Гловін Надія Миронівна

Викладач Бережанського

агротехнічного інституту НАУ

Організація дослідницької діяльності студентів агротехнічного інституту: результати досліджень

Сучасний етап розвитку професійної освіти характеризується пошуком нових шляхів співробітництва викладачів і студентів, у процесі яких відбувається формування ініціативи, самостійності і творчості останніх, залучення їх до дослідницько-пошукової навчальної діяльності. Проблемі формування активної пізнавальної діяльності, що лежить в основі розвитку й удосконалення різних аспектів дослідницьких умінь студентів, приділено увагу в працях таких авторів, як Л.Аврамчук, Т.Алексєєнко, В.Андрєєв, П.Лузан, А.Дьомін, В.Рябець, П.Олійник.

У зв’язку із спрямованістю освіти на виховання творчої особистості, яка здатна до саморозвитку і самовдосконалення, в якості приоритетного дидактичного підходу у навчанні деякі викладачі вибирають пошуковий, дослідницький. Аналіз педагогічної і методичної літератури показав, що формування дослідницьких умінь студентів залежить від методики та організації навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльності студентів та від сформованості у них навчальних і дослідницьких умінь, що відображено у працях Г.Артемчук [1], В.Буряка і Л.Кондрашової [3], М.Князян [4], С.Копельчак [5], Є.Спіцина [7].

Тому метою статті є розгляд особливостей організації дослідницької діяльності студентів агротехнічного інституту з дисциплін природничо-математичного циклу.

Для предмету наших досліджень важливими є дефініції основних понять, які використовуємо у дослідженні. Уміння – це самостійна, свідома дія для практичного чи теоретичного застосування набутих знань. Це – інтелектуальна діяльність. Види вмінь класифіковані. Ми притримуємось класифікації Ю.Бабанського, який розглядає її за принципом структурних складових навчальної діяльності, таких як планування задач і способів діяльності, мотивація, організація дій, самоконтроль, а також процесу засвоєння знань. Він виділяє такі різновиди умінь: навчально-організаційні (вміння приймати та вирішувати задачі діяльності, раціонально планувати діяльність і створювати для неї сприятливі умови); навчально-інформаційні (вміння здійснювати бібліографічний пошук, працювати з книгою, довідником, технічними джерелами інформації, здійснювати спостереження); навчально-інтелектуальні (вміння мотивувати свою діяльність, уважно сприймати інформацію, раціонально запам’ятовувати і логічно усвідомлювати навчальний матеріал, виділяючи в ньому головне, вміння вирішувати проблемні пізнавальні задачі, самостійно виконувати справи і здійснювати самоконтроль у навчально-пізнавальній діяльності) [2, с.9].

Ми узагальнили літературні дані, розкрили у світлі нашого дослідження і розподілили за такими видами вмінь:

- переносити набуті студентом теоретичні знання з певної дисципліни, алгоритми і варіанти рішень задач в умови нової ситуації, трансформуючи їх в залежності від специфіки конкретних умов навчально-пізнавальної діяльності;

- знаходити для кожної навчальної ситуації або нестандартної задачі нове рішення із комбінації відомих ідей, знань, навичок;

- створювати нові задачі та конструювати нові прийоми для їх розв’язання;

- адекватно оцінювати виконану роботу, виявляти причину невдач, помилок, визначати шляхи їх усунення.

Особливу групу займають дослідницькі вміння. На думку В.Литовченко дослідницькі вміння є сукупністю систематизованих знань, умінь і навичок особистості, поглядів і переконань, які визначають функціональну готовність студента до творчого пошукового рішення пізнавальних задач [6, с.39]. Автор поділяє дослідницькі вміння на групи:

1) операційні дослідницькі вміння, до яких відносять розумові прийоми і операції, що використовуються в дослідницькій діяльності: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і узагальнення, висунення гіпотези, співставлення;

2) організаційні дослідницькі вміння, які включають застосування прийомів організації в науково-дослідній діяльності, планування дослідної роботи, проведення самоаналізу, регуляція власних дій у процесі дослідницької діяльності;

3) практичні дослідницькі вміння, які охоплюють опрацювання літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, спостереження фактів, подій та обробка даних спостережень, впровадження результатів у практичну діяльність;

4) комунікативні дослідницькі вміння, що передбачають застосування прийомів співробітництва в процесі дослідницької діяльності, для здійснення взаємодопомоги, взаємоконтролю.

