Пед. науки/5.Проблеми підготовки спеціалістів

Шевченко М. К.

Українська інженерно-педагогічна академія

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Однією з ефективних форм роботи зі студентами вищого навчального закладу є науково-дослідна робота. Вона - важливий компонент професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів для багатьох галузей народного господарства нашої держави.

Дослідницька робота надає студентам можливості переконатися в доцільності отриманих в процесі навчальної роботи знань, умінь і навичок. Окрім цього, це створює відповідні умови, щоб переконатися в тім, як важливо сьогодні мати високу теоретичну підготовку, зрозуміти практичну значущість отриманих знань тощо.

Значна частина студентів, що навчаються на електротехнологічному факультеті Української інженерно-педагогічної академії, це робітники хімічних підприємств Донецької області й інших регіонів України.

Така ситуація змушує викладачів академії орієнтуватись на наукові пошуки підприємств, що в свою чергу вимагає тісної співпраці з трудовими колективами, науково-дослідними лабораторіями. І така тісна співпраця дає позитивні результати. Тематика дипломних робіт і курсових проектів зорієнтована на потреби саме тих підприємств, де працюють студенти-заочники. Це певною мірою підвищує соціальний статус наших студентів, оскільки керівники цих підприємств мають певну зацікавленість у підвищенні професійного рівня і кваліфікації своїх працівників. Слід зазначити, що дипломні роботи і курсові проекти, як правило, виконуються на замовлення керівництва підприємств, що впливає на якість навчання, формує у студенті почуття відповідальності за справу, яку вони виконують.

Науково-дослідна робота у вищих навчальних закладах регламентується Законом України «Про вищу школу» та інструктивно - методичними матеріалами Міністерства освіти і науки України. Це вимагає від професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу певних зусиль і організаційно-методичних заходів. Але ми вважаємо за доцільне зупинитись на такому аспекті цієї роботи, як проблема формування творчої особистості в умовах вищого інженерно-педагогічного закладу.

Перш за все слід сказати кілька слів про творчу особистість взагалі. У Педагогічному словнику поняття особистість визначається як: « соціальний індивід, який поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільне значущого та індивідуально-неповторного. Особистість є суб'єктом пізнання й активного перетворення світу...» [1 ].

Особистістю є будь яка людина. Однак не кожну людину ми називаємо справжньою особистістю. Згадаймо слова великого К. Ушинського про те, що «особистість може виховати тільки справжня Особистість». Таким чином особистістю називають таку людину, яка виділяється серед інших своєю неординарністю, якимись-то особливими якостями, здібностями тощо. Історія свідчить, що людство просувається вперед завдяки саме таким особистостям, тобто особистостей, талановитих, здібних, обдарованих, творчих. Той же Педагогічний словник визначає творчість -діяльність, що породжує щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю й суспільно-історичною унікальністю. Творчість специфічна для людини, оскільки завжди передбачає творця - суб'єкта творчої діяльності...» [2]. Як відомо. В природі відбувається процес розвитку особистості, але не творчості. Щоб її розвинути, перш за все, необхідно створити відповідні умови. Якщо в навчальному закладі будуть створені необхідні умови для розвитку потенціальних можливостей особистості студента, процес навчання в такому закладі стане дійсно творчим процесом. Саме на цьому аспекті проблеми формування творчої особистості студента вищого навчального закладу доцільно зосередити нашу увагу. Творчий процес, як відомо, починається з виникнення в людини задуму створити щось нове, так необхідне для нашого сьогодення. І ось тут, нам видається, дуже важливо допомогти студентові в пошукові цієї ідеї, розвинути її, допомогти йому реалізувати свій задум. Це в кінцевому результаті сприяє реалізації особистості, усвідомленню нею особистої значущості, свого особистого «Я». Ідея, задум особистості визначають напрям подальшої діяльності студента. Потім розпочнеться підготовча робота суть якої полягатиме в обмірковуванні його змісту, з'ясуванні деталей, визначенні шляхів реалізації та збиранні необхідних і важливих матеріалі тощо.

Залучити студентів до такої роботи можна лише за умов створення у вищому навчальному закладі відповідного освітнього середовища, в якому важливе місце належить активній пізнавальній діяльності. Основою ефективної пізнавальної діяльності, як важливого компоненту науково-дослідної роботи, на нашу думку, є інформаційна насиченість та інформаційний комфорт - умови для інтелектуальних комунікацій, самовираження особистості, можливість широкого та вільного доступу до необхідної інформації. В свою чергу, інформаційний комфорт виступає головною умовою прояву ініціативи та високого рівня їх віддачі. Цей комфорт забезпечується арсеналом добре організованих джерел інформації: бібліотека, інформаційна комп'ютерна база, радіо та телебачення, консультації спеціалістів, спеціальні додаткові курси за виявленими потребами тощо.

Оптимальна організація науково-пошукової діяльності сприятиме розвиткові творчих здібностей студентів. Необхідним компонентом цієї діяльності буде наявність творчої співпраці, взаємодії викладача-науковця і студента-пошукувача. Саме від рівня і якості цієї творчої взаємодії залежить успіх науково-дослідної роботи у вузі. Важливим стимулом такої роботи виступають схвалення студента, моральне або матеріальне заохочення, визнання заслуг студента в розробці наукової проблеми, надання йому можливості задовольнити потреби в особистій самоактуалізації.

Література

1. Педагогічний словник. За ред.. дійсного члена АПН України Ярмаченка М.Д. -К.:

Педагогічна думка, 2001. С.351-352.

2. Подмазін С. Збагачене освітнє середовище як засіб розвитку творчих здібностей учнів //Професійна творчість в системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів. – Збірник наукових праць. Вип.- 7. Київ-Запоріжжя. 1997. С.27-31