Шендерук О.Б., Сікалюк А.І.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Проблемне навчання на заняттях іноземної мови

Практика багатьох викладачів іноземної мови показує, що часто навчальний процес побудований так, що він не вимагає від студентів розумової діяльності, не забезпечує їх інтелектуального навантаження. Діяльність студентів, як правило, репродуктивна, а механічне запам`ятовування і заучування матеріалу не сприяє вмінню зв`язно висловлювати свої думки іноземною мовою. Вихід із цієї ситуації – проблемне навчання, якому і присвячена ця публікація.

Основна мета проблемного навчання – навчити користуватися знаннями в новій невідомій ситуації. Проблемне навчання характеризується способом організації пошукової, творчої діяльності студентів з метою вирішення нових для них проблем, тобто студенти вчаться переносити засвоєний матеріал у нові умови, виконуючи такі розумові операції, як самостійний вибір і комбінування мовних одиниць.

Розглянемо, що може запропонувати проблемне навчання викладачу іноземної мови:

а) проблемне викладання – пояснення нового матеріалу, в процесі якого шлях вирішення проблеми показує викладач або студент;

б) проблемну евристичну бесіду, яка включає серію взаємопов`язаних питань викладача до студентів, і в кожному такому питанні є проблема, без вирішення якої неможливо перейти до наступного кроку в пошуковій діяльності;

в) проблемне завдання, яке може бути виконано, якщо відомі мета, предмет дії і спосіб дії;

г) проблемні мовленнєві ситуації, які спонукають до мовленнєвих дій.

Необхідно зазначити, що можливість використання проблемного методу залежить від характеру навчального матеріалу. Не кожен навчальний матеріал, особливо іноземною мовою, підлягає проблемному введенню. Однак елементи проблемного навчання доцільно використовувати ще на початковому етапі навчання іноземної мови, залучаючи студентів до самостійних дій і пошуку рішення поставленого перед ними завдання, щоб на наступних етапах навчання це стало нормою.

Завдання розвитку в кожному студентові творчого мислення, прагнення проявити себе в творчій діяльності, формування вмінь самостійно вирішувати важливі проблеми, а також орієнтуватися в потоці інформації вимагають активного пошуку нових форм навчання. Таким чином, проблемне навчання є суттєвим внеском для вирішення поставлених завдань.

Центральною ланкою проблемного навчання є проблемні ситуації. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив встановити, що переживання суб`єктом проблемної ситуації є передумовою виникнення творчого мислення. Проблемна ситуація породжує в студента інтелектуальне напруження, емоційне переживання, радість самостійних „винаходів”, тобто станів, властивих пізнавальному інтересу.

Спостереження за педагогічною діяльністю викладачів дозволяють нам говорити про те, що викладачеві дуже важливо володіти способами створення проблемних ситуацій на занятті, серед яких основними можна вважати наступні:

- під час зіткнення суперечливих поглядів самих студентів, вчених, письменників, а також фактів реальності й уявлень студентів про них;

- під час спонукання студентів до порівняння, зіставлення, узагальнення нових фактів;

- під час організації практичної, дослідницької роботи;

- під час спонукання студентів до пояснення дій та вчинків героїв художніх творів, до виявлення причин тих чи інших вчинків.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що проблемне навчання ставить високі вимоги до особистості викладача. Це стосується як і його культури, так і інтелекту. У кожнім висловлюванні викладач повинен знайти щось раціональне, щоб підняти віру студента в свої можливості.

Література:

1. Теоретические основы методики обучения иностранным языкам // Иностранные языки в школе. – 2002. - №2. - С. 11-15.

2. Ситуации на уроке английского языка // Иностранные языки в школе. – 2001. - №3. – С. 9-10.

3. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам. – М., 1991. – С.55-58.