Узагальнюючи погляди дослідників, можна зазначити, що формування умінь – це процес оволодіння людиною, виробленими іншими людьми, способами дій і виокремлює фази формування умінь: усвідомлення завдання і способів його виконання; спроба застосувати одержані пояснення на ділі (вправляння); утворення стереотипу дій.

Поставивши за мету дослідити можливі напрямки організації дослідницької діяльності студентів агротехнічних інститутів, ми поділили цей процес на етапи: підготовчий, виконавчий і результативний. Кожний етап характеризується своєю специфікою. Розглянемо ці етапи.

Підготовчий етап. Головна мета цього етапу полягає у :

1) Провести планування з дисциплін природничо-математичного циклу на основі модульного підходу( в межах модульно-рейтингової технології навчання). Створити інтегровані плани дослідницької діяльності студентів.

2) Обрати форми організації самостійної роботи( групові, індивідуальні, обов’язкові, добровільні).

3) Написати методичні вказівки до проведення занять з використанням елементів дослідницької діяльності( теоретичні заняття і практичні).

Виконавчий етап. Мета етапу:

1) Організувати спільну діяльність викладача і студента за рахунок створення суб’єкт – суб’єктних відношень.

2) Вибір рівня складності навчально-дослідних завдань( за В.Беспальком): низький, елементарний, асоціативний, пошуковий, дослідницький.

3) Використання типів занять »зразок дослідження», « дослідження» і «власні дослідження»( студенти добровільно обирають вид заняття).

4) Експериментальне дослідження згідно рівнів засвоєння знань: за взірцем, аналогіями, творчі ( проблемні завдання практичного спрямування у відповідності з майбутнім фахом).

Результативний етап. Головна мета етапу:

1) Провести діагностику рівнів навченості проводити дослідницьку діяльність( динаміка результативності у ході дослідження).

2) Перевірка якості сформованості дослідницьких умінь чере написання творчих рефератів, курсових робіт.

Реалізація всіх етапів забезпечується відповідними педагогічними умовами: наявність організаційно-педагогічної моделі формування дослідницьких умінь з дисциплін природничо-математичного циклу; оптимізація навчального процесу шляхом упровадження модульно-рейтингової технології; використання дослідницьких завдань технологічного, економічного, екологічного, агрохімічного змісту, що відображає специфіку підготовки спеціалістів агротехнічного профілю; керованість самостійною роботою студентів( таблиця 1). Результати досліджень показали ефективність запропонованої моделі організації дослідницької діяльності студентів. Аналіз успішності студентів у категорії розв’язування дослідницьких задач показав, що в контрольних групах вияв студентами умінь розв’язувати задачі цього типу оцінено в середньому на 5,77 бала, що на 0,24 бала вище такого ж показника, одержаного при вхідному контролі (5,53 бала).

	Рис.1. Модель організації дослідницької діяльності студентів агротехнічних інститутів

Проте в експериментальних групах на завершальному етапі формувального експерименту можна спостерігати кращу успішність студентів при розв’язуванні дослідницьких задач (середній бал = 6,97), що на 1,47 бала вище від показника вхідного контролю (5,5 бала).

Подальші дослідження будуть спрямовані на дослідження психологічної основи цих процесів.

Література:

1. Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації науково-дослідної роботи. – К.: Форум, 2000. – 271 с.

2. Бабанский Ю.К. Рациональная организация учебной деятельности. – М.: Знание, 1984. – 96с.

3. Буряк В.К., Кондратова Л.В. Навчальна науково-дослідницька робота студентів: Криворіз. пед. ун-т // Рад. шк. - 1990. - № 11. – С. 87-91.

4. Князян М.О. Навчально-дослідницька діяльність студентів як засіб актуалізації професійно значущих знань: Дис. … к. пед. наук. – Ізмаїл, 1998. – 176с.

5. Копельчак С. Використання дослідницьких методів навчання у професійній підготовці // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-метод. журнал / Гол.ред. Н.Г.Ничкало. – Львів, 1997. - № 3-4.

6. Литовченко В.Н. Формирование исследовательских умений студентов педагогических специальностей университета средствами НИР: Дис. … к.пед.наук. – Минск, 1990. – 197 с.

7. Спіцин Є.С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – 120 с.