Вінницький торговельно-економічний коледж КНТЕУ, Україна

Використання комп’ютерних телекомунікаційних мереж для дистанційного навчання іноземній мові

У загальному контексті розгляд проблеми особистісно-діяльнісного підходу до вивчення іноземних мов зумовлено розвитком педагогіки, лінгвістики, психології. Організацію процесу навчання на діяльнісній основі неодноразово розглядали у своїх працях відомі психологи Виготський Л.С., Гальперін П.Я., Запорожець А.В., Лурія О.Р., Рубінштейн С.Р. і методисти Миролюбов А.А., Бім І.Я., Біболєтова М.З., Давидова М.А., Гохленер М.М., Ждан А.Н., Негневіцька О.І., Тализіна Н.Ф. та ін.

Впровадження сучасної комп’ютерної техніки в різноманітні сфери людської діяльності з метою підвищення ефективності цієї діяльності призвело до появи принципово нових способів здійснення цієї діяльності. Ці способи, засновані на широкому використанні унікальних можливостей комп’ютерної техніки по обробці, зберіганню і представленню інформації, об’єднані в поняття нові інформаційні технології (НІТ).

Використання НІТ в освітньому процесі впровадило в життя таку нову форму навчання як дистанційне навчання з використанням комп’ютерних телекомунікаційних мереж (ДН КТМ), яке отримало широке розповсюдження як в ряді зарубіжних країн, так і в Україні.

Для дистанційного навчання іноземній мові студентам, так як і викладачам, потрібен наступний набір технічних засобів: персональний комп’ютер, модем, телефон. За допомогою цих засобів вони можуть посилати і приймати на екран свого комп’ютера текстову, графічну та відеоінформацію, а на звукові динаміки, підключені до комп’ютера, - фрагменти звукових повідомлень (промова, музика і т. п.) через звичайні телефонні лінії зв’язку.

Комп’ютери, розташовані на великих відстанях (в межах одного району, міста, в різних містах чи навіть країнах) зв’язують один з одним через телефонні лінії зв’язку, як правило не на пряму, а через головний комп’ютер (так звану хост-машину). Головні комп’ютери теж в свою чергу пов’язані між собою. Все це разом і утворює комп’ютерну телекомунікаційну мережу, в котрій кожен комп’ютер мережі може обмінюватися інформацією з будь-яким комп’ютером тієї ж самої мережі.

Спілкування викладача і студента може бути здійснено з використанням різноманітних послуг, які надає мережа, в залежності від характеру педагогічної задачі, що вирішується. Ці види послуг на даний час добре відомі і надаються практично всіма телекомунікаційними мережами: електронна пошта (e-mail), телеконференція, електронна дошка оголошень.

Кожен користувач e-mail має свою адресу і свій так звану поштову скриньку у вигляді ділянки пам’яті, яка виділяється йому в пам’яті головної машини. Повідомленнями на адресу користувача можуть бути не лише текстові чи графічні повідомлення (малюнки, фотографії), але навіть аудіо- та відео фрагменти. Зручність e-mail в тому, що вона не вимагає безперервного перебування за комп’ютерами кореспондента та адресата. Такий режим обміну повідомленнями називається асинхронним. При дистанційному навчанні ІМ через e-mail викладач може пересилати учням різноманітні учбові матеріали, індивідуальні завдання, інструкції, відповідати на його питання і отримувати від учня результати виконання контрольних завдань, його питання і положення. Таким чином, електронна пошта надає викладачу можливість дистанційно здійснювати індивідуальне навчання студента, забезпечуючи його при цьому каналом зворотного зв’язку, без котрого процес навчання не може бути повноцінним.

Електронні конференції організовуються для користувачів, які бажають разом обговорити проблему, яка їх цікавить. Адресатом конференції є її назва. Електронна конференція при дистанційному навчанні – прекрасна можливість для викладання групових занять в творчій атмосфері. Важко знайти більш вдалий засіб для формування і закріплення навичок комунікативної діяльності. Режим роботи може бути як асинхронним, так і синхронним.

Електронна дошка оголошень – це вид послуг, який дозволяє кожному користувачу розмістити на ній своє оголошення та прочитати оголошення інших. При дистанційній освіті електронна дошка оголошень може використовуватись, наприклад, для організації учбових груп за інтересами та рівнем здібностей.

Таким чином, навіть досить загальний аналіз технічних можливостей по реалізації інформаційного обміну між об’єктами і суб’єктами учбового процесу показує, що дидактичний потенціал комп’ютерних телекомунікаційних мереж для цілей дистанційного навчання, насамперед, пов’язаний з можливістю комунікативної діяльністю учня, що є найважливішою складовою навчання ІМ.

Окрім чисто комунікаційних послуг сучасні (комп’ютерні технологічні системи) КТС виконують роль накопичувача величезного обсягу інформації у різноманітних галузях людських знань. Ця інформація зберігається в пам’яті головних машин мережі і доступ до неї в принципі є можливим для кожного користувача мережі. Для того, щоб не “потонути” в цьому інформаційному морі, в КТС впроваджуються і функціонують там спеціальні пошукові програмні системи. Однією з таких найбільш популярних пошукових програмних мереж є WWW (World Wide Web) – “всесвітня павутина”, котра функціонує в міжнародній мережі Internet. Робота системи WWW заснована на дуже гнучкій гіпертекстовій моделі доступу до інформаційних ресурсів мережі. Організація цієї системи схожа на організацію мереж в енциклопедії, де широко використовується прийом перехресних посилань з однієї статті в іншу. Цей прийом широко відомий і полягає у тому, що слова, для котрих в енциклопедії наводяться окремі статті, виділяються у тексті іншим шрифтом. Текстова інформація, яка надається WWW на екрані комп’ютера, також включає слова, виділені шрифтом, кольором чи “підсвіткою”. Якщо вказати на таке виділене слово маркером, то на екрані комп’ютера з’явиться більш детальна інформація, яка асоціюється з цим словом.

