2005 році), але цей чинник все ж таки залишається одним з найсуттєвіших при виборі майбутньої професії. Друзі все більше і більше допомагають визначитися у своєму виборі майбутнім студентам: їхня частка зросла від 15% (у 2001 році) до майже 40% (у 2005 році).

Рис. 1

Хто (або що) допоміг Вам зробити свій професійний вибір?

Аналіз динаміки зміни впливовості довідників для абітурієнтів та інших інформаційних джерел свідчить, що вплив цього чинника не є стабільним: у 2001 році його показники зазнали значного збільшення, потім протягом двох років не змінювалися, врешті решт повернулися практично до своїх початкових меж (див. гістограму Рис.1).

Наступним питанням у анкеті було: „Коли Ви вирішили вступити до вищого навчального закладу, що готує майбутніх інженерів?”. Відповіді респондентів на це питання розподілилися наступним чином:

Відповіді:	менше, ніж за рік до вступу до ВНЗ	приблизно за рік до вступу до ВНЗ	більше, ніж за рік до вступу до ВНЗ
Кількість респондентів
2001 рік (з 38 респондентів)	7 (18,4 %)	28 (73,6 %)	3 (7,8 %)
2002 рік (з 47 респондентів)	24 (51 %)	20 (42,5 %)	3 (6,3 %)
2003 рік (зі 158 респондентів)	69 (43,6 %)	68 (43 %)	20 (12,6 %)
2004 рік (зі 108 респондентів)	52 (48,1 %)	37 (34,2 %)	19 (17,5 %)
2005 рік (з 78 респондентів)	37 (47,4 %)	26 (33,3 %)	15 (19,2 %)

Ці результати представлені на гістограмі Рис. 2 (у відсотках до загальної кількості опитаних у тому чи іншому році).

Рис. 2

Коли Ви вирішили вступити до ВНЗ, що готує майбутніх інженерів?

Як добре видно на гістограмі Рис. 2, частка студентів-респондентів, що визначилися у своєму виборі менше, ніж за рік до вступу у ВНЗ лише у 2001 році становила менше 20%, а у подальші роки суттєво збільшилася і коливалася від 43% до 51%; частка студентів-респондентів, що визначилися у своєму виборі приблизно за один рік до вступу до ВНЗ у 2001 році перевищувала 70%, а у подальші роки становила від 43% до 33% всіх опитаних, тобто мала певну тенденцію до зниження. Цікавими, на наш погляд, є результати щодо частки студентів-респондентів, які заздалегідь визначилися зі своїм вибором. У 2001та 2002 роках вони складали менш, ніж 10% опитаних, а з 2003 року їхня частка поступово збільшується від 12% до 19%. Це, на наше переконання, свідчить про тенденцію до більш зваженого вибору учнівською молоддю майбутньої професії та майбутнього навчального закладу.

Хоча опитування мало пілотажний характер, ми вважаємо, що його результати все ж таки дають нам підстави робити певні узагальнення. А саме: 1) переважна більшість учнівської молоді визначається з вибором майбутньої професії та вищого навчального закладу за рік або менше до вступу до ВНЗ; 2) найбільш впливовими чинниками на професійне самовизначення молоді є родина та друзі, а не школа. Це свідчить, на наш погляд, що вищі навчальні заклади України наразі мають справу з абітурієнтською базою, рівень свідомого ставлення якої до свого професійного самовизначення та вибору майбутньої професії є недостатнім, особливо з огляду на важливість такого ставлення для успішного формування професійної культури фахівця.

Посилання:

1. Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається. //Інформ. зб. Міністерства освіти України. – 1995, № 15. – С. 4-5.

2. Шеломенцев В.Н. Этикет и культура общения. – К.: ООО «Обериг», 2002. – 352с.

3. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. – Москва – Воронеж, 2005. – 169с.

4. Згуровський M. З. Проблеми вищої технічної освіти на сучасному етапі //VI Міжнародна науково-методична конференція „Проблеми та шляхи розвитку вищої технічної освіти” (6-7 червня 2002 року): Тези доповідей. – К.: ІВЦ „Видавництво «Політехніка»”, 2002. – 272с.