Секція «Право»
Підсекція № 2 «Адміністративне та фінансове право».
Марфіна Н.В.,
Адвокат, партнер ТОВ юридична компанія «Альта
Профі»,
здобувач ( Науковий керівник: Курило В.І., декан юридичного факультету
Національного Аграрного Університету, академік
АН ВШ України).
ДО ПИТАННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ЛІСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА.
Досліджуючи
питання порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення лісового законодавства,
необхідно, в першу чергу, визначитись з поняттям та структурою
адміністративного процесу в цілому. Оскільки вирішення цих питань надасть
можливість правильно та точно встановити зміст зазначеного виду провадження,
його місце і роль у структурі адміністративного процесу.
До сьогоднішнього
часу у теорії адміністративного процесу існують дві основні течії у визначенні
поняття цієї галузі права. Одні вчені (, А. П. Коренєв, Г. І. Петров, В. Д.
Сорокін, О. М. Якуба та ін.), виходять з широкого розуміння поняття
адміністративного процесу. Інші дослідники, представниками яких є А. П.
Клюшниченко, М. І. Пискотін, Н. Г. Саліщева, В. С. Тадевасян, є прихильниками
вузького розуміння поняття адміністративного процесу, оскільки пов’язують його
тільки з розглядом адміністративних справ. Тобто, вбачають його суть у
юрисдикційному характері.
Але, на нашу
думку, навряд чи можна погодитись з таким визначенням поняття адміністративного
процесу. Результатом звуження його змісту до розгляду лише деяких категорій
справ є виведення за межі адміністративного процесу значної частини
виконавчо-розпорядницької та організаційної діяльності органів державного
управління. Адже безперечним є те, що в адміністративному процесі вирішуються і
індивідуальні спори позитивного, так би мовити, неконфліктного характеру, які
становлять значну його частину.
Тому, саме
тлумачення адміністративного процесу у широкому його розумінні дозволяє
правильно усвідомити його місце і роль у системі інших процесуальних галузей
права. Як зазначає О. М. Бандурка, М. М. Тищенко, «адміністративний процес
можна визначити як вид юридичного процесу, який регламентує порядок розгляду і
розв’язання конкретних адміністративних справ, як діяльність, що ґрунтується на
нормах адміністративно-процесуального права, виконавчих органів держави, їх посадових
осіб, а також інших уповноважених на те суб’єктів щодо реалізації норм
матеріального адміністративного права, а в низці випадків – і матеріальних норм
інших галузей права».
Структура
адміністративного процесу складається з окремих адміністративно-процесуальних
проваджень. Вони співвідносяться з адміністративним процесом як категорії
особливого і загального і входять до його структури як відособлений елемент. Так, вчений процесуаліст В. Д. Сорокін, зазначає, що
процес та провадження співвідносяться як загальне та особливе. Провадження –
вид процесу, процес є сукупністю проваджень.
Адміністративне
провадження являє собою вид адміністративного процесу, його складову частину і
врегульовано адміністративно-процесуальними нормами, на підставі яких відбувається
реалізація норм матеріального права.
Класифікацію
адміністративно-процесуальних проваджень можна провести за різними підставами.
Наприклад, в залежно від характеру адміністративної справи чи наявністю або
відсутністю в них ознак конфлікту, можна виділити юрисдикційні (конфліктні)
провадження та провадження не юрисдикційного характеру (безконфліктні).
До
адміністративно-юрисдикційних (конфліктних) проваджень відносяться:
дисциплінарне провадження; провадження по розгляду заяв та скарг; провадження
по оскарженню дій або бездіяльності публічної адміністрації, адміністративного
акту в адміністративних судах; провадження у справах про адміністративні
правопорушення. В свою чергу провадження у справах про адміністративні
правопорушення лісового законодавства розглядається як вид провадження у
справах про адміністративні правопорушення, ознакою виокремлення якого є певна
категорія справ.
Провадження у
справах про адміністративні правопорушення лісового законодавства, як і
будь-яке адміністративно-процесуальне провадження, складаються з процесуальних
стадій. Де процесуальна стадія – це сукупність процесуальних дій спрямованих на
досягнення цілей і розв’язання завдань відповідної стадії адміністративного
провадження.
У правовій
літературі підходи до визначення змісту провадження у справах про
адміністративні правопорушення де в чому різняться. Одні вчені бачать зазначене
провадження, як – «регламентовану адміністративно-процесуальними нормами
діяльність державних органів, спрямовану на розгляд справ про адміністративні
проступки та застосування в необхідних випадках адміністративних стягнень». А інші науковці сприймають
цей вид провадження, як – «сукупність здійснюваних компетентними суб’єктами на
основі закону процесуальних дій щодо вирішення справ про адміністративні
правопорушення».
Однак наведені
розбіжності не мають кардинального заперечення одним поняттям іншого і можна
сказати, доповнюють одне одного.
Провадження у
справах про адміністративні правопорушення лісового законодавства, являючи
собою складову частину провадження у справах про адміністративні правопорушення,
яке у свою чергу є структурним елементом адміністративного процесу, виділяється
серед інших проваджень та має тільки йому притаманні ознаки. До них належать
спеціальні органи, що наділені повноваженнями розглядати справи про
адміністративні правопорушення (ст. ст. 241, 242-1 КУпАП), специфіка актів,
якими оформлюється процесуальна діяльність, процедури їх оформлення, його
швидкість та економічність.
Як будь-яке інше
адміністративне провадження, провадження у справах про адміністративні
правопорушення лісового законодавства має стадійний характер. Чимало науковців
підкреслюють важливість стадій провадження. Наприклад, Ю. П. Битяк, В. В.