Особливо привабливими є можливості гіпертексту для цілей навчання ІМ. Ті, хто вивчає іноземну мову, знають скільки часу витрачається непродуктивно на пошуки потрібного слова у словнику.

Технологія електронного представлення дидактичної інформації і, що особливо важливо, організація пошуку і доступу до цієї інформації дозволяють ефективно вирішувати деякі часткові дидактичні задачі при навчанні ІМ. Добре відомо: для того щоб вивчити іноземну мову, потрібно володіти величезною кількістю інформації, що зрештою, актуально і при вивченні рідної мови. Різниця, однак, в тому, що рідну мову ми вивчаємо достатньо довгий час, щоб потрібну інформацію знайти та засвоїти. Ті, хто вивчає ІМ, такої можливості не мають, і потрібно шукати шляхи, щоб у стислі терміни отримати і засвоїти якомога більше.

Тим, хто вивчає іноземну мову, по можливості потрібні великі накопичувачі інформації дидактичного і довідкового характеру, якими можна було б легко і зручно користуватися і, котрі були б завжди під рукою. Зазвичай роль таких накопичувачів виконують різноманітні учбові посібники на друкованій основі: словники, граматичні довідники, підручники. Але для того, щоб ними користуватися, їх потрібно мати завжди під рукою, а також мати достатньо часу для пошуку необхідної інформації. Особливо часто такий пошук втомлює і є непродуктивним в тих випадках, коли доводиться мати справу з ланцюжком перехресних посилань. В інших випадках відповідь на питання, що цікавить, можна не отримати по причині її відсутності в даному друкованому учбовому посібнику. Наочним прикладом є безуспішний пошук у словнику незнайомого слова, вжитого у тексті у вихідній формі. Практично необмежені можливості накопичувачів інформації, прості та ефективні технології її організації і пошуку ( наприклад, гіпертекст) дозволяють акумулювати величезні обсяги лексичних, граматичних, орфографічних і навіть аудіо інформації з мови, що вивчається, і вирішувати вказані проблеми в повному обсязі.

Таким чином, специфічні дидактичні можливості КТС – це дидактичні можливості, пов’язані з властивістю телекомунікації, здатністю КТС здійснювати дистанційний доступ до просторово віддалених джерел дидактичної інформації.

Багато дослідників (Є.С. Полат, Є.В. Філімонова, Є.І. Дмітрієва, М.В. Моісєєва, А.Ю. Уваров) відзначають перспективність дистанційного навчання для вивчення іноземної мови. Особливо перспективними, на наш погляд, здаються дидактичні можливості телекомунікаційного міжособистісного спілкування, яке дозволяє залучати учня до реального мовного середовище через спілкування з носіями мови, до мовної предметно-комунікаційної діяльності, через парну групову роботу, через участь у спільних телекомунікаційних проектах. Для викладача – це можливість активної, направляючої і регулюючої участі в учбовому процесі. Для тих, кого навчають – це широкий вибір і зручний доступ до електронних дидактичних та довідкових матеріалів, залучення до сучасних технологій навчання поза залежністю від регіону проживання.

На думку Є.С. Полат, дистанційне навчання за допомогою КТС може виявитися єдиним способом навчання ІМ для таких категорій як:

- студенти, що проживають у віддаленій місцевості і не мають можливості відвідувати школу чи вищий учбовий заклад, курси чи брати приватні уроки;

- діти-інваліди;

- студенти, які не мають можливості відвідувати навчальний заклад через довготривалі хвороби;

- школярі, які вимушені часто міняти місце проживання у зв’язку зі специфікою роботи їх батьків (геологи, військові, будівельники і т. п.), для яких система дистанційного навчання дозволяє проходити навчання за однією програмою і з постійним контингентом викладання [103].

Вона також вважає, що корисним навчання ІМ з допомогою КТС може виявитися і для:

- старшокласників, які бажають систематизувати раніше отримані знання;

- учнів, що готуються до вступу до ВУЗу;

- організаторів та учасників олімпіад;

- тих, хто бажає вивчати другу чи третю іноземну мову самостійно.

Резюмуючи вище сказане, можна констатувати, що коло потенційних споживачів діагностичного навчання КТС достатньо широке, а потребованість нового напряму, як відомо, є одним з кращих аргументів на захист його перспективності. Суспільна свідомість в достатній мірі підготовлена до розуміння необхідності впровадження НІТ у всі сфери і рівні життя, включаючи і побутову. На території Україні створені і функціонують різноманітні телекомунікаційні мережі. Найбільш відомі з них це: REDLINE, РЕЛКОМ, ГЛАСнет, FREEnet, UNICOM, LUCKYnet, Світонлайн.

Література:

1. О. Пилипенко, Н. Турунов. Беседы на расстоянии // Chip. - 2004.- №10. - с.80 – 83.

2. М Корнієнко. Телекомунікаційні технології в навчально-виховному процесі закладів освіти. // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 2004. - № 3. с. 14 – 16.

3. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб./ За ред. О.І. Пушкаря. – К.: “Академія”, 2001.

Заявка

на участь в Міжнародній конференції “Новини наукової думки – 2006”

Карпович Надія Миколаївна

Викладач

Вінницький торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету

210022

м. Вінниця, вул.. Айіазовського, 23

(0432) 51-54-87

Планую тільки друк тез на секції “Сучасні методи викладання”

Карпович Н.М.