Фізична культура і спорт, 1

Добровольска Н.О., Середенко Л.П.,

Кувшинчіков І.М., Глебова О.І.

Донецький державний медичний університет ім. М.Горького

Комплексна методика оптимізації фізичної та розумової працездатности учнів під час учбово – виховного процесу в навчальних закладах нового типу.

Вища освіта на даний час потребує суттевого реформування не тільки на етапі навчання у вузі, але й на етапі довузівської підготовки. Спрямованість процесу реформування окрім професійної орієнтації повинна передбачати і науково – обгрунтовану регламентацію учбово – виховної діяльності (УВД), оскільки вона припадає на найбільш вразливий віковий період (14-17 років)

Велика кількість майбутніх студентів здійснює довузівську підготовку у навчальних закладах нового типу (НЗНТ) – ліцеях, де, крім завершення середньої освіти, передбачена підготовка по окремим вузівським дисциплінам, а також валеологічним, загальнокультурним, тощо. Все це потребує більш високого рівня працездатності та особистих психофізіологічних якостей учнів.

Успішність процесу навчання та виховання ліцеїстів залежить від багатьох факторів. С приводу цього у ліцеї Донецького державного медичного університету (ДонДМУ) були визначені основні задачі УВД. За методом факторно – параметричного аналізу було встановлено, що значимість параметрів оптимізації УВД розподілилась таким чином:

1. Валеологічний параметр: стан здоров'я, фізичний статус, розумова працездатність, рівень валеологічної обізнаності.

2. Особисті характерологічні якості.

3. Освітній рівень.

4. Рівень базової культури.

Наше дослідження було спрямовано на детальне вивчення першого параметру з приводу його найбільшої ваги. В ньому приймали участь 232 учні ліцею ДонДМУ, 120 учнів 9-11 класів середньої школи, 77 батьків ліцеїстів, 45 студентів першого курсу ДонДМУ.

Вивчалися показники поглибленного медичного огляду, які доповнювалися даними анкетування учнів та їх батьків, фізичного стан, фізичної та розумової працездатності.

За результатами медичних оглядів встановлено, що найбільш поширеними хворобами у ліцеїстів є порушення постави і сколіози (24%), міопія (19%), хвороби кишково–травного тракту (17%), нейроциркуляторної дистонії (8%), у школярів відповідно: 60%, 18%, 9%, 7%.

За даними анкетування учнів та їх батьків біля 30% досліджуваних страждають різними хронічними хворобами, 16% вказують на частий головний біль (24% з них хворіють на рік 4 і більше разів). У 73% ліцеїстів виявлено безсистемне харчування, зменшення часу відпочинку до однієї години, у 51% нічний сон складає менше 8 годин. Лише 41% досліджуваних займаються фізичною культурою по за учбовими закладами, але ці заняття не мають систематичного характеру. В цілому, рівень фізичної активності у всіх досліджуваних значно знижений і не відповідає фізіолого - гігієничним нормативам за віком. Саме з цими причинами учні та їх батьки пов’язують скарги на підвищенну втому, психоемоційне напруження, частий головний біль, швидке зниження розумової працездатності.

З метою розробки загальних та індивідуальних рекомендацій з корекції рівня фізичного здоров'я ліцеїстів досліджувався фізичний стан організму. Він визначався за рівнем фізичного розвитку, фізичної працездатності та рівнем аеробних здібностей. Фізичний розвиток оцінювали за допомогою загальноприйнятих методик. Фізична працездатність визначалася за методикою Л.І. Абросимової і В.Е. Карасик одномоментної модифікації тесту PWC170. Рівень аеробної здатності організму або максимального споживання кисню (МСК) оцінювався непрямим методом з використанням перерахункової формули В.Л. Карпмана. Розраховувалися показники як абсолютного, так і відносного МСК. По величині відносного МСК за таблицею Астранда встановлювали рівень фізичного стану (РФС). Для уточнення відповідності отриманих даних паралельно використовувався експрес – метод оцінки рівня фізичного здоров'я (РФЗ), запропонований Г.Л. Апанасенко. Крім того, за результатами проб Мартіне і Руфьє розраховувалися якісні показники пристосування серцево-судинної системи до фізичних навантажень, зокрема: тип рекції на фізичне навантаження, вегетативний індекс Кердо, індекс Руфьє, коефіцієнт витривалості.