Богуцький та В. М. Гаращук зазначають, що «процесуальні стадії є важливими
органічними елементами, що характеризують структуру кожного з проваджень та
адміністративного процесу в цілому».
Процесуальну
стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення лісового
законодавства можна визначити як відносно відокремлену частину провадження, яка
має власні особливості та завдання але, при цьому, підпорядкована загальній
меті провадження.
У провадженні в
справах про адміністративні правопорушення лісового законодавства можна
виділити декілька стадій: порушення справи і попереднє адміністративне
розслідування; розгляд справи; винесення рішення у справі; оскарження або
опротестування рішення у справі; виконання винесеної у справі постанови.
Процесуальна
діяльність по розгляду справ про адміністративні правопорушення лісового
законодавства розвивається послідовно, стадійно, і кожна стадія має свої
особливості та складається з груп взаємопов’язаних обов’язкових процесуальних
дій. Так, на стадії адміністративного розслідування здійснюються наступні
процесуальні дії: порушення справи; встановлення її обставин; оформлення
результатів розслідування; направлення матеріалів на розгляд уповноваженого
органу (посадової особи). Розгляд справи включає у себе: підготовку справи до
розгляду; саме слухання справи; винесення постанови та доведення змісту
постанови до відома учасників процесу. Стадія перегляду рішення у справі
складається з: оскарження або опротестування постанови; перевірки законності
винесеної постанови; ухвалення рішення за результатами перевірки. При виконанні
постанови групи процесуальних дій розбиті на звернення постанови до виконання
та безпосереднє виконання.
Необхідно
відмітити, ті недоліки які, на нашу думку, мають бути виправлені у процесі
вдосконалення чинного законодавства та враховані уповноваженими органами
(посадовими особами) у практичній діяльності при вирішенні конкретних
адміністративних справ за порушення норм лісового законодавства.
Так, закріплення
на офіційному рівні єдиного зразка протоколу про адміністративне правопорушення
лісового законодавства сприятиме поліпшенню становища щодо порядку перевірки, у
процесі вирішення адміністративної справи, відповідності складеного протоколу
вимогам закону. Звісно таке закріплення на рівні Кодексу про адміністративні
правопорушення є недоцільним, тому зразок може бути визначений підзаконним
нормативно-правовим актом.
Основним видом
адміністративного стягнення за порушення норм лісового законодавства є штраф.
Виконання постанови про накладення адміністративного штрафу покладено на органи
лісового господарства та органи спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України, які звертають
постанову до виконання, а безпосереднє стягнення штрафу є повноваженнями
державної виконавчої служби. При цьому, склалася ситуація коли органи, що
звертають постанову до виконання спочатку надають правопорушнику термін на
добровільне погашення розміру штрафу і тільки після спливу встановленого строку
передають постанову до державної виконавчої служби для примусового виконання. У
свою чергу, державна виконавча служба прийнявши до виконання постанову про
накладення адміністративного стягнення знову надає винній особі термін для
добровільного виконання постанови. Такий порядок виконання не відповідає
принципам оперативності та економічності провадження у справах про
адміністративні правопорушення. На наш погляд, було б логічно, якби постанова
про накладення адміністративного штрафу направлялась на примусове виконання
одразу після її винесення, адже в процесі примусового виконання, державною
виконавчою службою обов’язково надається термін на добровільне виконання
постанови, а якщо постанова оскаржується виконавче провадження зупиняється,
тому говорити про порушення будь-яких прав особи не має підстав.
Потребує
впорядкування і практична діяльність органів (посадових осіб), які наділені
повноваженнями щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за
порушення норм лісового господарства та розгляду відповідних справ.
Непоодинокими є випадки складання одного протоколу про адміністративне
правопорушення при наявності кількох правопорушень або кількох правопорушників.
Досить часто в одному слуханні заслуховується декілька адміністративних справ
та ведеться один протокол засідання. Така ситуація не сприяє індивідуалізації
відповідальності, негативно відбивається на принципах всебічності та повноти
розгляду справи. Виправлення цього становища здебільшого залежить від
вищестоящих органів, які мають право застосовувати засоби впливу щодо
підпорядкованих їм органів (посадових осіб), які розглядаючи адміністративну
справу допустилися зазначених порушень.
Список використаної літератури:
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. - Ст. 1122.
2. Адміністративне право України / Битяк Ю. П., Богуцький В. В., Паращук В. М. та ін. – Х.: Право, 2001. – 528 с.
3. Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
4. Бахрах Д. М., Ренов Е. М. Провадження у справах про адміністративні правопорушення. – М.: Знання, 1989. – 96 с.
5. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 78 с.
6. Сорокін В. Д. Адміністративний процес і адміністративно-процесуальне право. – М.: СПб, 2002. – 474 с.
ІНФОРМАЦІЙНА
ДОВІДКА ПРО АВТОРА
- Марфіна Наталя В’ячеславівна
- Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право.
-
Здобувач Національного аграрного
університету. Науковий керівник – декан юридичного факультету Національного
аграрного університету, академік АН ВШ України, Курило В. І.
-
Адвокат. Свідоцтво на право
заняття адвокатською діяльністю № 718, видане 18.09.2002 р. на підставі рішення
Луганської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
-
Партнер Товариства з обмеженою
відповідальністю «Юридична компанія «Альта Профі».
-
Місце проживання:
-
Тел. 8-044-242-52-37, моб. тел.
8-066-730-90-26; 8-067-321-02-69.
-
Е-mail: nmarfina@ukr.net