Первісне обстеження було проведено на початку навчального року. На підставі отриманих результатів, з урахуванням даних медичних оглядів, результатів анкетування були розроблені загальні рекомендації для зниження стомлення і стимуляції розумової працездатності учнів як безпосередньо в навчальний час, так і в домашніх умовах. Крім того, для кожного учня окремо складено рекомендації з режиму праці і відпочинку, розроблено комплекси вправ для підвищення аеробних здібностей організму, або для усунення порушення функцій опорно – рухового апарату, зору та ін. Рекомендації були пояснені і надані ліцеїстам. Наприкінці другого року навчання, було проведено заключне обстеження з метою встановлення й аналізу динаміки показників, що вивчалися. Порівняльний аналіз початкових характеристик з контрольними показав деяке поліпшення стану здоров'я ліцеїстів (таблиця 1). Так, зокрема, зросли коефіцієнт витривалості і показник якості реакції серцево – судинної системи на дозоване навантаження, однак тип реакції не змінився.

Для вивчення віддалених змін фізичного статусу (фізичний розвиток, фізична працездатність) проводилися додаткові обстеження на початку другого року навчання в університеті.

У результаті обстежень виявлено, що в групі осіб, які дотримувалися отриманих рекомендацій і регулярно займалися фізкультурою, зберігається тенденція поліпшення як показників фізичного розвитку, так і показників фізичної працездатності.

Таблиця 1.

Динаміка показників фізичного розвитку, фізичної працездатності й ефективності кровообігу учнів медичного ліцею.

№ п/п	Найменування показників	Юнаки		Дівчата
		1 обстеження	2 обстеження	1 обстеження	2 обстеження
1	Ваго – зрістовий показник - маса тіла (г) / довжина тіла (см)	387,4	413,7	317,3	300,6
2	Життєвий показник ЖЄЛ (мл) / вага тіла (кг)	54,0	54,3	51,1	55,3
3	Силовий показник -сила кисті (кг) / вага тіла (кг) х100%	72,3	70,4	46,3	50,4
4	Становий показник Стан. сила (кг) / вага тіла (кг) х100%	174,6	184,7	101,3	115,4
5	PWC170 / вага тіла (кг)	13,5	14,5	9,3	12,5
6	МСК (мл) / вага тіла (кг)	39,4	43,2	32,1	34,9
7	Коефіцієнт витривалості	88,9	90,3	85,2	77,8
8	Вегетативний індекс Кердо	4,3	7,7	21,3	16,0
9	Індекс Руфьє (спокій, умов.од.)	6,2	8,7	8,9	12,7

Найбільш виражено збільшилася життєва ємність легень, середній приріст склав 250 мл у юнаків і 195 мл у дівчат, трохи менше змінилися показники кистьової динамометрії - у середньому у всіх обстежених цієї групі приріст склав 2-4 кг. Інші показники фізичного розвитку змінилися незначно. Одночасно відзначалося поліпшення реакцій на дозоване фізичне навантаження (проби Мартіне, Руфьє). Пульс і АТ в спокої, а також їхній приріст після навантаження зменшились, а час відновлення скоротився, підвищились індекси Кердо і Руфьє. Приріст аеробних показників у юнаків склав у середньому

3,75 мл/кг/хв, у дівчат – 2,39 мл/кг/хв (р<0,05). У групі осіб, що не виконували розроблених рекомендацій, виявлено зниження основних функціональних характеристик.

Поліпшення більшості показників фізичного розвитку і фізичної працездатності вказує на адекватність розроблених заходів.

Вивченням динаміки розумової працездатності встановлено, що протягом півріччя рівень її був досить стабільний. Однак, наприкінці навчального року реєструється його помітне зниження.

На основі подальших досліджень були уточнені і реалізовані рекомендації щодо оптимізації учбово – виховної діяльності в НЗНТ. Основні положення рекомендацій припускають наступне: зм'якшення тимчасових рамок контрольних і залікових занять, що дозволяють учням в удосконаленні вивчення навчального матеріалу зі швидкістю, що відповідає його здібностям і можливостям; дотримуватися програми валеологічного супроводу УВД, що включає, зокрема, програми тренінгів, семінарів і курсів лекцій валеологічної спрямованості: розроблення і реалізацію індивідуальних рекомендацій з корекції деяких складових життя і фізичного розвитку учнів, проведення профілактичних занять фізкультурою, спрямованих на зниження психоемоційної напруженості під час занять, стимулювання роботи сердцево – судинної системи, усунення статичної напруги м'язів за рахунок динамічної роботи, збільшення кровообігу мозку та гемодинамики організму в цілому; проведення релаксаційного тренінгу з метою зняття нервової напруги; проведення тренінгових занять, спрямованих на поліпшення психоемоційного клімату.

Таким чином, рекомендована методика оптимізації УВД значно (у 1,5 рази) знижає психоемоційну напруженість на заняттях; поліпшує показники самопочуття (число скарг на самопочуття зменшилося у 1,3 рази); підвищує фізичну і розумову працездатність, та зацікавленість ліцеїстів до свого здоров'я.